***

Чорно-біла зима вже підступно здає барикади,

Аби змити струмками з бруківки запечену кров,

Хоч кияни вже звикли до вибухів та канонади,

До безсонних ночей і зачинених станцій метро.


Не шукаючи крісел, посад чи медалей і слави,

З саморобним щитом і червоним хрестом на щиті,

Одягає хлопчисько під скутерний шлем балаклаву

І виходить на варту, бо треба на варту іти.


Далі буде, звичайно. Бо до перемоги далеко.

Але вже перелом. І її наближається мить--

Це ж із вирію в травні вертатимуть в гнізда лелеки--

І до того часу треба встигнути кіптяву змить.


10 березня 2014 року

Загрузка...