Усі щасливі родини подібні одна на одну.
Кожна нещаслива родина, нещаслива по-своєму.
Кілька тижнів по тому, як я виїхала з Кабулу, родина розкололася. Суперечка переросла в сварку і зі словами, що були вимовлені між Султаном і двома дружинами з одного боку та Лейлою й Бібі Гуль з іншого, настільки неможливо було примиритися, що стало б важко далі співіснувати під одним дахом. Коли після сварки прийшов додому Юнус, Султан відкликав його вбік і сказав, що він, сестри й мати мають обов’язок демонструвати повагу, на яку він заслужив, оскільки він найстарший і вони їдять за його столом.
Наступного дня вдосвіта, Бібі Гуль, Юнус, Лейла та Бульбула залишили квартиру, узявши з собою лише те, що було на них. Ніхто з них з того часу не був там. Вони переїхали до Фаріда, ще одного відлученого Султанового брата, і його вагітної на дев’ятому місяці дружини та трьох дітей.
«Афганські брати не дуже добре живуть одні з одними, — робить Султан висновок по телефону з Кабула.
«Настав час жити незалежним життям. Якщо вони живуть в моєму домі, мають мене поважати, чи не так? — питає він. — Якщо в родині не поважають правила, то як можна сформувати суспільство, що поважає закон і порядок, а не лише зброю і ракети? Це суспільство хаосу, беззаконня, що лише вийшло з громадянської війни. Якщо в родині немає влади, то можна чекати ще більшого хаосу».
Лейла більше ніколи нічого не чула від Каріма. Коли його стосунки з Мансуром охололи, йому стало важко йти на контакт з родиною. Крім того, він засумнівався в тому, що йому насправді потрібно. Він виграв стипендію в Єгипті, щоб вивчати Іслам в університеті Аль-Ажар у Каїрі.
— Він стане муллою, — регоче з Кабула по тріскотливих телефонних дротах Мансур.
Тесля пішов на три роки до в’язниці. Султан був безжальним: «Негідників не можна залишати на волі в суспільстві. Упевнений, що він украв близько семи тисяч листівок. Усе, що він казав про свою бідну сім’ю, брехня. Я вирахував, що він мав заробити купу грошей, але він сховав їх».
З величезним Султановим контрактом на підручники нічого не вийшло. Щасливий квиток дістався Оксфордському університету. Але насправді Султан цим не переймається: «Це висотало б всі мої сили. Замовлення просто було занадто великим».
А загалом книгарні процвітають. Султанові дістаються контракти з позолоченими краями з Ірану. Він також продає книжки в бібліотеки посольств західних держав. Він робить спроби викупити один із закритих кінотеатрів у Кабулі й відкрити там центр із книгарнею, лекційним залом і бібліотекою. Це буде місце, де дослідники матимуть доступ до його колекції. Він обіцяє наступного року відправити Мансурав ділову поїздку в Індію. «Він має навчитися відповідальності. Це формує характер, — каже він. — Інших хлопців я може відправлю до школи». І ще Султан зробив своїм синам вихідний у п’ятницю, щоб вони змогли займатися, чим хочуть.
Політична ситуація турбує Султана: «Небезпечно. Лоя-Джирга надала забагато влади Північному Альянсу. Немає балансу сил. Карзай заслабкий. Він не здатен правити країною. Найкращим був би уряд технократів, призначений Європою. Коли ми, афганці, пробуємо вибрати уряд, усе йде не так. Без співпраці страждають люди. І крім того, наші інтелектуали не повертаються. Там, де повинні бути вони, порожнє місце».
Мансур не дозволив своїй матері працювати вчителькою. «Це недобре», — все, що він сказав. Султан був не проти, щоб дружина знову пішла працювати, але оскільки Мансур, старший син, був проти, нічого з цього не вийшло. Також нічого не вийшло з другої Лейлиної спроби зареєструватися вчителькою.
Бульбула нарешті дістала свого Расула. Султан вирішив залишитися вдома й заборонив своїм дружинам і синам іти на весілля.
Маріам, що так боялася народити дівчинку, мала Бога на своєму боці й привела на світ хлопчика.
Соня і Шаріфа — єдині жінки, що залишилися в Султановому домі. Коли Султан із синами йдуть на роботу, жінки залишаються у квартирі одні, інколи, як мати з дочкою, інколи, як суперниці. Через кілька місяців Соня народить дитину. Вона молить Аллаха, щоб це був син. Соня запитала, чи можу я також помолитися за неї.
— Що, як знову буде дівчинка!
Ще одна невелика катастрофа в родині Ханів.