ХВИЛЯ ПРИСТРАСТІ


Вони розмовляли на порозі номера Веспер. Коли хазяїн пішов, Бонд штовхнув дівчину всередину і зачинив двері. Потім обняв її за плечі й поцілував у щоки.

— Це справжній рай, — мовив.

Очі Веспер блищали. Вона поклала долоні на руки Бонда. Він наблизився впритул і охопив її за талію. Дівчина відкинула голову назад і привідкрила рота назустріч.

— Люба моя, — прошепотів Бонд і уп’явся в губи Веспер. Він розціпив її зуби язиком, відчуваючи, як її язик несміливо, а потім з наростаючою пристрастю відповідає на його пестощі. Його руки помандрували нижче, стиснули її стегна, водночас він увесь притулився ще щільніше. Важко дихаючи, дівчина відірвала вуста і завмерла, також притиснувшись усім тілом. Джеймс потерся щокою об її щоку, разом з тим відчуваючи твердість її грудей. Він провів рукою по волоссю та, відкинувши голову дівчини назад, знову припав до її губ. Вона відштовхнула його і без сил упала на ліжко. Ще мить вони жерли одне одного поглядами.

— Вибачте, Веспер, — видихнув Бонд. — Я не хотів... ось так зразу.

Вона похитала головою, не спроможна мовити й слова, наче буря почуттів позбавила її мови.

Бонд сів поруч. Вони дивились одне на одного із млосною ніжністю, поки буря пристрастей вирувала в їхніх жилах.

Веспер нахилилась і поцілувала його в куточок рота, потім відкинула зі спітнілого чола Джеймса пасемко чорного волосся.

— Дорогий, дай мені сигарету, — попросила, обводячи кімнату неуважним поглядом. — Не пам’ятаю, куди я поклала свою сумочку.

Бонд запалив сигарету й передав її Веспер. Вона глибоко затягнулась і, тихо зітхнувши, повільно випустила дим через напівзатулений рот.

Бонд обняв дівчину, але та підвелася, підійшла до вікна й завмерла, повернувшись до Джеймса спиною.

Він зиркнув на свої руки — вони ще трохи тремтіли.

— До обіду мені треба привести себе до ладу, — мовила Веспер, дивлячись у вікно. — Чому б тобі не сходити покупатись? Я розпакую речі.

Уставши з ліжка, Бонд підійшов до дівчини та обняв її. Накрив долонями груди й відчув, як набрякли її соски. Вона притиснула його руки до себе міцніше, але продовжувала дивитись у вікно.

— Не зараз, — прошепотіла.

Джеймс нахилився і приклав губи до її шиї. На мить він ще міцніше притулив дівчину до себе, потім відпустив.

— Звичайно, Веспер, — сказав.

Підійшовши до дверей, поглянув назад. Дівчина не ворухнулася. Йому чомусь здалося, що вона плаче. Він зробив крок назад, але зрозумів, що зараз слова будуть недоречними.

— Любове моя, — мовив тихо, вийшов і зачинив за собою двері.

У своєму номері Бонд сів на ліжко. Від щойно пережитого вибуху почуттів на нього наринула знемога. Він розривався між бажаннями розтягнутися на ліжку або зануритись у цілющі води моря. З хвилину зважував варіанти, потім підійшов до валізи і витягнув білі льняні купальні шорти і темно-синю піжаму.

Джеймс терпіти не міг піжами і завжди спав голим, допоки під кінець війни у Гонконзі не знайшов чудовий компромісний варіант. Піжамна куртка, майже до колін, без ґудзиків але з поясом на талії та широкими рукавами, що не доходили до ліктів. У результаті вийшов зручний нежаркий одяг. Бонд натягнув куртку поверх шортів; вона приховала усі синці та подряпини, за винятком тонких білих шрамів на зап'ястях і щиколотках, а також відмітини від СМЕРШу на правій руці.

Сунув ноги в темно-сині шкіряні сандалі, спустився сходами, вийшов з готелю і вирушив дощатим настилом на пляж. Обходячи будівлю, подумав про Веспер, але стримався і не поглянув, чи вона все ще стоїть біля вікна. Якщо дівчина його і побачила, то нічим себе не виказала.

Бонд ішов краєм моря по твердому золотистому піску, поки будівля пансіону не зникла з поля зору. Тоді скинув піжамну куртку, коротко розбігся і пірнув у невисокі хвилі. Дно в цьому місці круто спадало вниз, він проплив під водою стільки, скільки вистачило повітря, роблячи потужні гребки руками і насолоджуючись м’якою прохолодою довкола. Виринувши на поверхню, відкинув волосся з лоба. Була майже сьома вечора, і сонце не припікало так нещадно. Скоро воно сховається за дальньою крайкою бухти, проте зараз світило просто йому в очі, тож він ліг на спину і поплив через бухту, наздоганяючи сонце.

Коли вибрався на берез майже за милю від місця, де увійшов у воду, тіні вже покрили місце, де Бонд залишив одяг, але він ще мав час полежати на твердому піску, щоб висохнути, поки сутінки остаточно не поглинуть берег.

Скинувши шорти, оглянув тіло. Від поранень зосталося лише кілька слідів. Джеймс знизав плечима та ліг на пісок; розкинувши руки й ноги у формі зірки, дивився у порожнє блакитне небо і думав про Веспер.

Почуття до неї були змішаними, і ця плутанина його дратувала. Усе мало відбутися просто. Він намірявся переспати з нею за першої слушної нагоди, бо, по-перше, жадав її, а по-друге, і Джеймс визнавав це, щоб якнайшвидше випробувати, чи повністю повернулася до нього чоловіча сила. Він розраховував насолодитися Веспер кілька днів тут, а в Лондоні вони бачитимуться час од часу. Потім невідворотно настане розрив, який усе спростить, оскільки вони обоє працюють в одній конторі. Якщо щось піде не за планом, він зможе попроситися на завдання за кордон чи, і таку можливість Бонд не відкидав, піти у відставку та вирушити подорожувати, про що завжди мріяв.

Але ця дівчина зачепила його за живе, і за останні два тижні почуття до неї дещо змінилися.

Із Веспер було легко та просто. Водночас у ній залишалося дещо нерозгадане, і це підігрівало його зацікавлення. Хоча вона відкривалася потроху, Бонд відчував, що скільки б часу вони не провели разом, у її серці завжди залишиться заповідний сад, доступ до якого йому закритий. Вона була чуйною та уважною, але не безвільною і не поступалася гордим норовом. Тепер, коли він дізнався про глибоку чуттєву палкість дівчини, жадання оволодіти її тілом тільки загострилось, але він розумів, що близькість щоразу матиме солодкий присмак насильства. Фізичне єднання перетвориться на хвилюючу подорож без розчарування, що неодмінно чекає на кінцевій станції. Веспер, думав Бонд, віддаватиметься жадібно, невситимо насолоджуючись інтимними втіхами у ліжку, але при цьому не дозволятиме повністю заволодіти собою.

Оголений, Джеймс лежав на піску, намагаючись відігнати знаки, що прочитав у небі. Він озирнувся: тіні від мису майже дісталися місця його лежання.

Бонд піднявся, струсив зі себе пісок. Подумав, що після повернення треба прийняти душ. Потім неуважно підняв купальні шорти і почвалав пляжем. Тільки діставшись піжамної куртки, зрозумів, що повністю голий. Не утруднюючи себе надяганням шортів, накинув на плечі куртку і пішов до готелю.

На той момент Джеймс прийняв остаточне рішення.


Загрузка...