На Великдень, на соломі
Против сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тілько
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
«Мені мати куповала».
«Мені батько справив».
«А мені хрещена мати
Лиштву вишивала».
«А я в попа обідала»,—
Сирітка сказала.
[Перша половина 1849,
Кос-Арал]