Як вчити іноземні мови? Розмовний рівень за дев’ять із половиною тижнів

Домашнє завдання

Ось уже другу годину Антон сидів за столом, схилившись над списком французьких слів. Він вважав себе геть не здатним до вивчення іноземних мов. Бо як можна пояснити той факт, що він вивчав французьку і в школі, і в інституті, та досі й кількох слів докупи звести не ладен. Учора він записався на курси французької, і на завтра треба вивчити не менше п’ятдесяти слів. Та слова йому зовсім не запам’ятовувалися.

В інституті він слова майже не вчив. Деякі з них були знайомі зі школи, ще невелика частина — схожі на рідні, а стосовно інших, як завжди, покладався на випадок — сподівався, що пронесе. Але цього разу була геть інша ситуація. Днями Антон познайомився з Нею. То була незвичайна дівчина. А як вона промовила до нього «bonjour»! Чарівний солодкий голос дівчини і досі не йшов молодикові з голови. Того дня Антон твердо вирішив за всяку ціну вивчити французьку мову. Він ніколи так довго не сидів зі словником. В інституті йому вистачало переглянути слова напередодні занять, а часом перед парами. Та нині йшлося не про оцінки.

Bonjour! Comment ça va? Усі ці дні її ніжний голос музикою лунав у голові. «Вона дивовижна! Хай там що, а я маю побачити її ще раз!» — повторював про себе Антон.

Завтра рано вставати, але він вирішив, що не ляже спати, поки не опанує слова. Кожен наступний десяток слів давався дедалі важче. Антона відволікали думки про дівчину, а також постійні повідомлення від друзів, що надходили на комп’ютер, тому закінчив він далеко за північ. Останні два десятки слів уже взагалі не лізли в голову, тому Антон просто їх прочитав і згорнув зошит. «Все, годі, година вранці варта двох увечері. Я й так сьогодні вивчив більше, ніж будь-коли. Та ще й нове граматичне правило можу розповісти майже напам’ять. Завтра ще повторю. Надалі вчитиму слова заздалегідь», — резюмував юнак. Із цими думками він, напівсонний, дістався ліжка і вже за кілька хвилин міцно спав.