Як вчити іноземні мови? Розмовний рівень за дев’ять із половиною тижнів

Тиждень 8. Що пропонує мнемотехніка

Уява важливіша за знання. А. Ейнштейн

Вже традиційно Антон і Дмитро обідали за одним столом. Коли Антон приходив у кафе, він одразу шукав очима свого гуру. На жаль, останнім часом наш початківець-поліглот став рідше бачити Дмитра, та коли вони перетиналися, Антон неодмінно дізнавався щось корисне.

Сьогодні у нашого героя був надзвичайно вдалий день. Йому вдалося укласти важливу угоду, а коли він побачив Дмитра, який уже сидів за столиком, то зрозумів, що день точно вдався.

— У мене для тебе сюрприз, — сказав Дмитро, дістаючи з кишені якийсь папірець. — Це тобі квиток, днями мій друг дає виставу. Дуже цікава людина!

«Твої можливості, людино!» — прочитав Антон і здивовано глянув на Дмитра. — Назва вражає! А що там буде?

— Саме те, що тобі потрібно. Не розповідатиму — сам побачиш. А відразу після вистави зателефонуєш за номером, що на звороті квитка.

Усі дні, що залишалися до цього заходу, Антон присвятив інтенсивному вивченню французької. І йому не треба було примушувати себе, він займався цим із задоволенням. У цьому йому допомагала подвійна мотивація — спілкування із Софі та майбутнє тестування на знання мови. Французька стала невід’ємною частиною його життя. На додаток до регулярних занять на курсах, Антон навчався ще й самостійно, присвячуючи цій справі увесь свій вільний час. По дорозі на роботу — картки та прослуховування діалогів. В обідню перерву — читання французькою цікавих статей, новин або анекдотів. Окрім того, тепер він шукав в інтернеті інформацію, яка йому потрібна була по роботі, також французькою мовою. Увечері — перегляд фільмів і, звичайно ж, найприємніша та найочікуваніша частина щоденних занять — спілкування із Софі по скайпу. Ось що насправді змусило його полюбити цю мову!

Антон відчував, що його словниковий запас швидко зростає, і це також підтверджувала Софі. Він попросив свою чарівну співрозмовницю виправляти всі допущені ним граматичні помилки або неправильну вимову. Тож час від часу дівчина м’яко поправляла його своїм оксамитовим голосом.

Збираючись на виставу, Антон напровсяк взяв із собою картки, щоб повторювати слова, якщо раптом буде нудно. Але скористатися ними не вдалося, оскільки шоу виявилося напрочуд яскравим і незвичайним. Спочатку виступали акробати, потім жонглери з гирями, а далі мініатюрна дівчина показувала дива гнучкості. Опісля еквілібристи демонстрували дива на канаті. Було ще багато захопливих виступів, але один із них просто вразив Антона.

— Феноменальна пам’ять! — оголосив ведучий.

На сцену вийшов хлопець. Він і справді демонстрував феноменальні здібності. Спочатку він кинув у зал гумовий м’ячик, щоб обрати випадкового глядача, який, своєю чергою, передавав його далі. М’ячик мандрував залою, і ті, кому він діставався, називали дату, а Євген (так звали артиста) за цією датою називав день тижня. Спочатку він попросив глядачів називати дати, що припадають на поточний рік, потім на все століття, а далі на період у п’ятсот років. Це здавалося неймовірним, а тому хтось із зали навіть вибіг подивитися, чи немає у Євгена у вусі мікрофона, а хтось інший попросив зав’язати йому очі. Але й із заплющеними очима артисту потрібно було не більше п’яти секунд, щоб згадати день тижня.

Опісля Євген запам’ятав довгу послідовність чисел, які йому продиктували глядачі. Далі він показав можливості обчислення в умі. Чоловік перемножував і ділив багатозначні числа і робив це швидше за деяких глядачів із калькуляторами в телефоні. Насамкінець він запропонував їм товстий англо-російський словник і попросив назвати будь-яке слово. А у відповідь на це Євген називав номер сторінки, на якій воно містилося, що вкрай спантеличило Антона. Побачивши цей номер, наш герой нарешті зрозумів, кому дзвонитиме після вистави.

Євген виявився дуже товариською і відкритою людиною, тож із радістю поділився знаннями з новим знайомим.

— Секрети номерів, які ти сьогодні побачив, я тобі, звичайно, не розповім. Можу тільки сказати, що за умови відповідного тренування це може робити будь-хто. Все дуже просто: я лише застосовую спеціальні техніки запам’ятовування, які до того ж допомогли мені опанувати кілька іноземних мов. На жаль, цим технікам не навчають у школі. Але будь-яка людина може з першого разу без зубріння освоїти десятки слів або навіть цифр, а також легко запам’ятовувати формули, історичні дати, складні терміни та тексти. Такі здібності має кожний із нас, потрібно лише навчитися робити все правильно.

— А іноземні слова також можна запам’ятовувати так само швидко? — поцікавився Антон.

— З іноземними словами взагалі все просто. Наприклад, тобі потрібно запам’ятати, що слово стіл перекладається англійською як table. Для цього ти маєш знайти в нашій мові слово, за вимовою подібне до слова table. Мені одразу ж спадає на думку слово ТАБЛиця. Чи помітив ти, що у цих слів схоже звучання? А тепер ці два слова треба якось подумки об’єднати. Наприклад, можна уявити, що на СТОЛі намальована ТАБЛиця. І тут дуже важливо не промовляти допоміжне слово таблиця, а уявляти СТІЛ із намальованою ТАБЛицею і промовляти тільки слово table. А потім, щоб пригадати, як перекладається слово стіл, ти згадуєш, що на ньому намальована таблиця, а слово таблиця допоможе тобі пригадати правильний переклад.

— Так, гарний приклад, але це легке слово, а якщо взяти щось складніше? — запитав Антон.

А ось слово serpente у перекладі з італійської означає змія. У нашій мові є слово серпантин, і він звивається, як змія.

— А можеш навести приклад французькою?

— Можу. Слово мозок перекладається французькою як cerveau. Це слово співзвучне з поняттям СІРа речовина. Я саме так його і запам’ятовував.

— А ось я днями намагався запам’ятати слово обіймати — embrasser французькою, непросто воно мені далося. Як би ти його порадив запам’ятати?

— Це також легко. По-перше, я б звернув увагу на те, що в цьому слові міститься слово bras — рука. Додаємо префікс em-, закінчення дієслова -er — і все, слово запам’яталось.

Вивчаючи нові слова, я завжди намагаюся розкласти їх на складові, а також шукаю аналогії з іноземними словами. Так набагато краще запам’ятовується. Та коли я не можу провести жодної аналогії, користуюся мнемотехнікою. Наприклад, слово embrasser я б запам’ятав так: ЇМ БРАСлет і обіймаюсь.

— А чи не занадто це громіздко, запам’ятовувати слово за допомогою ще одного допоміжного? Адже щоб проказати іноземне слово потрібно буде спочатку пригадати додаткове слово. А під час розмови на це просто не буде часу, — засумнівався Антон, згадавши все, що знав про рефлекси.

— Ось тут є невеличкий маловідомий нюанс. Такі підказки потрібні лише спочатку. Вони допомагають швидше домогтися рефлексу між образом слова та його вимовою, минаючи переклад. Якщо ти знаходиш підказку у себе в голові, це набагато ефективніше, ніж якби ти знайшов переклад у словнику. А згодом, дні за три, потрібно домогтися, щоб слово згадувалося без підказок. І тут важливо не перестаратися. Багато новачків, дізнавшись про силу мнемотехніки, починають вигадувати асоціації практично на кожне слово. Однак це варто робити тільки з тими словами, які звичайним способом не запам’яталися. А то один мій приятель, запам’ятовуючи слово ніс англійською (nose), вигадав асоціацію НОСок, і так з кожним словом, навіть із простим. Як ти розумієш, це було марнування часу, тому що слово ніс і так схоже на англійське, тобто тут не потрібні жодні підказки.

— Наскільки я зрозумів, таким чином можна запам’ятати вимову, а як щодо письма? — запитав Антон, пригадавши, що при листуванні з Софі часто сумнівається в написанні багатьох слів.

— Тут також є свої хитрощі. Наприклад, англійські слова dear — дорогий і deer — олень читаються однаково, а в написанні різняться лише однією літерою. Я знаю кумедний випадок, коли в листі дівчина переплутала ці два слова. Тому, щоб не потрапляти в подібні ситуації, я пропоную скористатися такою запам’яталкою. Можна уявити оленя, чиї великі гіллясті роги нагадують букву е. І якщо уявити картинку досить яскраво, то ти вже ніколи в житті не переплутаєш ці слова.

Ще приклад: son – син та sun – сонце. Можна запам’ятати, якщо намалювати смайлик у середині літери «о» — s:)n. Або пов’язати зі словом «синок».

А щоб правильно написати першу літеру в слові sell — продавати, тобто не поставити замість неї с, можна уявити, що ця буква схожа на долар $. Як бачиш, є різні прийоми запам’ятовування і вигадувати їх досить просто.

— А якщо мені потрібно запам’ятати не одне-два слова, а цілий список? — поцікавився Антон. — У мене незабаром тестування з французької, а я ніяк не можу запам’ятати винятки з одного правила.

— Це також досить легко. Я роблю так: зі слів, що їх потрібно запам’ятати, складаю цікаву яскраву історію й уявляю її, наче дивлюся мультфільм. І водночас промовляю іноземні слова. Наприклад, французькі дієслова-винятки я запам’ятав, придумавши таку історію: дитина народилася, навчилася ходити, зайшла в дім, піднялася сходами... Ну і так далі. А згодом, «переглядаючи» історію, я можу пригадати всі дієслова за порядком.

— А я ще постійно плутаю у французькій мові чоловічий і жіночий рід іменників. Чи є на такий випадок спосіб запам’ятовування?

— Звісно. Способи є для всього. А якщо немає готового, то його легко придумати. Загалом я не маю заздалегідь підготовлених методів на всі випадки життя. Але я знаю базові прийоми, застосовуючи які, можна придумати спосіб запам’ятовування для будь-якого виду інформації. Наприклад, є два способи вивчення артиклів. Перший — стандартний: артиклі промовляються разом зі словами, які ти вчиш. Мабуть, ти так і робиш.

— Дійсно, я роблю саме так, але впродовж лише останнього місяця. Раніше я не приділяв належної уваги артиклям, а тепер зрозумів, наскільки це важливо, адже під час розмови немає часу розмірковувати над тим, який артикль поставити.

— Другий спосіб я називаю «три стихії». Для кожного роду потрібно вигадати якусь дію, а потім застосовувати її до слів, які ти вчиш. Наприклад, чоловічий рід — це вогонь, жіночий — вода, а середній нехай у нас буде повітря. Припустімо, ти ніяк не можеш запам’ятати, до якого роду належить німецьке слово стіл. Та оскільки це слово чоловічого роду, а чоловічий рід у нас символізує вогонь, то потрібно подумки поєднати стіл і вогонь. Наприклад, уявити стіл, що горить. Уявляти потрібно яскраво, барвисто, близько десяти секунд, оскільки приблизно через вісім секунд починається перший етап переходу в довгострокову пам’ять. А потім, щоб згадати, якого роду слово стіл, ти просто згадуєш, чи він горів, чи був у воді або в повітрі, і відразу розумієш, якого він роду. Щоб ти відчув, що цей метод справді працює, можу тобі продиктувати десять слів із додаванням стихій.

— Спробуймо, а скільки я матиму часу на запам’ятовування?

— Приблизно десять секунд на кожне слово, але поки що встановлювати час не варто, говори «далі», як будеш готовий. І ще один важливий момент: рідко коли слово в іноземній мові має той самий рід, що в нашій. Тож нехай тебе не бентежать такі поєднання як, наприклад, «яблуко — вода». Диктувати слова я буду довільно. Отже, ліжко — вода. Уяви, ніби ти пливеш річкою на ліжку. При запам’ятовуванні намагайся використовувати всі органи чуття. Це базове правило, і його можна застосовувати для запам’ятовування не тільки артиклів, а й будь-якої іншої інформації. Отже, ти бачиш перед собою річку, що вирує, чуєш шум хвиль, відчуваєш, яке твоє ліжко на дотик; можна також відчути на собі бризки, що потрапляють на тебе з води. Цю воду можна скуштувати на смак, можна відчути її запах.

Антон заплющив очі, намагаючись якомога яскравіше уявити картину, а Євген диктував слова вже без такого докладного опису, додаючи після кожного слова «вогонь», «вода» чи «повітря». На запам’ятовування пішло лише кілька хвилин.

— То що, перевіряємо? — запитав Євген.

— Так, але мені здається, що я нічого не запам’ятав.

— Це нормально для початку. Ти просто не довіряєш своїй пам’яті. А зараз ти переконаєшся у протилежному. Скажи, що було з ліжком?

— Я плавав на ньому, отже, жіночий рід.

— А з телефоном?

— Впустив у воду, теж жіночий.

— Дерево?

— Горіло, чоловічий рід.

Євген назвав усі слова: спершу в тому самому порядку, а потім — у довільному. Антон ні разу не припустився помилки, тільки трохи замислився над одним словом.

— А й справді все запам’яталося, — зрадів Антон.

— Звичайно, і це є сила мнемотехніки в дії, — усміхнувся Євген. — За десять хвилин твоя пам’ять не змінилася, але завдяки спеціальним технікам можна запам’ятовувати вдесятеро більше й ефективніше. І це стосується не лише артиклів та іноземних слів. А якщо ти ще трохи покращиш природну пам’ять, то це поєднання дасть феноменальні результати.

— Тепер я починаю розуміти, як ти запам’ятовуєш такі величезні обсяги інформації. Але в мене ще залишилися сумніви щодо артиклів. Останнім часом я часто чув, що треба досягати рефлексу. А я, згідно з твоєю методикою, маю щоразу згадувати, вогонь це чи вода.

— Так, звісно, ти правильно зауважив. Завдання цього методу — «завести» в пам’ять рід слова. І тоді ти зможеш підглядати його не в словнику, а у себе в голові. Мнемотехніку ще називають системою внутрішнього письма. Цим способом ти запам’ятовуєш за допомогою так званої образної пам’яті. Ти правильно зауважив, що рефлексу немає. Але його набагато легше виробити, якщо ти підглядатимеш артиклі не в словнику, а у себе в голові. А потім артиклі згадуватимуться автоматом, без підказок.

— А якщо я захочу вчити ще якусь мову, чи не будуть підказки плутатися? Адже в одній мові слово дерево може належати до чоловічого роду, а в іншій — до жіночого.

— Знаєш, я також про це думав, але на практиці з таким не стикався. Надто мала ймовірність того, що ти в різних мовах вивчатимеш одні й самі слова й у той самий день. До того ж подібні підказки потрібні будуть тільки спочатку, доки використання артикля не перейде на рефлекторний рівень. Але якщо таке раптом станеться, замість слова вогонь можна взяти лід, а замість вода придумати ще щось. Усе залежить лише від твоєї фантазії.

А ще за допомогою мнемотехніки можна вчити в день десятки неправильних дієслів, — продовжував ділитися цінними секретами Євген. — В англійській мові потрібно вивчити три форми дієслова. А у французькій мові, як і в нашій, закінчення дієслова залежить від займенника, з яким воно пов’язане. Але спосіб запам’ятовування приблизно однаковий. Візьмемо для прикладу англійське неправильне дієслово бити. Воно має три форми: beat-beat-beaten. Вигадуємо асоціації: beat подібне до слова бита, вeaten — до бетон. Тепер усі ці слова треба поєднати в історію. Можна уявити ніби ми б’ємо БИТою (перші дві форми) по БЕТОНу (третя форма). За допомогою цього способу ми заганяємо у пам’ять за раз десятки дієслів, які згодом буде простіше вивести на рівень рефлексів. Для цього достатньо придумати і завчити кілька фраз, які містять потрібні форми дієслів. У французькій мові в дієслові змінюється лише закінчення. Тому необов’язково вигадувати асоціацію на все слово. І навіть не варто вигадувати асоціації щодо всіх закінчень кожної форми дієслова. Досить це зробити тільки там, де сумніваєшся. Коли я почав вивчати французьку, то спочатку плутав закінчення -ons у дієслів для займенника ми. Тож вигадав фразу «Ми повинні дотримуватися кОНСтитуції». Займенник вони вимагає закінчення дієслова -ent. Щоб це запам’ятати, я уявив себе, а вдалині — групу студЕНТів, які символізували слово вони.

А ще дуже важливо вигадувати асоціації самому, в такому разі вони набагато краще запам’ятовуються, — підсумував Євген, побачивши, що Антон трохи перевантажений інформацією. Артист хотів розповісти ще багато цікавого, але вирішив, що на сьогодні досить, підопічний має відпочити.

Антон одержав купу емоцій від шоу і від нових знань. Прийшовши додому, він одразу ж перечитав свої записи в блокноті.

Підсумок

• Щоб запам’ятати слово за допомогою мнемотехніки, потрібно:

– яскраво уявити образ цього слова;

– знайти співзвучне за вимовою слово в українській мові;

– подумки поєднати образ зі співзвучним словом;

– уявити образ і кілька разів промовити слово — іноземною мовою, не вимовляючи одночасно допоміжне слово;

– на завершення — здійснити контрольне пригадування всіх вивчених слів;

– домогтися рефлексу, щоб переклад згадувався без допоміжного слова.

• Для запам’ятовування роду іменників слід використовувати техніку «три стихії».

• Щоб запам’ятати неправильні дієслова, треба вигадати речення з кожною формою дієслова. Із формами, що не запам’яталися одразу, краще працювати за допомогою мнемотехніки.

• Застосовувати асоціації слід і для букв у словах, стосовно правопису яких можна помилитися.