ЩО ЗРОБИМО З ПОЛОНЕНИМ?

І ось руді мурашки повели його до табору. Хлопці весело стрибали круг нього, підштовхували один одного і, як змовники, шептались між собою:

— Що ми з ним зробимо?

— Він служитиме нам, — тішився Славик.

— Буде прибирати в нас перед наметами, — додав Здєнда.

— Застилатиме нам ліжка! — докинув Мірек.

— Носитиме нам дрова й розпалюватиме вогонь! — радісно засміявся Їрка.

— Дбатиме про харчі, варитиме, митиме посуд! — вигукнув Павлик.

— Годі! — зупинив їх начальник. — Не буде він нам слугувати! Усе ви повинні робити самі! А щоб ви добре запам’ятали це, Здєнда поприбирає перед усіма наметами, Мірек позастеляє всі ліжка, Їрка тиждень носитиме дрова, а Павлик цілий тиждень митиме посуд. Варити йому не дозволимо. Ото б він наварив! А Іван із Славиком сьогодні ввечері почистять усім своїм товаришам черевики!

— А що ж тоді робити з чорним мурашкою? — спитали хлопчаки.

— Нічого не будемо з ним робити. Пошлемо його в світ широкий. Зробимо це так, — промовив начальник зовсім тихо, — нібито ми його продали.

Хлопці замовкли й здивовано глянули на свого начальника. Продати? Наче якусь річ? Але ж мурашок не продають! Та якщо це придумав наш начальник, то гаразд, побачимо.


Загрузка...