Мама, мама, мама, мама, мама —
Кома, кома, кома, кома, кома…
Дев'ятий день коми,
І досі немає крапки,
Такі розділові знаки
Життя і того, що після,
А двокрапки повільно спадають до тебе по крапельниці,
Саме вони тримають тебе в цьому світі,
Де ти щодня довго читала газети,
Але не змогла повірити, що нині війна з Росією,
Де ти колись вирішила за мене,
Яке матиму ім'я, прізвище, націю, рідне місто,
Які читатиму книги і ким, зрештою, стану,
А ще тримає, що ти не віриш, що я доросла
І зможу прожити без тебе так, як належить,
І я тримаю тебе за вогку безсилу долоню,
Кажу все те, чого не казала досі,
А знаки питання заповнюють все повітря
І ще гостріше пахнуть камфорним спиртом…
25 березня 2015 року