Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»

7 вересня 2014 року

• Ірина Вовк, Дар’я Бура «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті»

МАРИНА ЧУЙКОВА (1971 р. н.), цивільна, мешканка м. Горлівка

Але я і тоді не вірила, що все так затягнеться. Не вірила, бо бачила, як по-людськи живуть, наприклад, у Харкові, і який жах від бойовиків у нас в Горлівці. Я не вірила, що люди це все терпітимуть, та навіть «ватники» — ну вони ж теж їсти хочуть. Думала, місяць-два-півроку, але воно має закінчитися. А перед Іловайськом така надія була, як наші почали стрімко відвойовувати території. Я вірила, що нам треба потерпіти, нехай пережити ще десятки обстрілів і смертей, але нас визволять. Але Росія пішла в наступ і місто досі окуповане...

Життя стало неможливим: напружена ситуація через тих людей з автоматами, які ходять містом, через те, що ти дивишся в магазині на продукти й думаєш «Боже мій, який жах», я ж була в Харкові, я бачила, які продукти там. Якось мене зупинив на вулиці ввечері чоловік у формі, коли я поверталася від бабусі, якій робила укол.

— Документы!

— Какие документы? Я тут живу.

— Где вы живете?

— Ну вот за вторым домом поворот...

Я йому пояснюю, де мій дім, і розумію, що він нічого не може второпати, він не знає міста — він не тутешній. Він назв вулиць не знає, простонародних назв місць, ну нічого. Це ж привезли людей, які вчили місцевих маргіналів «віджимати» авто й затримувати за жовто-блакитні стрічки. У 2014-му запросто могли забрати машину: ти приїхав на блокпост, тебе зупинили, викинули з авто й забрали його. У нас таким же чином машину «віджали». Навіть зі стоянок крали. Пам’ятаю, власник синього бусика «Мерседес» попросив чергового на платній парковці колеса спустити, щоб не вкрали. І я з вікнасвого спостерігаю, як приїздять на ту парковку «ополченці» зі своїми колесами та акумулятором: вибили автоматами замок і забрали машину, бо їм був потрібен цей бусик.

Спостерігаючи за тим усім, я розуміла, що маю також вести якусь свою боротьбу, бо «хто, як не я?» захистить моє місто, мою квартиру, мою маму? Чому хлопці з Вінниці й Тернополя до нас їдуть і нас від цих бойовиків намагаються визволити, а ми, горлівчани, будемо сидіти на своїх диванах і танцювати під дудку бойовиків? Я це для себе прийняти не могла. І якби так подумав кожен із мого міста, то ми б тими крупинками відновили наше життя і допомогли військовим прогнати всю цю потолоч.

• Зведення новин

• В результаті нічного обстрілу Маріуполя є підтверджені дані про 5 постраждалих: легко поранений один військовослужбовець, одна жінка загинула, три маріупольця поранені.

Про це повідомили у міськраді Маріуполя.

• У Донецьку починаючи з 6:00 ранку почали лунати звуки вибухів і залпів з важких знарядь з боку аеропорту.

Про це повідомили у донецькій міськраді з посиланням на дані мешканців Київського, Кіровського та Куйбишевського районів.

• Amnesty International оприлюднила супутникові знімки, які вказують на нарощування російського озброєння та артилерії на сході України та звинуватила РФ у підбурюванні сепаратистів на скоєння воєнних злочинів.

Про це йдеться у звіті організації, який оприлюднено на сайті AI.

• З початку проведення АТО на сході України загинули 864 українських військовослужбовців, отримали поранення 3215 військовослужбовців.

Про це повідомив заступник керівника нформаційно-аналітичного центру РНБО Володимир Польовий.

• З оточення з-під Іловайська змогли вийти ще 32 українських військових. Про це повідомляє «Українська правда», посилаючись на власні джерела.

«Бійці-десантники завдяки допомозі журналістів змогли пройти крізь засідки і на собі витягти поранених. Станом на 20:15 вони дісталися до місця дислокації батальйону «Азов», — повідомило джерело.