Навіщо. What For

***

Так, він вийшов із пекла. І залишився цілим.

Сім разів біля смерті, а вона оминула.

Є і руки, і ноги, навіть трішки натхнення,

Щоб таки посміхатись тим, до кого виходив.

Йшов, і йшов, і прийшов, і прийшла порожнеча.

Величезна і чорна, як колодязь чи прірва.

В ній знівечене тіло найріднішого друга,

Ще не знайдене досі, не привезене рідним.

А у снах знову вихід із котла в Іловайську,

І щоночі не можуть побратими почути,

Що не треба їм лізти на пожежну машину,

Бо в прицілі у танка, і за мить буде постріл,

Він кричить, дуже гучно, а вони всі сміються

І не чують, не чують…

Можна в цю порожнечу виливати горілку,

Звісно, дуже багато, і на ранок ще гірше.

Можна очі відвести від ровесників в місті,

Що сміються, співають, ходять в клуби та бари,

Та цей хлопець білявий як же схожий на того,

Від якого знайшли і ховали лиш лікоть…

…Ця війна не скінчиться. Ця війна буде довго.

Ми воюємо більше із самими собою,

Щоб собі відповісти, що ж потрібно країні –

Щоб за неї померти? Щоб за неї убити?

Щоб обрати комбата до Верховної ради?..

…Все, що нас не вбиває, то нарощує силу,

Силу довго чекати, доки виростуть діти

І спитають, навіщо вбито батька чи діда?..

…Ті, хто вийшов із пекла, знайдуть, як відповісти.

24 вересня 2014 року