Навіщо. What For

***

З фамільних реліквій від діда-прадіда,

Хоча таки по жіночій лінії,

Була тільки скринька, вся повна ґудзиків,

Де найстаріші з двоглавим орликом,

А далі вже із мідною зіркою,

Важкі, із якорем – мабуть, з кітеля,

Дрібні перламутрові, черепахові,

За кожним – ціла собі історія,

Як хтось зривав, ну а хтось – розстібував,

З оцим на платті зустріла милого,

А той пришила йому відірваний…

І всі вони, із кості та пластику,

Усіх кольорів, бо й життя – веселкою,

Розсипались у візерунку дивному,

Коли в будинок міна улучила.

Ох, як чекали вони потрібності,

Бажали знову бути пришитими,

Кріпити те, що має з`єднатися,

Але у них, як в мішенях, дірочки,

А землю ріжуть кравецькі ножиці

І колють - шиють страшними голками,

І сіють в землю дідівські ґудзики

З усіх мундирів, так і не зношених…

21 травня 2015 року