Навіщо. What For

Сашку Капіносу та Оленці Котляр

Він з Небесної сотні, його поховали, відплакали,

А вона залишилася, так і не ставши дружиною…

Перехожі не бачать, як за самов`язаним шарфиком

Її серце оголене б`ється малою пташиною.

Куля в нього поцілила, влучно, безжально і з натяком -

Мрія буде безсилою проти заліза і пороху,

Вмілий снайпер завжди вибирає мішенню романтика,

Обираючи жертву своєму безжальному Молоху.

Хлопців четверо, ще і найменша, татусева донька

Цим же пострілом вбиті одразу усі їхні діти

І розтрощено хатку у горах з вишневим садочком,

Шолом кольором був захисний, та не зміг захистити.

А вона все розшукує свідків страшної історії-

Той, з ким поруч він впав, сам загинув наступної ночі

Хоч би фото чи відео -- можна знайти траєкторії,

Та обчислити снайпера, глянути нелюду в очі.

Не пробачить ніколи ця дівчинка того, що втратила,

Буде жити за двох, за сімох, і любити, і битися…

Він з Небесної сотні, його поховали, відплакали,

А вона залишилася щемко на небо дивитися.

5 березня 2014 року