Площу кімнат у Японії вимірюють кількістю татамі — рисових мат. Площа татамі — приблизно 1,5 кв. м.
Розпочата робота (англ.).
Зверни увагу (лат.).
Дитяча гра „пташка в клітці”. Навколо однієї з дівчаток, яка стоїть із заплющеними очима, кружляють у танку, взявшись за руки, інші. Щоразу, як закінчується пісенька, дівчатка зупиняються, а та, що всередині коли, вгадує, хто опинився позаду неї.
У м і х о д з у к і (яп.) — випорожнені ікряні мішечки черевоногих, що правлять за дитячі іграшки.
Д з а б у т о н (яп.) — подушечка для сидіння.
С а н— суфікс шанобливості в японській мові
К о т а ц у (яп.) — кімнатна жаровня, вставлена в підлогу й накрита ковдрою. Служить для обігрівання ніг.
Нацуме Сосекі (1867 — 1916) — класик японської літератури.
Сумо — один з видів японської спортивної боротьби.
„Міст короля Людовіка Святого” — повість видатного американського письменника Торнтона Уайлдера (1897-І975).
Ходяча машина (англ..)
Мисляча машина (англ..)
Х і б а ті і — жаровня для обігрівання японського будинку.
Каламбур щодо японської історії: „канае” означає „імператорський трон”.
„Книга змін” — стародавній китайський трактат з філософії, його гексаграми використовуються також для ворожіння.
С е н с е й (яп.) — ввічливе звертання до вчителя, художника, лікаря тощо.
Очевидно, мова йде про танку: Куди не кинеш оком,
Усюди -
Сливи та сакури.
Столиця навесні -
Немов парча.
Будда Аміда (від санскр. Амітабха) — головне божество в буддійських сектах Японії, володар раю.
К а л а в і н к а (санскр.) — фантастичний птах з людською головою в індійській міфології.
К а н с а й — територія Японії, що охоплює Кіото, Осаку і прилеглі префектури.
П а т і н к о (яп.) — автоматична рулетка.
С і н о б у О р і к у т і (1887-1953) — японський літератор, поет і етнограф
З о л о т и й т и ж д е н ь — тиждень, на який припадає день народження імператора.
Йдеться про великий землетрус 1923 року, який зруйнував добру частину Токіо.
Б е н т о (яп.) — сніданок у коробці, який беруть із собою або купують у дорозі.
Ж у р а в е л ь — символ щастя й довголіття в Японії.
К у с у д а м а (яп.) — прикраса із штучних квітів і мішечків з пахучими речовинами, зшитих докупи нитками; за японським народним повір'ям, відганяє зло; кусудами розвішують на „свято хлопчиків” 5-го травня.
Л е й к о п е н і я — зменшення кількості білокрівців у крові.
Ф у р о с і к і (яп.) — барвиста хустина, в яку загортають речі.
С я м і с е н — японський триструнний щипковий інструмент.
Головним елементом буддійської релігії є ідея перевтілення.
Г і н д з а — центральний квартал Токіо.
Н а о д з і р о й М і т і т о с е — персонажі п’єси класичного японського театру кабукі, яку написав Мокуамі Кава таке (1816-1893).
К а т а к а н а — один з різновидів японського письма
Загальна освіта в Японії включає початкову школу (4 роки), середню школу (4 роки) і середню школу вищого ступеня (4 роки).
С і р у к о (яп.) — солодка юшка з червоної квасолі з рисовими галушками.
Д з о н і (яп.) — страва, приготовлена з рису й овочів.
Сі н Хасегава (1884-1963) — японський романіст і драматург
Г е т а (яп.) — взуття на дерев'яних підставках.
Т е н с і н О к а г у р а (1862-1913) — японський культурний діяч, мистецтвознавець.
Сімогйо — південна, а Камігйо — північна частини Кіото.
Міягі Бонтьо (1714) — японський поет, писав у жанрі хайку, учень славетного Мацуо Басьо (1644-1694).
Передзвін (англ.).
Цубу (яп.) — молюски класу черевоногих.
Епоха Едо — період в японській історії до буржуазної революції 1867 р., коли місцем перебування сьогуна (військового диктатора) було Едо (сучасне Токіо).
Маджан — китайська гра в кості.
Чудово (англ.).
1953 рік.
Епоха Мейозі — 1867-1912 рр.
Е п о х а Х е й а н — IX-XII ст., час розквіту аристократичної культури, коли столицею Японії було місто Хейан (теперішнє Кіото), побудоване в 794 р.
У р аг а м і Г і о к у д о (1745-1820)-японський художник, що прославився ліричними пейзажами.
26 лютого 1936 року реакційно настроєні праві офіцери японської армії вчинили заколот.
С ь о д з і — розсувна зовнішня стіна японського будинку, обклеєна міцним рисовим папером.
Бодісатва (санскр.) — за буддійськими уявленнями, людина, що осягнула сенс буття, тобто досягла „просвітлення розуму”, але відмовилася від нірвани.
С і н о с і м а (яп.) — острів смерті.
М і с о (яп.) — густа маса з перекислих соєвих бобів.
Тобто 1950 року.
Небуття в буддизмі — це єдина реальність, з якої все походить і куди все повертається.