***

Це мені болить твоя голова,

Бо у ній сьогодні наші світи,

Ті, де чорний дощ і біла трава,

Де і я не я, де і ти – не ти.

Там також у небі гуркоче грім,

Та ніхто не рахує його калібр,

Там якщо чужі і заходять в дім,

То несуть із собою гарячий хліб.

Він, як знаєш, є всьому голова,

А твоя голова у мене болить,

Я вбиваю в неї гострі слова,

Щоб цей біль убити хоча б на мить.

Буде легше, злива аби пройшла,

Разом з нею - неміч, ніч та війна,

А до того - сіра в'язка імла

Що ніколи не приходить одна.


10 липня 2014 року

Загрузка...