8.12 пополудні

Вона всміхається.

Вдає, ніби не розуміє, чому стільки людей вигукують її ім’я. Ступає так, ніби йде по червоному килиму, а не по коридору.

Не забувай, що за тобою також ідуть люди, секунди, відведені на фотографування, вже вичерпалися, треба йти далі. Але фотографи не перестають вигукувати її ім’я. Вона почуває себе ніяково, бо подружжю, яке йде за нею, доводиться чекати, поки її відпустять, а цього ніколи не буде, бо кожен хоче знайти ідеальний кут, зробити досконалий знімок (так ніби це можливо!), дочекатися, коли вона подивиться прямо в об’єктив його камери.

Тому вона обдаровує всіх прощальною усмішкою і йде далі.

У кінці коридору її оточує гурт журналістів. Вони хочуть знати все про грандіозний контракт, який вона уклала з одним із найуславленіших модельєрів світу. Їй хотілося б їм відповісти: «Це неправда».

— Ми обговорюємо деталі, — каже вона.

Вони наполягають. До неї наближається телевізійна камера й журналістка з мікрофоном у руці. Запитує, чи вона задоволена сьогоднішніми подіями. Атож, вона гадає, що показ мав великий успіх, і наступним кроком модельєра — Жасмина вважає за потрібне назвати її ім’я — буде участь у Тижні Високої Моди в Парижі.

Схоже, журналістка навіть не знає, що сьогодні пополудні відбувся показ колекції мод. Запитання тривають, але тепер вони вже фільмуються.

Не розслаблюйся, відповідай лише те, що цікавить тебе саму, а не те, що вони намагаються з тебе витягти. Вдавай, ніби не знаєш деталей, про які розпитують, і розповідай про успіх показу, про гідне вшанування пам’яті Анн Саленс, геніального модельєра, яку було забуто тільки тому, що не мала щастя народитися у Франції. Якийсь молодий журналіст, із претензіями на дотепність, запитує, якої вона думки про цю гала-вечірку, й вона відповідає йому з такою самою іронією в голосі: «Даруйте, але ви мені ще не дали туди увійти». Колишня модель, а тепер ведуча однієї з телекомпаній запитує, як вона себе почуває після підписання контракту, який передбачає, що вона буде «обличчям» наступної колекції Хаміда Хусейна. Трохи більше обізнаний професіонал хоче знати, чи правда, що згідно з укладеним контрактом вона тепер зароблятиме за рік більш як шестизначну суму.

— У пресрелізі мали б написати, що сума має бути семизначною, вам не здається? Або просто повідомили б, що сума перевищуватиме мільйон євро, замість примушувати читачів загинати пальці, вам не здається? Або написали б «число із сімома нулями» замість «більш як шестизначне число», вам не здається?

Їй нічого не здається.

— Ми обговорюємо умови контракту, — повторює вона. — Будь ласка, дозвольте мені трохи подихати свіжим повітрям. Потім я відповім на всі ваші запитання.

Брехня. Потім вона сяде в таксі й повернеться додому. Хтось запитує в неї, чому на ній одяг не від Хаміда Хусейна.

— Я завжди працювала з цією модельєркою.

Вона знову називає її ім’я. Кілька журналістів записують його. Інші пускають повз вуха. Вони тут для того, щоб добути відомості, які хочуть опублікувати, а не для того, щоб відкрити істину, що лежить під фактами.

Її рятує ритм, у якому відбуваються події на таких святах: у коридорі фотографи вже вигукують інше ім’я. Так ніби їхні рухи оркеструються невидимим диригентом, журналісти, що оточують її, обертаються й бачать, що з’явилася ще одна знаменитість вищого розряду. Жасмина користується тими секундами, протягом яких група вагається, й рушає в напрямку муру, що огороджує гарний сад, перетворений на салон, де гості п’ють, курять, проходжуються туди-сюди.

Вона теж зможе там чогось випити, покурити, подивитись на небо, наткнутися на парапет, обернутися й піти геть. Вона помічає, що якась дівчина та дуже химерна істота — схожа на андроїда з науково-фантастичного фільму — невідривно дивляться на неї, стежачи за кожним її кроком. Схоже, вони також не знають, щó їм тут робити, варто підійти до них і про щось поговорити. Вона підходить і називає себе. Химерна істота дістає з кишені мобілку, робить гримасу, просить пробачення й каже, що їй треба відійти на кілька хвилин. Дівчина залишається й дивиться на Жасмину з таким виразом, ніби хоче сказати: «Ти зіпсувала мені вечір».

Жасмина жалкує, що прийняла запрошення на це свято. Його принесли двоє чоловіків, коли вони з подругою готувалися піти на скромний прийом, організований БАВО (Бельгійською Асоціацією Виробників Одягу, що контролює і просуває моду в її країні). Запрошення на таке врочисте свято спершу не здалося їй чимось неприйнятним; її одяг побачать, і якщо фотографії будуть опубліковані, то можуть зацікавитися й ім’ям тієї, що його створила.

Чоловіки, які привезли запрошення, поводилися з бездоганною чемністю. Сказали, що на вулиці її чекає лімузин; вони, мовляв, переконані, що для такої досвідченої моделі, як вона, п’ятнадцяти хвилин цілком вистачить, щоб зібратися. Один із них відкрив теку, дістав із неї ноутбук і портативний принтер і сказав, що вони приїхали укласти контракт, найграндіозніший із тих, що досі були укладені в Канні. Вони ще обговорять деталі, уточнять деякі пункти, і її агент — вони знали, що жінка, яка була з нею поруч, є також її агентом, — підпише його.

Вони пообіцяли її подрузі, що зроблять усе можливе, аби її наступна колекція мала успіх. Звичайно ж, вона збереже своє ім’я на етикетку. І звичайно ж, їй буде дозволено користуватися їхніми службами та їхньою пресою. І навіть більше: Хамід Хусейн хотів би купити її марку й інвестувати в неї достатньо грошей, щоб вона змогла організувати собі добру рекламу в італійській, французькій та англійській пресі.

Але він висуває дві попередні умови.

По-перше, цю справу треба вирішувати негайно, щоб вони встигли надіслати повідомлення в завтрашні газети.

Подруге, вона повинна анулювати контракт із Жасминою Рись, яка віднині працюватиме лише для Хаміда Хусейна. Моделей на ринку праці не бракує, і бельгійська модельєрка швидко знайде для неї заміну. А що вона є також її агентом, то й сама заробить на цьому досить грошей.

— Я згодна розірвати контракт із Жасминою, — негайно відповіла її подруга. — Решту обговоримо потім.

Вона так відразу прийняла їхні умови? Жінка, якій вона завдячувала всім, що відбулося в її житті, тепер так легко погоджується розлучитися з нею? Людина, яку вона любить понад усе на світі, завдає їй удару кинджалом у спину?

Один із чоловіків дістає з кишені смартфон.

— Ми негайно надішлемо повідомлення в пресу. Воно вже написане: «Я надзвичайно схвильована можливістю…»

— Стривайте. Я зовсім не схвильована. І не зовсім розумію, про що йдеться.

Проте її подруга вже почала редагувати текст повідомлення, замінивши «схвильована» на «рада» і «можливістю» на «пропозиції». Вона міркувала над кожним словом і кожною фразою. Поставила вимогу назвати точно абсурдно високий гонорар. Чоловіки не погоджуються, кажуть, що це може спричинити інфляцію на ринку. Тоді кінець переговорам, каже вона. Двоє чоловіків просять вибачення, виходять, кудись телефонують по своїх мобілках і відразу повертаються. Пропонують застосувати дещо ухильну фразу, мовляв, сума гонорару буде більш як шестизначною, замість називати точну цифру. Потискають обом жінкам руки, кажуть кілька схвальних слів про колекцію та про модель, вкладають ноутбук та портативний принтер у течку і просять записати на мобілці одного з них слова формальної згоди як доказ того, що їхні переговори про передання Жасмини завершилися успішно. Вони виходять так само швидко, як і ввійшли, розмовляючи на ходу по мобільних телефонах, ще раз попросивши Жасмину, щоб вона не затримувалася більш як на п’ятнадцять хвилин — її участь у сьогоднішній гала-вечірці передбачена контрактом, який вони щойно уклали.

— Приготуйся до вечірки.

— Ти не повинна вирішувати за мене, як мені жити. Ти знаєш, що я на це не згодна, але ти не дала мені навіть можливості висловити свою думку. Я не хочу працювати на інших.

Жінка обирає найкращу сукню серед тих, які досить безладно розкидані по кімнаті, білу, з гаптуванням у вигляді метеликів. На мить замислюється, які вибрати черевики та сумочку, проте дуже швидко ухвалює рішення — часу гаяти не можна.

— Вони забули попросити, щоб ти вдягла сьогодні вночі одну із суконь марки Хаміда Хусейна. Тож ми маємо нагоду показати одну з моєї колекції.

Жасмина не вірить у те, що чує.

— То я піду туди тільки задля цього?

— Атож. Тільки задля цього.

Вони стоять одна навпроти одної, жодна не відводить погляду.

— Ти брешеш.

— Звичайно, брешу. Вони обіймаються.

— Від того вікенду на пляжі, коли я зробила твої перші фотографії, я знала, що рано чи пізно цей день настане. Він трохи затримався, зате тобі вже дев’ятнадцять років, ти доросла й готова прийняти виклик. Інші особи вже пропонували мені це. Я завжди відповідала на такі пропозиці «ні» й запитувала себе, чи я боялася тебе втратити, чи вважала, що ти ще не готова. Сьогодні, коли я побачила в партері Хаміда Хусейна, я відразу зрозуміла, що він прийшов не тільки тому, що хотів віддати шану Анн Саленс, — він мав щось інше на думці, й цим іншим могла бути лише ти.

Мені переказали, що він хоче поговорити з нами. Я не знала, щó мені робити, але назвала готель, у якому ми зупинилися. І зовсім не здивувалася, коли вони прийшли сюди з цією пропозицією.

— Але чому ти її прийняла?

— Бо хто любить, той дарує свободу. Твої можливості набагато перевищують ті, які я можу запропонувати тобі. І я тебе благословляю. Хочу, щоб ти одержала те, на що заслуговуєш. Ми й далі будемо разом, бо тобі належить моє серце, моє тіло і моя душа.

Але я збережу свою незалежність — хоч і знаю, як важливо в нашій галузі мати патрона. Якби Хамід прийшов до мене й запропонував купити мою марку, я б, не вагаючись, продала її йому й стала б працювати на нього. Але він виявив інтерес не до мого таланту, а до твоєї роботи. Тому я вважаю нижче своєї гідності прийняти цю частину його пропозиції.

Жасмина поцілувала її.

— Я не можу на це погодитись. Коли я познайомилася з тобою, я була лише переляканим дівчиськом, яке боялося, що його притягнуть до відповідальності за брехливе свідчення в суді, дорікало собі за те, що з його вини вбивці гулятимуть на свободі, хотіло навіть накласти на себе руки. Тобі я завдячую всім, що відбулося в моєму житті.

Подруга попросила, щоб вона сіла перед дзеркалом.

— Коли я познайомилася з тобою, у мене також не було інтересу до життя. Мене покинув чоловік, який знайшов собі жінку молодшу, гарнішу й багатшу, я мусила робити фотографії, щоб якось вижити, а в суботу й неділю сиділа вдома, читаючи, зазираючи в Інтернет або дивлячись старі фільми по телевізору. Велика мрія стати модельєром утікала від мене все далі, бо я не мала необхідних для цього коштів, і мені вже остогидло стукати у двері, які ніколи не відчинялися, та розмовляти з людьми, що не хотіли мене слухати.

І саме тоді з’явилася ти. Не стану від тебе приховувати, що в той вікенд я думала тільки про себе; у мене в руках була рідкісна коштовність, я забагатіла б, якби уклала з тобою ексклюзивний контракт. Я запропонувала бути твоїм агентом, ти пам’ятаєш? Але роблячи цю пропозицію, я думала не про те, щоб захистити тебе від світу; мої думки були не менш еґоїстичними, аніж сьогоднішні думки Хаміда Хусейна. Я знала, як зможу використати свій скарб. Я забагатіла б лише на фотографіях.

Вона востаннє поправила Жасмині зачіску й прибрала надлишок макіяжу на лівій частині її обличчя.

— Але ти, незважаючи на свої шістнадцять років, показала мені, як любов може перетворити людину. Завдяки тобі я змогла відкрити себе. Щоб показати світу твій талант, я стала у своїх фантазіях створювати для тебе одяг, він завжди зберігався в моїй голові, чекаючи нагоди, коли зможе реалізуватися у тканинах, вишивці, аксесуарах. Ми йшли разом, ми навчалися разом, хоч я була удвічі за тебе старша. Завдяки цьому люди стали звертати увагу на те, що я робила, знайшлися спонсори, і я змогла здійснити те, про що мріяла. Ми разом прийшли до Канна; і ніякий новий контракт не зможе нас розлучити.

Вона змінила тон. Пішла до ванної, знайшла там коробку з макіяжем і заходилася працювати.

— Ти повинна бути сліпучою сьогодні ввечері. Досі жодна модель так відразу не переходила від абсолютної невідомості до великої слави, тому преса виявить велику цікавість до цієї події. На всі запитання відповідай, що деталі контракту тобі невідомі, й не кажи більш нічого. Вони наполягатимуть. І навіть гірше: вони підказуватимуть тобі відповіді зразка:

«Я завжди мріяла працювати на нього» або «Я роблю дуже важливий крок у своїй кар’єрі».

Вона провела її вниз; водій відчинив дверцята автомобіля.

— Тримайся твердо; мені невідомі деталі контракту, цим займається мій агент. І втішайся вечіркою.

Гала-вечірка.

Власне, це вечеря, але ніде не видно ані столів, ані їжі, лише офіціанти снують між гостями з усіма видами можливих трунків, включаючи мінеральну воду. Утворюються невеличкі групи, гості, що прибули одинцем, здаються трохи розгубленими. Жасмина перебуває тепер у величезному саду, де по всіх кутках стоять крісла й канапи, на кількох постаментах у метр заввишки напівроздягнені моделі зі скульптурно вирізьбленими тілами танцюють під музику, що долинає з майстерно замаскованих гучномовців.

Прибувають усе нові й нові знаменитості. Гості здаються щасливими, вони всміхаються, спілкуються між собою з інтимною приязню людей, які знайомі між собою багато років, але Жасмина знає, що це неправда; їм, звичайно, доводилося бувати на таких вечірках, і хоч вони ніколи не запам’ятовували ім’я особи, з якою там розмовляли, проте їм треба було показувати, що вони люди впливові, що всі їх знають, усі ними захоплюються й вони мають безліч контактів.

Дівчина — яка раніше здалася їй роздратованою — тепер не приховує, що цілковито розгублена. Жасмина просить у неї сигарету й називає себе. Через кілька хвилин вони вже все знають одна про одну. Підходять до муру й дивляться на море, а тим часом людей, знайомих і незнайомих, стає навколо все більше й більше. Вони довідуються, що тепер працюють на одного й того самого чоловіка, хоч і в різних проектах. Обидві з ним незнайомі, обидві були помічені ним сьогодні.

Вряди-годи їх проминають групи чоловіків, намагаються розпочати з ними розмову, але дівчата вдають, ніби ті звертаються не до них. Габріела саме та особа, яку Жасмина хотіла зустріти, щоб розвіяти почуття самотності, яке гнітить її, попри всі добрі слова, які сказала їй на прощання подруга. Якби їй довелося обирати між кар’єрою і любов’ю свого життя, вона не завагалася б і на мить — хоч така поведінка й була б поведінкою, властивою для дівчини-підлітка. Але любов її життя хоче, щоб вона обрала кар’єру й прийняла пропозицію Хаміда Хусейна тільки тому, що пишається всім, що вона зробила для неї, пишається тим, як ретельно спрямовувала її кроки, з якою любов’ю та ніжністю виправляла її помилки, який ентузіазм вкладала в кожне своє слово та кожну дію — навіть ті, які були позначені суворістю й агресивністю.

Габріелі також треба було зустріти Жасмину. Щоб запитати в неї поради, щоб не залишатися самій-одній у ці хвилини, повірити в те, що приємні події також трапляються в цьому світі. Щоб поділитися з нею своєю тривогою, адже її компаньйон покинув її тут саму, тоді як йому було наказано відрекомендувати її людям, із якими вона мала познайомитися.

— Він думає, що спроможний приховати своє хвилювання. Але я бачу, тут відбувається щось не так.

Жасмина каже їй, щоб не турбувалася, щоб розслабилася, випий трохи шампанського, втішайся музикою та прогулянкою. Несподіванки трапляються завжди, й існує ціле військо людей, які мають за обов’язок боротися з ними, так щоб ніхто, абсолютно ніхто не довідався, що насправді відбувається за лаштунками розкоші та гламуру. Що ж до актора-зірки, то він незабаром з’явиться.

— Але не залишай мене тут саму-одну, будь ласка. Я надовго не затримаюся.

Габріела обіцяє, що не покине її саму. Вона її єдина подруга у світі, в який закинула її доля.

Атож, це її єдина подруга, але вона надто юна, й це нагадує Габріелі про те, що вона вже пережила той вік, коли можна щось починати. актор-зірка показав, що він особа дуже поверхова, коли вони йшли по червоному килиму, зачарування ним цілком розвіялося, а їй дуже хочеться, щоб цього вечора поруч із нею перебував якийсь чоловік, хоч якою милою та симпатичною є дівчина, з якою вона тепер розмовляє. Вона помічає, що чоловік, якого вона бачила в барі, також стоїть тепер біля муру великого саду й дивиться на море, обернувшись до гала-вечірки спиною, цілком байдужий до того, що на ній відбувається. Він привабливий, гарний, елегантний, таємничий. Коли випаде слушна хвилина, вона запропонує своїй новій подрузі підійти до нього й почати розмову — байдуже про що.

Зрештою, хай там що, а цей день, у який вирішується її доля, може принести їй і нове кохання.

Загрузка...