Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу

1

Див.: Н. Damasio et al. The Return of Phineas Gage: Clues About the Brain from the Skull of a Famous Patient. — Science. — Vol. 264. — May 20. — 1994. P. 1102–1105.

2

Тодішня офіційна назва російського парламенту.

3

Наслідком гласності стало також оприлюднення секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа — спочатку в Прибалтиці, а потім і в центральній пресі. Публікація протоколів стала каталізатором національних рухів у прибалтійських республіках, чий приклад надихнув решту країни й спричинив зростання націоналізму по всьому СРСР.

4

У червні 1978 року семеро членів секти п’ятдесятників із Сибіру, які хотіли виїхати з СРСР, спромоглися пробігти повз охорону на територію посольства США в Москві й попросили там притулку. Їм дозволили залишитись, і вони прожили в амбасаді, в однокімнатній квартирі, 5 років, аж поки в 1983 року не отримали дозволу на еміграцію.

5

Цей діагноз часто використовували в СРСР для виправдання примусової психіатричної госпіталізації дисидентів, але на Заході ніколи не визнавали медично обґрунтованим.

6

Близько 21:45 15 січня 1994 року Михайло Бойчишин (на той час голова секретаріату Руху) вийшов із штаб-квартири організації і пішов додому. Близько 23-ї години двоє озброєних чоловіків прорвалися до офісу Руху крізь охорону, сказавши, що мають «посилку для Бойчишина». Бойчишин так і не з’явився вдома, і його доля відтоді невідома.

Голова Руху В’ячеслав Чорновіл в інтерв’ю японській газеті «Asahi Shimbun» сказав, що поведінка правоохоронних органів, які після тривалої бездіяльності вдалися до імітації пошуку Бойчишина, переконала його в тому, що це викрадення було актом політичного терору. Воно залишило Рух без людини, яка відповідала за його фінансові справи, напередодні парламентських виборів 27 березня 1994 р., що могло призвести до втрати 5–10 місць у парламенті. Рух також отримав документальні підтвердження зловживань у вищих ешелонах влади в Україні та існування таємних мафіозних структур. Саме Бойчишин мав намір оприлюднити їх. Він говорив Чорноволу: «Давайте покажемо напередодні виборів їхнє справжнє обличчя».

7

У квітні 1979 року через вибух на секретному заводі бактеріологічної зброї в Свердловську стався викид в атмосферу бактерій сибірської виразки, що спричинив велику кількість смертей. У березні 1980-го я написав статтю про цей інцидент для газети Financial Times, спираючись на інформацію з неофіційних джерел, яка пізніше виявилася абсолютно точною.