Третя світова: Битва за Україну

Додаток «Із плівок Леоніда Кучми»

Запис розмови президента Леоніда Кучми з міністром внутрішніх справ України Юрієм Кравченком

26 квітня 2000 р.

[Кучма в кабінеті один. Заходить чоловік, встановлений по голосу як Кравченко.]

Кравченко: Дозвольте?

Кучма: Я вітаю тебе!

Кравченко: Добрий день! [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ти сьогодні на урочисте?

Кравченко: На зустріч з президентом.

Кучма: Я ж на дні народження був, та [два слова нерозбірливо], но я, правда, нічого там.

Кравченко: Все нормально, вроді як [декілька слів нерозбірливо]. Леонід Данилович, я хочу доповісти про [слово нерозбірливо], можна? Я хочу вашої [слово нерозбірливо] попередньо.

Кучма: Так ти шо, начальника ГАІ Києва зняв?

Кравченко: Ну, а як так, ну, дивіться. В 6.40 приїжджає машина. Ну, то, що в нього спускає те, це цей білий…

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Подкачується, да. Но, вибачте, будь ласка, а якщо було б 100 кілограм вибухівки, щоб ми робили? Рознесло б його етого самого, пів квартала. Стоїть ГАІ внизу, стоїть ГАІ слєва, стоїть ГАІ справа. І комендантський взвод, який охороняє оцю вулицю. Значить, ті пропозиції я вніс Шепелю. [слово нерозбірливо] восьмой магазін по Лютеранской, Леонід Данилович, тут єсть [два слова нерозбірливо] мімо пожарки ми ставим знак «кирпіч». Вот ви сюди ж, мабуть, рідко їздите. Всі ми радились, зараз я їхав так, ну, машин навєрно 40 стоїть з лєвої сторони. Туда любую машину можна поставить, а потом нажать кнопку і будем чухаться. Закрить ету уліцу вообщє, до [слово нерозбірливо] не підійдеш після того, як «Москвичом» хотєлі тараніть Спаскіє ворота, вони все позакривали. Закрить Лютеранську до етого самого, до овощного, закрить єйо 200 мєтров вніз до школи, там пустіть пєший патруль, а туда вніз контроліровать вот ето, с’єзд Пєчєрскій і всьо. А то, шо вони приїхали на нараду, начальника висадив перед знаком, він 200 метрів пройшов. До ринку можно ставить, вниз можно ставить, хай шукають, вони ж всі з водіями, вони ж на цьому [слово нерозбірливо]. Тому з вашого дозволу ми такий наказ підпишемо, і ця вулиця буде закрита. А начальник ГАІ це вже третій прокол у нього, так шо…

Кучма: [декілька слів нерозбірливо], це його машина?

Кравченко: Його власна.

Кучма: Його?

Кравченко: Да. Ну його в Старокиївському ми зараз там пресуємо там цією справкою. Власна машина і фонд, дайте йому дітям, бачите, який він, хоче і політичне убєжище. Та, мені кажеться, шо там трошки з головою шото нє в порядкє.

Кучма: Політічєскоє убєжищє в Ізраілє, да?

Кравченко: Виїхати з України, да.

Кучма: Ну, хай їде.

Кравченко: Хай [слово нерозбірливо], а хто не пускає? Леонід Данилович, я порадитись по цим ротаціям, значить, які ви говорили на координаційному комітеті. Ну, і самі важливі хочу з вами узгодити, на інші матеріли так ми на погодженні. Ну, шо я пропоную, я хочу… як ви подивитесь. На Київ — Смирнов із Дніпропетровська, значить, на Дніпропетровськ — Москаля із Криму, значить, Корнієнко — єсть два варіанта, ну, це коли я буду з ним говорить, ілі вєрнуть його на Донєцк, так Селезньова пока йому місце не знайшов, там подивимся куди, або може його залишити в апараті, як заступника міністра по охороні громадської безпеки. А Чернишова можна повернути на Крим заступником міністра.

Кучма: Угу.

Кравченко: Так? Тепер, значить, Француз. Він працює з 95-го року.

Кучма: В Івано-Франківську.

Кравченко: Да, Івано-франківський… на Рівненську область і Рівненська область — Кирницький, він теж працює з 94-го року, на Івано-Франківську. Вони західні обидва там такі кондові західники, хай. Значить, у мене єсть такий Коротков, це Одеська залізниця, він працює з 93-го року, це самий ветеран. Я можу, думаю, навіть його відправити на пенсію, тому шо так: бував в нього на колегії, воно все так, як було в радянські часи, він так звик. Туди хочу із Севастополя переставити Іллічова, молодий полковник, ви може звернули увагу, такі сиві вуса в нього. Він в Ялті працював, тепер в Севастополі і по виборам, і по цьому, і по референдуму працював, попробувати на залізниці місяців сім-вісім і можна його десь на область хорошу ставити, він такий, ну, я вам скажу «Батьківщина» не працювала, коли там бандітов викорчовують, то не боявся навіть там огнємьотом машини їхні бандітські, то єсть, такий хлопець бойовий. Я навіть дивлюся його далі іспользовать.

Кучма: [два слова нерозбірливо].

Кравченко: Да. І єсть таке бажання поміняти Дніпропетровську, Південно-Дніпропетровську залізницю. Литвин Григорій Федорович тоже з 94-го року. Ми його трошки били, так би мовити, за результати, за наслідки діяльності. Ну, оце такі пропозиції.

Кучма: Раз здорово так працював, що вимушений був знімати і перевести далі. Оце мені [прізвище не зрозуміло] сказав.

Кравченко: А кого [слово нерозбірливо] туди.

Кучма: А туди [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: За Григоренка?

Кучма: Да.

Кравченко: Ну, от тут треба чітко визначитись.

Кучма: Він, по-моєму, вже там теж давно сидить.

Кравченко: Там він з 95-го, з 96-го року. Леонід Данилович, єслі от чесно, я йому вірю, ото шо там розмови біля нього ходять, так. Я йому вірю, як людині, нічого в мене там абсолютно з ним ніяких таких особистих зв’язків немає.

Кучма: Я ж… Особисті зв’язки в тебе з бабами [слово нерозбірливо; сміється].

Кравченко: Піднімаю руки.

Кучма: І то з [два слова нерозбірливо; сміється].

Кравченко: Леонід Данилович, я не такий. Так, шо я його можу, яка ваша думка, або переставляти, або звільняти.

Кучма: Ні, я [слово нерозбірливо].

Кравченко: Просто переставляти.

Кучма: Я не за те, щоб звільняти. Але Одеса є Одеса, там настільки…

Кравченко: Леонід Данилович, наскільки все перепутано і перев’язано. Я не знаю, чи ви дивилися останній репортаж Доренко, попався вам чи ні. Я жду продовження, але сказав губернатору: «Чим це обумовлено?» Значить, шоб ви знали, шо останнім рішенням обласного суда знову поновлений Малов на роботі, це той, що звільнив я іще, ну, пам’ятаєте, який бігав з усіми політиками, цим попом там все грає. Значить, знову поновлений, я послав Онуфрієва знову, значить, ми його звільняємо тепер. Ну, я просто якось, шоб його не поновили. Мені кажуть, шо це Малишева зв’язок, так, Гурвіца. І ця була інформація, зараз я групу послав туда. Вони взяли циганський [слово незрозуміло], Доренко чогось віщає по Україні, і показали, що ось 3–4 человєка взяли інтерв’ю, значить, шо от: «Употрєбляєте наркотики?» «Да, употрєбляєм наркотики». А вот ето дома, ето построєни за сльозах і горє етіх людєй, коториє потрєбляют наркотіки. Ето циганскій наркобарон. Ну, дійсно, в кожній циганській общині проблема єсть. Я тут можу чесно і відверто вам говорити.

Кучма: А чого вдруг Доренко лізе туди?

Кравченко: Чого Доренко? Ну, вони кажуть так, шо тут, вроді, простір перекритий, шо вони не знайшли, хто може кинути, але в кінці фраза була така, скажем, шо [переходить на російську]: «Мы не только об Украине говорим, в России тоже много проблем, но продолжение следует. Такое положение может быть при тесной смычке местной власти и милиции». Шо, значить, бездєйствіє і так далєє. Я поговорив з губернатором і з Боделаном, переговорив відкіля. Ну, вони все-таки проводять оцю лінію. Побачу, шо воно зараз, група там працює, подивимся оце відпрацювання. Я подивлюсь на Григоренко. В мєня 1999–2000 рік 16 начальніков УВД призначено. В принципі, самий старий сьогодні оцей Коротков і Бевз в Кієвской області. Це ті, які з дев’яносто, той 92-й, а Бевз — 94-й. В основном оце, так сказать, карусєль ідьот. Я ні з ким іще з ними не говорив, Корнієнко я досить серйозно почав так притискати, і зараз Київ… Я на координаційному не доповідав.

Кучма: То по Києву треба трошки розшевелити.

Кравченко: Треба шевелити. От у нього стиль роботи отакий, от, бачте, воно так трошки, як в Криму. Трошки зовнішньо він вродє як показує роботу так, а в глибину не лізе. Я думаю, шо Смірнов — це такий бик, шо…

Кучма: Ти дивись, в Київ чи Смірнова, чи Москаля, чи кого толкового.

Кравченко: Знаєте з-за чого я Москаля боюсь? Я вам чесно скажу… Москаль зразу з’єднається з оцією правицею: Жулинський і оця гілка. Я би не хотів, шоб у них були ричаги впливу на…

Кучма: Я ще, думаю, його на Одесу можна. Ну ладно, дніпропетровський також хороший, я подивлюся, як він в Дніпропетровську.

Кравченко: От як він в Дніпрі виглядає.

Кучма: Там є, блядь, [слово нерозбірливо].

Кравченко: Значить, Леонід Данилович, там така ситуація, значить, от Крим начинався-то таким чином. Він коли приїхав, він просто там перелякався і… так би мовити. Коли послали ви туди Білоблоцького, приїхав я.

Кучма: Я пам’ятаю, шо він спочатку ж [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Да. І я тоді там таку нараду провів, я йому сказав, шо до утра якшо не буде заарештовано, я підписую зараз накази і звоню президенту, щоб вас всіх порозганять. Я всіх заступників познімав. І воно, мабуть, чи під страхом оцього тиску, він взагалі то сам по собі боягуз, от в період виборів так, я приїхав і сказав: «Ну, шо ж таке, Москаль? Шо ти? Цей працює, значить, на Марчука, цей… В кінці кінців ти шось робиш, чи ти думаєш, шо це буде відповідати чи тільки міністр, чи тільки це президентові? Я тобі…» І він після того почав індивідуально викликати, шось почав робити. Тому в от такому плані я думаю, шо…

Кучма: Я не знаю, коли мені всі кажуть, шо Москаль там порядок навів в цьому самому, в Криму, я говорю, блядь, якшо б не міністерство [декілька слів нерозбірливо] не працювали там опергрупи центральні, апарату, то ні хера він там не зробив би.

Кравченко: А вже на фоні, безумовно, апарату, ну…

Кучма: Ну, давай, етому самому, він людина дійсно порядна, чи в апараті хай остається [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Корнієнко, да? Ну, я просто поговорю…

Кучма: І дати, так сказать, додатково шоб, хай, хай уже…

Кравченко: Нє, послаба єсть, він же заступник. Єслі Чернишов, ну от, єслі Чернишов на Крим. Ну, я маю трошки сумніви, я вам скажу: причина шо сумніви — то, шо він сам кримський і ото ж там період…

Кучма: От мені не подобається, шо кримський.

Кравченко: Не подобається?

Кучма: Шо кримський.

Кравченко: Ну, тоді я Чернишова десь сюди візьму, десь передвину. Я думаю, шо, може, Чернишова кинуть на какую-то область. Ну, в основному…

Кучма: [перебиває] А на Донецьк там шо?

Кравченко: А на Донєцк, Леонід Данилович, я в Донєцк Корнієнка планував.

Кучма: Ну, я то Корнієнка…

Кравченко: Якшо Корнієнка ні, то можна запропонувати Чернишова або можна і іншу кандидатуру подивиться. Хоча там губернатор, я думаю, що він вам декілька разів співав: «То там перший заступник, перший заступник».

Кучма: Раз двадцять.

Кравченко: І таке інше. Значить, там такий варіант буде: в мене в школі, в інституті в Донєцкє Тітаренко, він уже 61 рік, хотя він спрацював там на вибори і таке інше. Сєлєзньов там ноє всьо врємя, шо в нього там, ну, він хоче в Київ так однозначно, якшо підтекст такий говорить. Йому можна запропонувати, Тітаренко ідьот на пенсію, Сєлєзньову можна запропонувати…

Кучма: Школу.

Кравченко: Інститут, хай врачує, а Донєцк тоді подивиться і кинуть туди Чернішова, єслі Корнієнко не…

Кучма: [перебиває] А той перший заступник дійсно непоганий хлопець?

Кравченко: Він непоганий, но він повністю його. Я йому ж кажу, шо, знаєш, виростив заступника, зараз час такий, шо піде десь на область.

Кучма: Ну, так його і візьми його на іншу область.

Кравченко: На область і все.

Кучма: Ми, скажеш так, у нас справи, ми не можемо…

Кравченко: Я ж це і говорю, шо єсть відповідне рішення президента, в жодній області не призначений свій.

Кучма: Да.

Кравченко: Всі ідуть тільки альтернативно.

Кучма: Да.

Кравченко: Ну, іще одна інформація, Леонід Данилович. В Кіровограді був футбол «Динамо» (Київ) — «Зірка». Прилетів Суркіс з Бродським, значить, к нєму сразу сєл на хвост цей мер міста Кіровограда Нікулін. Ну і начал, значіт, жаловаться, там єсть [декілька слів нерозбірливо], давят, значіт, генеральна прокуратура, МВД. Ну он за МВД нічєво, а вродє би в генеральній прокуратурі, ну, я не знаю, чи Пєтєбенько, чи хтось із заступників прокурора області дьорнули і там запевнили, шо його. Хотя там матеріали дуже такі хліпкіє, так єго всьо врємя надо етого Нікуліна поддавлівать, но вот такой альянс, так сказать, там создайотся. Шокін сказал, шо генєральний прокурор, ми сразу рєшим. І єщьо одна тєма, значить, на прошлій неділі на засіданні кабміну виникає питання про заміну паспортів громадянина України на ідентифікаційну картку. Фінансіруєт міністєрство фінансов 50 міліонов, усе в проекті рішення… все.

Кучма: Угу.

Кравченко: Я кажу Ющенку, нє, Жулинському, Ющенка не було, я кажу Жулинському: «Ми на власній [декілька слів нерозбірливо] на Україні, на нашій [слово нерозбірливо] 70 % громадян забезпечено паспортами».

Кучма: Паспортами, конєчно.

Кравченко: «Закона про ідентифікаційну картку немає, яка вона повинна бути». Я тоже згоден, шо повинна бути картка, може, воно й не правильно. Вона буде там пластикова хай, якшо паспорт у нас там 4 долари, то хай ця картка буде стоїть 2 долари, ну, вона дешевша буде. Ну шо в ету картку вкладивать? Наприклад, в Америці я бачив картки с етім, з пальцями.

Кучма: З пальцями.

Кравченко: У нас начать катать сєчас, це вой такой поднімєтся, шо… Значить, єсть ідентифікаціонний номер податковой, шо в нього записано все там, то єсть шо Кравченко такий номер має, можем одразу пробіть, шо в нього є. У нас все це не [слово нерозбірливо]. Вчора записано в мене, мене не було, звонив Кравчук. Я набираю 2-61: «Добрий день, Леонід Макарович!» «Добрий день! Та оце я хотів там по двох проблемах, оце ж треба картки робити, розумієте, це ж ми так відстаємо, значить, ви ж давайте оце… то шо я знаю [назва структури нерозбірливо]». Я трошки там покрутився, стоїть Суркіс і Медведчук, дві фірми там, які готові запустити це. Леонід Данилович, в мене таке прохання, я думаю, шо, може, ми підемо до карточної, но треба, мабуть, паспорти зробити, а потім зміни в закон.

Кучма: А хто ж це готовив цей документ?

Кравченко: Я не… Ніхто не готовив, ще ніхто не готовить, це вони тільки пробивають, хочуть монополію. Ну, ринок 50 мільйонів, ви уявляєте, які гроші, яку вони дадуть собівартість і він посилається, що я вже все домовився з Литвином і таке інше. Ну, я поки що тримаюся, я нікого, так би мовити…

Кучма: Якщо і будемо, так нам не треба і…

Кравченко: Ну, це в них будуть шалені гроші.

Кучма: Міністерство заробить внутрішніх справ.

Кравченко: Ну, тоді, якщо це робити, приймати відповідні рішення, поліграфічна база, ну, це треба тоді, щоб воно все було узгоджено. Того, що я так подивився, що це зашевелилися того, шо запахло грошима, і це вони вже побачили, де можна зароблять. Леонід Данилович, в мене, в принципі, все.

Кучма: О’кей!

Кравченко: Значить, тоді даєте мені дозвіл на…

Кучма: Давай швидко, щоб [два слова нерозбірливо].

Кравченко: Іще в мене питання тоді, коли у мене всі подання є, коли я переговорю, тоді показувати, ви будете говорити з ними?

Кучма: Та ні.

Кравченко: Чи в принципі з тими, якими…

Кучма: [декілька слів нерозбірливо] чого ж ми, будемо переставлять, чого я повинен повчать. Я думаю, що ти з ними переговори, вони зрозуміють, шо це необхідність, так сказать.

Кравченко: Я вам бажаю здоров’я, дай бог всього.

Кучма: Слухай, ти підожди. Я ото наводив приклад по цукру, [декілька слів нерозбірливо] твої структури.

Кравченко: Да, я пам’ятаю, що журнал «ПіК», Куліда поки що пікнув, значить. Ми завалили його…

Кучма: [говорить в селектор] Олег! Там папки тобі передали на координаційний комітет, є одна довідочка по цукровим отим заводам, так ти [декілька слів нерозбірливо] передай йому, хай [слово нерозбірливо], добре, да. А це мені передав Гончарук, каже: «В мене є більш така інформація».

Кравченко: Журнал «ПіК» задавили, значить, придавили у нього 14 фірм, всіми виявили і вчора «Сільські вісті» вже пишуть, шо нас тут на [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Да, да. Там пишуть чи Чорновол, чи він, чи ще цей самий…

Кравченко: Там же тоді і Хмара.

Кучма: Хмара, да.

Кравченко: Хмара, да. Ну, проти Хмари [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Нехай краще [декілька слів нерозбірливо]. Син Чорновола, кажуть, блядь, взагалі, блядь.

Кравченко: У них просто стоять комп’ютери [декілька слів нерозбірливо]. Він так міняв структуру, ці гроші перекидались в структури.

Кучма: Ну, ви перевіряйте все до кінця.

Кравченко: Да, да.

Кучма: Треба знищити структури у Мороза, блядь. І Плющ он весь час каже, блядь. Він же продовжує, це ж нахаба.

Кравченко: Відійшов я від цієї теми, я зараз не володію ситуацією, я просто не можу…

Кучма: [перебиває] Це, це треба разом, Служба безпеки, ви і податківці.

Кравченко: І податківці, я тоді…

Кучма: Вивчити всі структури його, блядь, і знищити, блядь, повністю!

Кравченко: Я підніму все.

Кучма: Ну, по ньому ж, треба елементарно. При ньому команда та, там директор бувший народний депутат по спискам, він має структури тут десь.

Кравченко: Я просто зараз не готовий до цієї розмови, я приймаю до виконання.

Кучма: Єсть [голосно ляпає по столу]. Пока.

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

29 травня 2000 р.

Кравченко: Добрый день, Леонид Данилович.

Кучма: Здравствуй, дорогой. Садись… А…

Кравченко: Конечно.

Кучма: А…

Кравченко: Не знаю, не знаю…

Кучма: Что не знаешь, ты ж там спорт загонял, гарпуны для Украины продавал.

Кравченко: Нічого, нічого. Я в принципі виконав ваше доручення того, що мне хотілось б, штоб у вас був час подивитись. До цього тут достатнє таке: верхній аналіз по мінеральним водам і лісному господарству. І ще я зробив, це так, без вашої санкції, інфраструктуру по Україні, де Суркіс-цяця. В мене дуже велика тривога. Ці масштаби ще серйозніші, на мій погляд, ніж до Лазаренка. Якщо так як вони розказують, що ви владу віддаєте або передаєте, чи вони будуть забирати, то в них є всі можливості зараз…

Кучма: Я похожий на того, хто владу віддасть?!

Кравченко: Ні, я в це не вірю, я так для себе думаю, що… «ви погано знаєте президента. Він вам зразу ноги засуне в одне місце, а потім будете один на одного дивитись». Леонід Данилович, ну я можу так, якщо ви дозволите? Я зараз дам загальну картину. Ну, значить, що тут описи загальних ресурсів. Значить, по-перше, я не хотів, щоб друкували прізвіща. Номер перший — це Медведчук, номер другий тут — Суркіс, номер третій — Сугліч — ето, етой самой…

Кучма: Юлі.

Кравченко: […] Значить, наступне ще все поки так, но я все-такі хотів би вводну. Ми зняли Потапського. Подивилися більш детально. Значить, положим те, що тут у нас будуть результати, там єсть непогані нинчє висновки…

Кучма: Що це значить?

Кравченко: О ето по… я по телефону з ним говорив. Ну, що, називаємо цього самого — Суркіса, перший — Медведчук, я просто там расшифровал…

[Уся розмова супроводжується шелестом паперів та окремими репліками Кравченка, якій щось показує в документах.]

Кучма: Тут далі йде… політичні ігри по Закарпатській області…

Кравченко: Я хочу, щоб у вас було уявлення про різні позіції по державі. Я, можливо, їх не повністю, так би мовити, окреслив, но я потихеньку працюю по кожній області.

[Довга пауза. Чути шелест паперів.]

Кравченко: Саме цікаве, вони в цьому моменті, вони, в принципі, через рішення… так би… проводять те, чого немає. Вони дурять всіх підряд, роботу гонять без платежів без обов’язкових. Така справа в Поліссі. От подивіться, будь ласка, це якщо це потрібно на світ підняти, я розумію, що, можливо, в мене не все є, але те, що в мене є, це вже насторожує і дуже серйозно. То, що там є засоби масової інформації, там, якщо, то там є великий…

Кучма: Ризик?

Кравченко: Да…

Кучма:…Вся ця компанія.

Кравченко: Леонід Данилович, по перебільшенням, що там проходять, ми його причисляємо… Я не знаю, на сто відсотків він там сидить, чи може на якому проценті. Я вам даю загальну картину: те, чим він зараз володіє. Причому, я зараз дуже м’яко перевіряю. Я не ліз туди, щоб не виникало питань, що це щось… с СБУ не давали претензій. А вот по воде… то єсть Бруклін… Там есть Подольского несколько дочерних предприятий, там такой…

Кучма: Кусок…

Кравченко: Да, ну там есть схема… единственное, надо понять — якім накрадено шляхом… Бруклін должен бути — и вот раз, ну тут далі… де не можна… и вот разные… ну тут далі йде, що…

Кучма: По лісу — п’ятнадцять доларів за куб.

Кравченко:…А ще, тим більше, якщо взять оті блоки… працюю там. Вони десь вибили біля тисячі ліцензій. В нього концентрується велика частина…

Кучма: Ну і що? Ми можемо навести порядок у цьому плані…

Кравченко: Леонід Данилович, ну можна наводити. Ну ми ж люди. Це треба чітко почінати, по всьому фронту лупити. Це почінати з ліцензій цю ревізію робити…

Кучма: А хто ліцензії давав?

Кравченко: Ліцензії служба давала. Ліцензії тиражувалися держадміністрациями. І тепер почінати лупити їхні фінансові потоки, тобто треба чітка позиція, щоб і податкова включалася, тут підтримати.

Кучма: Ми податкову поміняєм.

Кравченко: Тут треба піднімати рішення, де вони звільняються від сплати податків. Там, значить, ну вони тобто, ну, я все-такі дуже прошу вас ознайомитися, буде картина більш-менш така… я ще раз кажу. Я не претендую, що це на сто відсотків об’єктивно, але це дасть вам уяву про те, що там робиться.

Кучма: Головне, що вони нас вважають совсєм дурними.

Кравченко: Леонід Данилович, вони вважають, що вони вже господарі. Я не хотів вам казати, з вами так ніколи не говорив. Я завжди знаю, що ви знаєте, що ви робите, і у вас все в руках. Але оте, що вони зараз внаглу думають, що там кидають своїх людей з Кіровограда, щоб їм ніхто не міг попортити, ну там з…

Кучма: Ну, то є об’єктивний привід…

Кравченко: Воно вже все, що можна було є, вони вже все понаписували. Ну, я розумію, що мати там… друкують в Запорізькій області. Мають сьогодні в засобах масової інформації, що, значить, можна по-команді через оті гроші. Гроші в офшорах, Леонід Данилович…

Кучма: Ще й в офшорах…

Кравченко: Гроші в офшорах доставати дуже важко. Це ситуація аналогічна Лазаренку, і ми будемо мати горе таке, що ой-ой… Тому тут і вони нахабно, їхні, ви ж бачіте. Я роблю аналіз. Значить, я не хочу… ну вони заступника Генерального прокурора, який був по області. Вони послали сюди, в Генеральну. Значить в ній точно не вийде з ним поки що. Значить…

Кучма: Дальше з штанів вискакували. Щоб ти призначив до свого п… з ними.

Кравченко: Да, я з вами погоджував… Я їм сказав, хто вони мені такі. Да, а от [Варцаг?] — перший заступник по організованій — їхня людина. Тому, я в цьому плані, я дивуюсь, що в Запоріжжя вони влізли капітально, в алюміній вони влізли капітально…

Кучма: В алюміній вони ще не влізли, вони хочуть влізти.

Кравченко: Вони хочуть. Ну те, що вони сумське об’єднання пріватизували за безцінь. Этот, блядь, сучонок… Воно ж дивиться, що таке, це Кіровоград. Сімдесят п’ять мільйонів гривень викачують налічними. Ну що ж таке ці гроші на Кіровоград. А що говорить…

Кучма: З чого?

Кравченко: З обленерго. При чому ж, як приїжджають, ставлять до… — не даєш дев’яносто вісім відсотків, значить, расстреливают. И це ж воно там же виходить по [слово нерозбірливо] ресурс. Ну я з боку дивлюсь — це ґатунок, мабуть, ще гірший, ніж Лазаренко.

Кучма: Ну це, ніж… створити таку імперію…

Кравченко: А тут уже не треба партія. Тут легалізоване життя. Тут же було з Притикою, коли не було ще приватизації. А тут по закону приватизують. Як відбирати будемо? Це перше, а по-друге, я думаю про небезпеку допускати Медведчука до влади. Він характеризується як безрадісний найжорстокіший. Тобто, людина, яка не має абсолютно ніяких перепон. Це ще коли він перший раз ішов в депутати, я був заступником міністра по оперативній роботі, володів документацією, їздив тут по колоніям і таке інше. Ми таку довідку знайшли по університету, що він двісті шоста [206] часть вторая і сто сорок перша [141] — грабьож і хуліганство. Восемь месяцев отбыл в местах лишения свободы.

Кучма: Да ти шо?!

Кравченко: В мене ця довідка є. Вона й зараз дорога. По матеріалам суда все вичистили. Це єдине, що ми знайшли, це звіт [Шаніна?] до [Вет?] союза в Росії. Довідочка є — Медведчук. І, оказивається, в університеті тоже немає матеріалів, хотя я знаю, що цей ректор їм не симпатизує. Симпатій не має особливих, але ж змогли все почистити. Там було декілька таких строчок, що безжалісний… в проявлениях, от я формулировку уже сейчас, в проявлениях жизни и смерти. Что абсолютно безжалостный. От такая характеристика была по Медведчуку… І тут небезпека виростає. А ще з’єднати з тим капіталом, який ми не зможемо дістати, з’єднати ще з засобами масової інформації. Хотя він… повідомляє, що під компанію якусь там масового збурення… почати бити з областей їх людей, їх навіть, ні, воно тоді ситуацію контролювати буде надзвичайно складно. Ну і по Луганську. Там зараз десь двісті чоловік вийшли на Донецьк. Сім шахт не працюють. Вийшли до Донецька і поки що там вони пройдуть кілометрів шістдесят, а потім вони, значить, будуть договаріваться, вимоги ставить, щоб вони там дали відповідні послаблення, виплати і таке інше. Не буде, значить, буде рух ближче до Донецька. Но єслі до Донецька не вирішіться, то тоді планується знов на Кієв. Значить, помінялись лідери. Те лидеры, которые были в прошлом году — они на сегодня не играют роли никакой. Там щас на верх выплыл такой Олег… Дальше, но він ще в цьому році не оброблений, не працювали над ним ще. Значить, по редактору вот этой газеты Лазаренковской. Ну раз він скупався в воді, побачим, шо далі у нього…

Кучма: Горобець?

Кравченко: Ні, не Горобець. Новая газета. Ваш [Шмель?] показывал «Свобода» чи як там? Ну, Лазаренко фінансує. Вона ще невеличка газета. Десь тут недалеко у неї офіс перед вами. Трошки ми там встряхнули ввечері, побачим, як далі воно буде. Ну завдання встає. Значить, загально по ситуації. По контрольованим, нормальним процесам. Переглянули наш контингент в Косово. Ми їм нову форму дамо: чорну таку з прапорам тут. Ну воно рейтінг держави, я вважаю, підвищить. Ну… такого серйозного більш нема нічого. Деякі діла пройшли нормально. Без ніяких ексцесів. Випускні іспити… теж пройшли нормально. Ми сьогодні… Вчора я отримав повідомлення, що заміновано Хрещатик. Попрацювали, це пацан із школи. Ну а так по направленнях багато робиться.

Кучма: Ну а як себе почувають нові?

Кравченко: Леонід Данилович, ну, значить…

Кучма: Обласних управлінь.

Кравченко: Да, пустіл щас на налоги, то, в принципі, вони зараз там вносять пропозиції по заміні оточення. Я думаю, воно правильно. Ми там право… значить. Я хочу, як ваше рішення. Я сьогодні відправляю боротися на Дніпропетровськ — Дніпродзержинськ. Влада там другого числа… а там хотів би пройти по західних областях. У нас виникає напруження по Львову. Я вам доповідав, що був побитий Білозір. Це такий народний артист, алкаш. Побитий був працівником оперативної частини СБ військової. Конфлікт вийшов із-за української мови. «Ты почему поешь на украинском языке?» Білозір співав. Ну, корочє, тот його ударив головою. Він довго був в реанімації, вчора помер. Завтра похорони. Розкручується антиросійська кампанія, досить серйозно розкручується. Значить він, Хмара, він же там іде депутатом по виборчому округу, і там серйозні єсть такі побоювання, щоб воно не перекинулось в якісь антиросійські настрої. Один з тих, який був, ну він не довго був в тій групі, значить, син замєстітєля начальника УВД Львова, 27–28 років хлопцю. Ну я не знаю. Для батька, ну шо ж, двадцять восьмий рік. Ну скоїв син. Ну батько тут причому? Що, він відповідає за здорового телепня? Тому зараз там велика частина таких засобів робиться, щоб це причесати, але весь час там ситуація може… я б послав би туди правоохоронні громадські засту…, щоб попрацювали. Сьогодні вони збирають знов партії, рухи, хочуть, щоб провести з ними заходи, але весь час такі призиви в Львові. Я хотів би поїхати на наступной нєдєлє по західним областям, там, де признаки. В мене інформація така єсть. Допустим Франчук уже по рідним. Почав заступників міняти. Керує Івано-Франківськом…

Кучма: За Червоненка пускай береться. Пусть за брата расплачивается.

Кравченко: Ну у нього там комерційні структури…

Кучма: Да…

Кравченко: Тому я хочу пройтись по західним, позустрічатись, подивитись, як там вони бачать перспективу. Ну і останнє. Я хотів би просити вашого дозволу по групіровкам по Днєпропєтровську. Значить, перша… Черкасова, взять Смірнова сюда на должность первого. Криворожского начальника УВД перевести в Днєпропєтровск, хай працює… Ну а на Кривий Ріг — ето нову людину найдем, щоб він там займався, щоб не повязаний був.

Кучма: Це дуже добре. З Крового Рогу в Дніпропетровськ. Кривий Ріг і Дніпропетровськ завжди змагались. Ну а Москаль себе нормально почуває?

Кравченко: Значить, Москаль. Він вам писав. По Дніпропетровському району вознік конфлікт со Швецом. Він ставив область на негатив, потім я взяв інформацію під контроль. На контролі він не передає. Він дає інформацію про викрадення 960 тисяч бюджетних гривень агропромом. Називає там гдє-то 15 господарств, ну і пише там Кравченку. Мінская ТЕЦ, Лазаренко, Степанов, активний член социалістічєской партіі. Ну я вам намєрєнно всього не давав, тому що я знаю цього Москаля. Я в комісію дав по слідству, в державі проконтролювать, що ж воно куди йде, перспективи цього всього написаного. Того що так насвистать можна цілу бурю. Якщо воно політично потрібно, його можна й кинути, але чи воно відповідає дійсності. А так він, значить, в адміністрації дуже обережний. З кабінета — додому, з дому — в кабінет. Оточення його побоюється, кажуть, що він непрєдсказуємий, що він поставлений, значить, для того, що він поставлений, значить, для того, щоб тут пересажать нас. Він займає таку позицію, що незрозуміла для них.

Кучма: [сміється].

Кравченко: Він же взагалі, він не компанєйській хлопець. Він не буде збиратися там десь з ними.

Кучма: О, це велика справа.

Кравченко: Це від них відшиває… Ну він тримається.

Кучма: Турчин, я знаю…

Кравченко: Ну цей, побачиш, ну у всякому випадку, я думаю, у нього є простір.

Кучма: Ти скажи, у Суркіса ж кримінал. Шо ще нужно, блядь, їх позакривати всіх…

Кравченко: Ні, що можемо ми робимо. Но тут одно, щоб ви чітко уявляли цю схему. Значить, я зараз, я можу вам на слідуючу неділю підготувать це й дати. Я не переконаний, чи я чесно зараз вам скажу, але 50 % тих, яких ми закривали і садили, випускалися судами. Суди практично працюють по його вказівці. І в мене…

Кучма: Медведчук тут проявляється…

Кравченко: Та й не тількі. В мене…

Кучма: Суркіс…

Кравченко: І не тількі Суркіс. Я вам скажу, що фактично проблема велика по «Юності», по ринку. В нас велика проблема по Троєщині, в нас велика проблема по групі Кісєля і там, де ми щипаємо, там де Таран, навіть не доходить до нього. Только фигура такая попадаєтся средняя, арестовываем, сидит там месяц-полтора, а судья — раз! Постановление об освобождении!

Кучма: Особенно если Подольский район [слово нерозбірливо].

Кравченко: Ну він ще грав по виборах и президентськіх, командує, це той, що охорону.

Кучма: Да…

Кравченко: Але, мабуть, гроші там…

Кучма: Гроші він отримує у Медведчука.

Кравченко:…то, що судова система в них. Навіть в розмовах таких, що там ведуть, ну вот шо они могут там решать до прокуратуры пятьдесят на пятьдесят, могут решать в зависимости от ситуации. В МВД они не идут решать. Они вообще говорят, что это глухой номер. Це, якщо тількі, значить, не складається така штука. Шо, мол, знають, по СБ деякі хлопці там грають на них. Ну я не знаю, який відсоток. Да-да… О… такшо. А судова система… в принципі, там перший мені говорив, що державна податкова адміністрація розбавлена тоже. Вони не…

Кучма: Мені Медведчука взяти за чуб, чуєш?

Кравченко: До мене вони не звертаються, на футболи перестали ходити ще з минулого року… Ну я тоже тількі коли ви йдете, я тоже захожу, там направо сідаю. Я з ними не так… що ця група, безумовно, небезпечна і…

Кучма: Головне, що в них немає фіскалити можливості.

Кравченко: В кримінальному світі називають таких отморозками. Для них ничего… и потом, по Суркису… в мене така, нехай вона погана, але інформація, що він стрєлкі організовує…

Кучма: Що це таке?

Кравченко: Стрєлка це…

Кучма: Убійства…

Кравченко: Это убийства, да, кровь на руках должна быть. Просто никто ж систематично не поднимает эти вопросы, и воно так як мокре горить, як кажуть. Тому тут для стратегічного завдання, то тількі вам відомо, як їх використовувати будемо, але…

Кучма: Але в крісло народних більш, як Щербань, треба брати…

Кравченко: Але що розстановку в силах в Парламенті вони заблокують…

Кучма: Я розумію, що негайно нова стратегія потрібна, тут можна просто по секторам… Виходити з рішень координаційного комітету, так СБ… буде вносити пропозицію щодо посилення прозорості деяких процесів в економіці. І, взагалі, рішення, де офшори, ці банки, де стратегічні ці напрямки давати щоб… ліпила це все. Кабмін готував документи і ставив різні умови. Воно потім… хоч припинити такий відтік грошей, то… Ну да, ці ж всі приватизовані Суркісом… офшори уже ж всі ці переведені. Показати там же і зробити нічого не можна. Бачите як по Луганську, но що ж… Тому тут буде велика загроза. Мала дитина. А якщо вони не просто крадуть, а ще й на увазі політичну владу, то вони не залишать нікого живими. І клан не залишать в покої… Ну, моя дружина, коли Медведчука перший раз побачила… Сказала, що він дуже…

Кравченко: А вона у вас взагалі індикатор…

Кучма: Каже, ти подивись на одні тільки губи його. У нього ж губ немає, ниточки. Це, каже, дуже жорстока людина.

Кравченко: А цю довідку я вам дам… то що він каже, що зелений…

Кучма: Не єврей… дехто вже з елементів його шукають… Десь в Росії…

Кравченко: І не стільки там навіть не в Росії, а навіть в кадри…

Кучма: Ти через своїх можеш пошукать?

Кравченко: Я пошукаю, я навіть в кадрах, я знайду…

Кучма: Хорошо. […]

Кравченко: Тут по Рудковскому зараз цікава ситуація буде розкручуваться. Ми будемо мати, я думаю. Ми будемо мати такий вид мошеннічєства. Який ще… він ніде у нас не фіксований… громадянин України, був зв’язаний… там… получив, так ми можемо починати копати мошеннічєство…

Кучма: Капітал… звернення 22 і…

Кравченко: Ну я тут однозначно не знаю. Що він і де працював. Марчук хотів за… порадитись в нього це… я тут хотів за Ющенка… Почитайте, я тут вам сторіночку підготував. Що я вам пропоную. Може зразу взяти поламати, відрегулювати. Я до вас звертаюсь, но я думаю, що вам читати потрібно, виводи про Ющенко…

Кучма: Я згоден підписать.

Кравченко: Я информирован… Потому что я боюсь, что Ющенко вряд ли может быть против, если я на него напишу… щоб вас і не чіпати. А от тоді його проконтролюєте…

Кучма: Ну хорошо, тількі що б у нас контроль був і не забував.

Кравченко: Ну добре… а він тоді публічно просто так… хорошо…

Кучма: Хорошо.

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

12 червня 2000 р.

Кравченко: Данілич, я хочу доповісти. Тепер, мені здається, шо я вибрав його [Мороза] всі структури повністю, так і тепер команда «глушить». Значить все вроді ми вибрали те, шо у нього є.

Кучма: Ага, фонд «Злагода», блядь, є.

Кравченко: Та все там є, я так подивився, то…

Кучма: А, кромє газети «Товариш», єсть іще ж ето-самоє, нова газета…

Кравченко: Данілич, ну ми всі структури беремо. Теперь вот эта братия, шо распространяла од Головатого листовки… значить, позавчора один опинився аж в Сумській області, той, який активно распространяв. Обделався, там його так оттовкачили [слово нерозбірливо; сміх]. Кричить: я не явлюсь [слово нерозбірливо], ето Головатий. Ну приїхав, смотріт, значіт, приїхав додому, а там іще й зайнялася дача і двері згоріли.

Кучма: У кого?

Кравченко: У нього.

Кучма: Оцінив? А розповсюджував він сам в Сумській чи його одвезли?

Кравченко: Ну, хм, відвезли. Ми його украли. Он вышел отдать с новой пачкой этого самого. Мы его держали неделю, он все время с тремя охранниками ходил, а то вийшов без нікого, його в машину і… Я більше не виходю [декілька слів нерозбірливо], це Головатий, я його і… Хто у вас шеф? Хто у вас шеф? Я буду… ну корочє.

Кучма: А, ну то треба за ними слідить.

Кравченко: У мене єсть такий підрозділ, шо методи — їхні, того, що в них же ні моралі, нічого немає і, не дай Бог, це ж… Тому я… Так шо просто, значить, би із них я хотів, у мене група і починає глушити, ну я з вашого дозволу тоді переговорю з Азаровим, мені треба, шоб вони теж приймали участь.

Кучма: У Азарова тоже є деякі списки.

Кравченко: Шось, може, у нас переплітається, шось не переплітається, ну, в принципі, ну ми по них поч…, продовжуєм працювати і там, ну, я думаю, що в нас з прокуратурой…

Кучма: Шо? Є цікаве чи шо?

Кравченко: Ну яке цікаве? Цікаве те шо…

Запис розмови Леоніда Кучми з політичним журналістом В’ячеславом Піховшеком

26 червня 2000 р.

[Кучма в кабінеті сам. Питає у помічника, чи є Піховшек. Запрошує його і попереджає, що в 15.15 у нього прокурор. Розмовляє по телефону короткими фразами. До кабінету забігає Піховшек.]

Кучма: О! Я тебе вітаю!

Пiховшек: Добрий день!

Кучма: Відійшов від вчорашньої цієї самої?

Пiховшек: [фраза не зрозуміло].

Кучма: Ну, як більше, це було набагато проще. Но Ющенко тримав удари, він так красиво уходив від прямих твоїх питань.

Пiховшек: Ну, я тепер краще розумію, як Вам з ним.

Кучма: [натужно сміється].

Пiховшек: От же дав же бог людині, да? Зовнішність, якусь популярність і таке грунтовне невміння [два слова нерозбірливо; важко дихає].

Кучма: [два слова нерозбірливо] я отримав доповідну Марчука там і… по цьому самому. Якщо сьогодні такими темпами заправляти вугілля [слово нерозбірливо], як сьогодні, то потрібно 17 місяців для того, щоб перезимувати.

Пiховшек: А їх нема.

Кучма: А їх нема взагалі.

Пiховшек: Я йому про [два слова нерозбірливо], а він про ідеологію.

Кучма: Да.

Пiховшек: Я його питаю, чого він не виконує рішення президента. Мовчить. Там же треба мати якісь [слово нерозбірливо].

Кучма: Ну, канєшно. А те, шо 15 миліонов харковському банку національний банк дав, гроші ж не повернулись, де гроші? Це ж ти, ти давав.

Пiховшек: Ну, я, правда, в цій передачі посилався на ваші слова, якшо ви проти, вона піде [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Да.

Пiховшек: Уже інші на зустріч до мене не прийдуть [декілька слів нерозбірливо]. А як вам позаминула програма?

Кучма: Га?

Пiховшек: А як вам позаминула програма?

Кучма: Ну, то [здавлений сміх] то.

Пiховшек: [декілька слів не зрозуміло].

Кучма: Ти зробив [декілька слів нерозбірливо; здавлений сміх].

Пiховшек: Я думаю, Леонід Данилович, шо такі програми дуже важливі тому, що вони реально показують всьому суспільству, в яких умовах працюєте ви.

Кучма: [голосно і задоволено сміється].

Пiховшек: І зараз, коли виходить оця програма [два слова нерозбірливо] від Тимошенко [два слова нерозбірливо], одна людина [два слова нерозбірливо]. Я кажу: «Ну, така, можна подумати, у вас на цих посадах цікава [декілька слів не зрозуміло], прямо таки ці хлопці вас виштовхують, сказали [декілька слів нерозбірливо]».

Кучма: [задоволено сміється].

Пiховшек: Я думаю, шо це факт, потому шо таким чином всім зрозуміло, в яких умовах працює президент, коли такі люди працюють [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів не зрозуміло], все правильно. Треба так речі називати своїми іменами [декілька слів нерозбірливо], а життя воно все розставляє на свої місця.

Пiховшек: Я вилітаю в Вашингтон [два слова нерозбірливо].

Кучма: Кого?

Пiховшек: [два слова нерозбірливо].

Кучма: [повторює незрозумілу відповідь].

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо] Там виходить ця ваша стаття, яку ми зробили. Там одна така річ, [два слова нерозбірливо] поставили оцінки Гусинського, але потім [два слова нерозбірливо] порадилися, що недоцільно пускати туда. Тому, шо там, така… я хоч про це не написав, що ситуація, яка склалася навколо Володимира Гусинського [слово нерозбірливо], арешт та ситуація навколо викликає великі питання щодо свободи преси в Росії. До мене, як [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, да. Росія зразу ж, так сказать, бо зрозуміло, шо Путін був в ділі, все робилось [декілька слів нерозбірливо; сміється], хоча було достатньо других важелів, в першу чергу через [декілька слів нерозбірливо] Гусинський перед інтерв’ю [декілька слів нерозбірливо].

Пiховшек: Шо то [декілька слів нерозбірливо] важливіше там, сказати, так?

Кучма: Кредит [голосно ляпає по столу]. Хороше питання — кредит. [декілька слів не зрозуміло]не задав питання, якшо ти більше реформатор, визивай, чого ж, де ж ті підтримки. Ти вчора не знав де їх підловити [декілька слів нерозбірливо]. Мільярд двісті грошей він же взяв в національного банка сєйчас через облігації у міністерстві фінансів і заплатив зовнішній борг. Та ж казати, шо він ніде, ніяких цього самого ні [слово нерозбірливо] нічого. Він кошти, це реальні кошти витягнув із реальної економіки. Які у нас зовнішні борги…

Пiховшек: Тут [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Начали відбудову і потім до цих повернулись питань. «Скажи, Віктор, ти ж в дев’яносто… сама велика картина була це 96–97 роки. Так національний банк [декілька слів нерозбірливо], де ж ти був, ти шо, не бачив під які відсотки беруться кредити і так далі». Це ж його справа, це він більше з цим, із Лазаренком. Лазаренко його ж затискував, то він погоджувався на те. 17 % річних є на ті ж облігації. І взагалі за кордоном нема цих самих, процентів.

Пiховшек: Таке [слово нерозбірливо], таке цивільне, таке все.

Кучма: Ну, він ніде не [декілька слів не нерозбірливо], як будто би у нього там записано все було заранєє.

Пiховшек: Саша Ткаченко його тренував за сутки до цього. Вони мені вже перед передачею розказали, шо [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Так шо не було питання, це… це питання. Об’єднали по, я не знаю скільки, скільки ще триматись, багато уряд не [два слова нерозбірливо]. Ну, а ти ж добре розумієш, що нас підштовхують до того, шоб ми поскоріше приватизацію провели, за безцінь віддали. Такою приватизація може [декілька слів нерозбірливо].

Пiховшек: Так це ж державний аудит і економічний контроль [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, канєчно, абсолютно точно, бо ми і так, так сказать, наробили дурниць [декілька слів нерозбірливо], треба поправляти ситуацію, інакше останемся із цими самими [декілька слів нерозбірливо]. Ну, а яка там загальна ситуація, наскільки я знаю, шо [декілька слів нерозбірливо], я чув.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Стороннім, стороннім, так сказать. І так, як він [слово нерозбірливо] зустрічав. Зустрічав [декілька слів нерозбірливо].

Пiховшек: Да.

Кучма: [голосно кашляє] Тому, якість конкретні, конкретні заходи [декілька слів нерозбірливо] отримати до виборів, по-моєму, нереально абсолютно.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо] принаймні, якісь сильні дипломатичні кроки, навіть і до виборів. Тому, шо вони [декілька слів нерозбірливо] нічого такого конкретного, по-моєму, не робили [декілька слів нерозбірливо]. Я бачу, як вони навколо інших законопроектів, де результати в тому шо.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо] не існує конкретних цих самих. Як уже не використати цю можливість парламентом, яка була, це взагалі преступно. Мали можливість травень місяць пропустити через парламент все, що тільки треба було.

Пiховшек: Ну, зараз якщо [декілька слів нерозбірливо]. Але оскільки ж у нас така робота, шо кожен…

Кучма: [перебиває] Головне, шо я сьогодні, я сьогодні дійсно против е-е-е, Юлі.

Пiховшек: Да.

Кучма: Уряд подає земельний кодекс. То єсть, все передбачили [декілька слів нерозбірливо] щодо законодавчого забезпечення указу президента про реформи. Юля подає, «Батьківщина» альтернативно. Скажи, будь ласка, ти шо, гарант внутрі самого уряду? [голосно грюкає по столу]. Тепер два законопроекти, так прийнято, будуть розглядати. Юля пособирала совєти там в парламенті. Ну от і все. Чи біля приватизації «Телекому», хто блокував? Юля і Рух Костенка.

Пiховшек: То можна вам, як президенту, через Тігіпко [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Гу?

Пiховшек: Можна подати тепер через Тигипко і [слово нерозбірливо].

Кучма: Тігіпко не піде…

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо] одразу Костенко.

Кучма: Ні, ні, не піде. Не піде за Костенко. Не піде він за Костенко за самих, самих простих умов: він ніколи не йшов від Руха.

Пiховшек: А жаль, шо не підходить.

Кучма: Родом із Молдавії, народився в Молдавії. Значить, із східної України, а для них це не прийнятна людина ні при яких обставинах. Та ну, вони ж тіки сподіваються на цього самого, на Ющенка, хай сподіваються.

Пiховшек: Можна зробити якимось чином також [декілька слів нерозбірливо] ситуацію, шо після виборів ви достатньо сильно почали віддаляти від себе цих [два слова нерозбірливо], які були.

Кучма: Ну, а шо, не тянут?

Пiховшек: Ну, я, я просто [декілька слів нерозбірливо], залишити, Леонід Данилович.

Кучма: Конєчно.

Пiховшек: І шо теперішня система влади, так як вона діє, так як ви створили, то вона, в принципі, дозволяє рухатись країні, якшо Ющенко [декілька слів нерозбірливо] буде знати, куди він іде.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо], так, чи ні ж? Якщо б він займався безпосередньо так економікою чітко, як він займається публічними цими самими, так сказать, то зовсі інша б річ.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо], чи ви думаєте, шо я [слово нерозбірливо]?

Кучма: Нє, нічого, нормально, хай задумається. Це ж думка там не тільки там моя, так сказать, це думка вона ж, всі бачуть, так сказать.

Пiховшек: Бо я думаю, що якби ви про це сказали, то [декілька слів нерозбірливо] про це говорити і просто там на конкретний факт [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Я ж взагалі про це, я не мав цього самого, Ющенка. Я в першу чергу про Юлію Тимошенко, яка з екрана не вилазить, вона ж менше ніж 5–6 камер на [два слова нерозбірливо] не існує. Так шо я не мав на увазі особисто Ющенко.

Пiховшек: Політичні лідери [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів нерозбірливо] референдуму, ну, те, що прийняв парламент не можна… Мені от Богуслаєв: «Це, — ка- же, — ми уже проходили при Лазаренко. Що мені повинні диктувати, де я повинен купувати газ, електроенергію і так далі. Чого [слово нерозбірливо], це моя справа». Дійсно, це його справа.

Пiховшек: Я вам скажу, шо я також вражений [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Да, я ж дивився на ОРТ, на телебаченні [слово нерозбірливо; сміється], мат там абсолютний. На Суркіса не дивилися вобщє.

Пiховшек: Суркіса аж перекосило.

Кучма: Я то сподівався, шо вона права в чому була на цьому самому, шо вона їх інтриги знає, всі схеми і вона почне їх, так сказать, руйнувати на користь держави, а вона почала працювати на користь собі як…

Пiховшек: А з другого боку, те, шо вона каже, шо вона зменшила, шо є реальні якісь поступлення — збільшуються до бюджету.

Кучма: Та це все розмови.

Пiховшек: Розмови, да?

Кучма: Ну, канєчно. Ну, я ж чітко сказав тобі, шо збільшення бюджету там на таку частину за рахунок того, шо помогали туди [слово нерозбірливо] там, як і раніше були [слово нерозбірливо]. А потім перший квартал по відношенню до того в першому кварталі 99-го року було найбільше падіння, тому по відношенню до чого, на основі якої бази. А потім, не забувай, інфляція, шо відбулась за цей час. Візьми 99-й рік, коли тільки наслідки розпочиналися тієї самої кризи російської. Ми ж це — практично українці обідніли втричі після 17 серпня 98 року. [декілька слів нерозбірливо] дешеве. [голосно кашляє]. Потім Ющенко ж добре розуміє, що його політика тримання стабільної гривні, пам’ятаєш, скільки він її тримав, коштувало Україні біля двох мільярдів доларів, які були викачані за кордон.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Він вкидав на ринок весь час долари із резерву національного банка і вони усі за кордон уїхали. Тепер друге, а які втрати української економіки із-за того, шо гривня по відношенню до долара була занадто завищеною в ціні, а це удар по вітчизняному товаровиробнику, бо він неконкурентноздатний на зовнішньому ринку становиться.

Пiховшек: А які в нас…

Кучма: [перебиває] Чого Росія від цього виграла, шо вона [декілька слів нерозбірливо] інфляція, відбулась девальвація рубля. Вони там стали конкурентоспроможні, бо, ти ж розумієш, які суми сразу за один долар. Постав продукції на долар раньше отримував 10 рублів, а счас 30.

Пiховшек: А які [декілька слів нерозбірливо], шо невчасно отримував НБУ, пам’ятаєте, як він був проти того.

Кучма: Да.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо] шо там пропонували, він тільки в 97-му погодився.

Кучма: Охо-хо-хо-хо-хо! Так шо американське питання… А в скільки ти туди їдеш?

Пiховшек: В 9.30.

Кучма: На три дні?

Пiховшек: Так. [декілька слів нерозбірливо], потім хочу позбирати інформацію, [слово нерозбірливо] між нашими контактами так, як [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, поки що сьогодні ніхто не каже, хто буде президентом, так же ж? Хто там сьогодні на першому місці? Чи практично по нулям?

Пiховшек: Ну, [декілька слів нерозбірливо], а в Америці там швидше Буш буде, на 9 % вище.

Кучма: Та ти шо? Ну, ви ще чорнобильську тему не використовували, шо ми закриваємо.

Пiховшек: Зараз будем запускать. Знов-таки, для нас то негативно, бо [декілька слів нерозбірливо] про Україну знають, чорна тема.

Кучма: Да.

Пiховшек: Але я думаю інше. Вже [декілька слів нерозбірливо]. Тепер підкинуть ідею ми уже пускали сюжет, зразу [слово нерозбірливо] приїхав. Ми втратили 40 мільйонів доларів, а у відповідь отримали семінар і [слово нерозбірливо].

Кучма: Да. Ну, там благодійну допомогу медичну, ліки, які термін свій відслужили вони дали [два слова нерозбірливо]. Я не знаю, я ж одне інтерв’ю давав дуже різке московському кореспонденту. Мені кажуть, його помістили, а я даже його не прочитав.

Пiховшек: Я не бачив.

Кучма: Га?

Пiховшек: Я не бачив.

Кучма: Це було з місяць тому назад. По-моєму, в «Нью-Йорк Таймс» [два слова нерозбірливо].

Пiховшек: Нині Грищенка буду бачити [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, [декілька слів нерозбірливо].

Пiховшек: Ох він там і крутить [два слова нерозбірливо].

Кучма: Нє, ну слава богу, шо ми поміняли [слово нерозбірливо]. С тим нульовим, так сказать, варіантом. А цей…

Пiховшек: Діло в тому, шо навколо [два слова нерозбірливо] він уже також розпочав в таку економічну колію вдаватись.

Кучма: Хто, хто?

Пiховшек: Грищенко почав уже.

Кучма: Ну-у!?

Пiховшек: Уже ж півроку там.

Кучма: Я думаю, від нього користь буде.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо], як мені думать.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо] Червоній мені розказував, це ж не то шо уряд Ющенка прийшов, це з-за того, шо пройшли президентські вибори і зберігся цей курс [декілька слів нерозбірливо].

Пiховшек: [чути рух меблів] Ось газета [два слова нерозбірливо].

Кучма: Шо бачать, що з’явилась більшість в парламенті, яка підтримує, так сказать, президентський курс, а не [слово нерозбірливо]. А потім, коли мені розказують про позитивні тенденції в економіці, єкономіка не може зразу — раз і… Вони ж накопичились і останні три місяці в прошлому році ми мали плюси весь час. Ми ж плюси весь час у всьому мали, причому дуже суттєві. І те, що нам удалось тоді перед… під час виборної кампанії поправити ситуацію з пенсіями, зарплатами і так далі він же не дав ні копійки, нацбанк. Тут мільярд двісті він сразу знайшов, шоб [два слова нерозбірливо], а там же він не давав ні копійки. Це за рахунок тільки надходжень до бюджету. Ми кожний місяць мали там по 400 мільйонів, 300–400 мільйонів і ми займались соціальними питаннями.

Пiховшек: [декілька слів нерозбірливо] ті бумаги.

Кучма: Ну, [декілька слів нерозбірливо], це ж нібито застосував [два слова нерозбірливо].

Пiховшек: Леонід Данилович, я ваш [декілька слів нерозбірливо]

Кучма: [голосно сміється] Я тобі бажаю.

Пiховшек: Я тоді як приїду, я вам доповім.

Кучма: Добре. Зателефонуй, я скажу коли.

Пiховшек: Ага.

[Піховшек виходить із кабінету.]

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

26 червня 2000 р.

[Кучма в кабінеті сам. Кричить голосно: «Юрій Федорович, заходь!» Заходить Кравченко.]

Кравченко: Добрий день!

Кучма: Ти поможеш там йому.

Кравченко: Він мені сказав уже.

Кучма: Сказав?

Кравченко: Да.

Кучма: Допоможи там йому [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: [чимсь шелестить і грюкає, нерозбірливо дає пояснення]. Чогось тут вони такі невиразні. Я, оце таке, я думаю, шо можна було б вибирать.

Кучма: А тобі які нравляться?

Кравченко: Мені подобається більш одне, но ми його зробимо більш об’ємним [декілька слів незрозуміло через сильний шурхіт паперу]. Іще ви сказали [декілька слів нерозбірливо] форму ось яку для поліції. Ну, це погони, так, це будуть кашкети [декілька слів нерозбірливо], це такий чисто поліцейський такий варіант.

Кучма: Угу.

Кравченко: Значить, [декілька слів нерозбірливо] форму залишимо старий пошив. Значить, це літня для генералов буде така свєтла і для полковніков тоже, ми тут ні лампас, нічого, но вона буде лєтня і все форма. Значить, це буде до полковніков, темно-синій костюм, значить, світла сорочка, темний галстук і оці всі аксесуари.

Кучма: Це шо, біла сорочка, чи шо?

Кравченко: Нє, буде голуба, голубовата така, голубовата.

Кучма: Правильно.

Кравченко: Значить, це для полковників, ну, від майора до полковника буде парадна.

Кучма: Парадна.

Кравченко: Да. Значить, дільничним уже пішла. На День Незалежності всі дільничні Києва вже будуть перевдягнені, вона вже, в принципі є.

Кучма: Красіва форма. Це зимова форма.

Кравченко: Да, це зимова форма.

Кучма: Удобна.

Кравченко: Да, [слово нерозбірливо].

Кучма: Бо в цих кожухів.

Кравченко: Да, в тому кожуху нічого не [слово нерозбірливо]. Ну, і в принципі ми, Леонід Данилович, якщо ви даєте згоду.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Да, дякую, у нас, в принципі, готові в закон пропозиції, ну, зміни.

Кучма: Я кручу [слово нерозбірливо].

Кравченко: Там [слово нерозбірливо] сказали, ми загонимо цей закон. Значить, деякі речі, Леонід Данилович. Я зразу, ну, по-перше, семінар в Руминії «Поліція 21-го віку». Я вам доповідаю, шо ми йдемо в правильному напрямку. Значить, шо за напрямок зараз на 21-й вік в поліції, які вимоги до поліції ставляться в світі взагалі. Перше: поліція повинна мати альтернативну освіту, у нас дається декілька спеціальностей, ну от, напрімєр, компьютерщик-юрист, фінансист-юрист. То єсть, ми йдемо по цьому шляху. Друге: європейська унія розробила етично-моральний кодекс поліцейського. Вони вже про законність мову не ведуть, це, так би мовити, само собою, апріорі, значить, поліцейський виконує закон. Но тепер етика і мораль, шо поліцейський повинен робити. Ми макети уже [слово нерозбірливо], напрацьовуєм в тому, значить, зв’язок з населенням і тільки опора на населення, і тільки довіра населення до поліції, і поліція — опора на населення, значить, другої формули ми не визнаєм. Значить, тепер пролунало так, шо поліцейська організація вона своєю структурою не має напоминати військову організацію. То єсть, навіть якщо в мене єсть пагони, якшо в мене єсть вертикаль, но в мене не повинно бути навіть слова «військ». Ми ось в цій реформі, от я вам представлю, уже вона готова, ми внутрішні войська вводимо таку назву, як Служба громадської безпеки, департамент громадської безпеки, то єсть, ми відходим від такої от…

Кучма: Як рід військ.

Кравченко: Да, як це… війська. Щоб у нас іще не рахувалися, що це ще одні військові формування. Значить, тепер пролунала така формула, шо децентралізація і централізація. Це не завжди говорить, якщо централізовані єсть поліцейські підрозділи, це не завжди свідчить, шо держава не демократична і називали, шо Ізраіль там, Італія вони мають там чітку централізовану систему організації забезпечення громадського порядку, но немає оцих військових побудов, шоб вона не була військова. Ну, і саме головне: от дві речі, які перші — пріоритет індивідуальних прав і свобод навіть над громадською безпекою. Говорять так, шо громадська безпека має бути забезпечена, але пріоритет повинен бути, гарантія індивідуальних прав і свобод. Ну, це як формула, як до чого треба виховувати…

Кучма: Права людини — це ж [два слова нерозбірливо].

Кравченко: Да, права людини і глобалізація зусиль по боротьбі з організованою злочинністю. Про це мова йшла оцих два дні, ну, я тоже виступав в прєніях там, в дискусії, значить. Виступав Рушайло з доповіддю, він коли сказав там в учбових закладах навчається 140 тисяч одночасово, так вони за голову взялися. Це без Франції, Німеччини, Туреччини, це вся Європа, мабуть, півтори Європи [декілька слів нерозбірливо]. Ну, і демілітаризація, те, шо ми зараз пропонуємо — розатестація, так. Частина поліції повинна бути поліцейською, частина технічного персоналу повинна бути зовсім інші. То єсть, я просто переконався, шо, ну, от дякуючи вам, шо ви підтримуєте, ми курс взяли вірний. Воно, безумовно, зразу всього не зробиш, але…

Кучма: Сприймається всіма зразу, так сказать.

Кравченко: Да.

Кучма: Всі будуть ходити в погонах [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Від залізничника до міліціонера чи до солдата. Тому поступово воно закріплено в документах керівних і, значить, так. Ну, і тепер я думаю, все-таки з божою помощью, з вашою все-таки перейти на зміну назви. Якшо дасть бог, змінимо назву ми підготуємо ще відповідні соціальні гарантії. Можливо, їх треба буде ввести не зразу зі зміненням назви, а задекларувати, шо через там п’ять-сім років при зміні форми, ну, ми найдемо, шоб була, вони бачили, шо є…

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Працювати. Тепер по ситуації. Ну, по виборам ви знаєте, так вроді.

Кучма: Всюду виграли.

Кравченко: Нормально, но там по Тернополю трошки, ну, там…

Кучма: Ай…

Кравченко: [слово нерозбірливо] не було, я, чесно кажучи, і не знав, шо…

Кучма: Нє, вийшов від СДПУ [о], так шо всьо нормально.

Кравченко: Так шо…

Кучма: Там і комуністи, і соціаліст.

Кравченко: Ну, я по Львову, я перехрестився, я дуже радий, шо так. Ми обклєїли 25 тисяч лістовок, шуранули оціх, шо я вам показував. Обклєєні були вікна, машини.

Кучма: По Хмарі?

Кравченко: Там Хмара, Марчук і Кулигін, вони ж там скомпановані. [Переходить на напівшепіт] Там бригада зараз в мене сильна працює, я скажу, шо хлопці такі, шо виконають любе, любе завдання. Значить, цей, шо розповсюджував ці Головатого листівки, його нема, пропав. Того, шо йому всунули [слово нерозбірливо], так він надєлав в штани полно. Но ми чекали поки Головатий приїде, Головатого вже тут десь неділю ми обклеілі там, де він живе і біля його фундації. В мене там є один план іще по ньому, він трошки буде…

Кучма: Ну, це паскудна людина.

Кравченко: Він буде своєї тіні бояться, так шо… Значить, Грішка, Леонід Даніловіч, ми такую чудасію справим разом із його родичами. Значить, в нього попадає де-то 15 підприємств, на них висить десь 700 тисяч гривень. Вони Лазаренком переводилися на міністерство сільського господарства [декілька слів нерозбірливо] через свого родича, в мене тут єсть довідка по ньому. Значить, переводилась на підприємство, ну, вже будем казати таке, частне підприємство і розкрадалися. Значить так, [слово нерозбірливо], шо я вам доповідав тоді і прокурор говорив по Гетьману. Шо ми маємо, оця група [слово нерозбірливо] ми розблокували їхні комп’ютери, в комп’ютері, ну, буквально десь 12–15 сторінок, шо думали убити банкіра на площадкє, нє получилось, убілі в под’єздє. В мене викликає сумнів, для чого було заносити ці матеріали в комп’ютер. Фактично вони себе вроді як документують, ну, називають «банкір». Банкір у нас один вбитий. І получається, шо дом сожглі кабміновскій, значить, без охрани. Ну, то єсть, точно всю систему, зараз ми його взяли хорошо, капітально в актів, іде робота по всім напрямкам. Ну, якшо Гетьман піде, то, в принципі, всі замовні вбивства, Леонід Даніловіч, в нас розкриті, починаючи з 93-го. Я не рахую…

Кучма: А на Фіолковського вже вийшли?

Кравченко: На Фіолковського торгуються, значить, Фіолковського ждуть, шо Фіолковський буде шо-то допомагать, а разговор в камєрє всьо врємя ідьот, што сдавать Фіолковського ілі нє сдавать, сдавать нє сдавать. Но косвєнно єсть показанія, шо Фіолковскій говоріл вот етому Шаніну, што давай, значіт, надо убрать двух чєловєк. Це по адміністрації Московской і по налоговой міліції. Так шо вони зараз торгуються, я думаю, шо оні нікуда нє дєнутся, нє спригнут. Леонід Даніловіч, ну був я в Харкові на випускє. Ну, от таке моє враження то, ну, Дьомін, мені здається, вже взагалі, чи він заляканий, чи він уже жде, поки його знімуть. Ну, от таке враження, шо він якийсь… лякається власної тіні і не знає, шо далі, шо далі робити. Мені здається, шо вони вже всі чекають, про це вже голосно йде розмова, шо от Дьомін піде, піде, піде, піде, піде і… Воно й на нього морально тисне, тому тут, мабуть, отакий елемент, шо вирішувати, ну, мабуть, воно там назріло.

Кучма: Ну, у мене нема остаточних висновків комісії…

Кравченко: [перебиває] Я просто…

Кучма: Кушнарьов, кажуть, не потягне, б-б-б…

Кравченко: Я просто це веду, як моє враження, як [слово нерозбірливо]. Значить, по кримінальним справам. Значить, ряд кримінальних справ порушено нашим УБОЗом, ну, так зараз мене інформують, шо спільно з прокуратурою там по Юлі непогано продвигається. Якшо в цьому напрямку будем работать, то, я думаю, може через місяць у нас будуть підстави, в принципі, пред’явить їй більш серйозні такі претензії, ніж…

Кучма: Хорошо, її сучку треба додавить.

Кравченко: Ну, навіть, можливо, можливо, закриєм. Значить, по Львову єсть затримані депутати міської ради, так за хабарі брали. Значить, по Черкаській області порушено ряд кримінальних справ. Значить…

Кучма: Кстаті, мені ж показали розмову Юлі с Хмарой і с Омельченко.

Кравченко: Омельченко рядом с Хмарой їздив весь час і в нього йому належать такі слова, шо без Хмари Верховна Рада просто не [слово нерозбірливо]. Я сьогодні на нараді абсолютно прямо сказав: «Шоб цього негідника, борця і не просто в міністерстві, а просто за кілометр не було!» Я його вже не пускаю, і він…

Кучма: Мразь…

Кравченко: Зняв же я з посади того гада в акадємії, він мені позвонив після виборів. Кажу: «Ти дивись, ти перед виборами виступав, шо в мене десь в банкє Нью-Йорк банк оф Амеріка рахунки, так давай далі шукай, я тебе приймати не буду». То єсть, я пішов напряму, так би мовити…

Кучма: Він до мене просився, я сказав, я кажу: «Я цю мразь і на порозі не хочу бачити».

Кравченко: Тепер, значить, ми порушили кримінальні справи по обленерго. Порушили по Херсонобленерго, по Кіровоградобленерго, по Луганськобленерго. Значить, там різні суми, це по тій довідці, яку доповідали от вам, і вона на засіданні уряду теж була. Там різні суми, різні фігури попадають, но там капітальні суми такі від 12 мільйонів до 300 мильйонів. Значить, вони пішли зараз за ознаками як посадові злочини того, шо гроші були скеровані не на ті рахунки, які були передбачені, а вони пішли прямим чином на офшорні зони.

Кучма: Канєчно.

Кравченко: Тому, мабуть, біля цього будуть іще відповідні розмови [слово незрозуміло]. Мені зараз Горбулін каже, я захожу до вас, а він каже: «Там якийсь круглий стіл був в суботу». Каже: «Франчук підходе і каже: ''Владімір Павловіч, ви там біля президента, вам там не здається, шо в нас багато президентів з’являється?'' ''Кого ви маєте на увазі?'' ''Ну, от Кравченко, Літвін''». Я так розумію, шо мене знову хочуть десь виставляти. Леонід Даниловіч, я не… ніде нічого навіть…

Кучма: Ми счас, ми счас [слово нерозбірливо] насчьот Літвіна.

Кравченко: Нє, ну, да він просто, він не лягає під них.

Кучма: Да.

Кравченко: І тому вони зараз намагаються. Леонід Даніловіч, мені висування це… я вам свою думку…

Кучма: [перебиває] Я сказав [два слова нерозбірливо] передати по телефону. [Сміється].

Кравченко: Не треба, я скажу тільки то, шо…

Кучма: Потім будем [слово нерозбірливо].

Кравченко: Я…

Кучма: Ти шо думаєш, єсть і дурні.

Кравченко: Леонід Даніловіч, я вам скажу одне, шо я на кого не дивлюсь, хто може бути, то в мене [декілька слів нерозбірливо] Кучма Леонід Данилович і моє майбутнє воно… Тому я тут…

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Нє, ну, я просто бачу, шо вони, ці негідники, це ж будуть весь час накручувати, накручувати. Я просто…

Кучма: Для мене це не буває.

Кравченко: Я не хочу, шоб десь воно, якась хмара. Мені наскільки важливо, шоб відношення ваше до мене тому, шо я…

Кучма: Так.

Кравченко: Лєонід Даніловіч, ну і по [слово нерозбірливо]. Да, іще по Дніпропетровську, значить, та справа, яка порушена в отношєнії цього базара, вона продовжує свої, так би мовити, продовження знаходе. Значить, порушили зараз ряд кримінальних справ по продажу горільчаних виробів. Значить, так по нашим даним, воно получається, вони торгували без ліцензії і не платили податки. Це на…

Кучма: Він же, говорять, часть долга передав в «Наукову», там один завод, а село звільнено від податків, від подакцизів там і так далі.

Кравченко: Це зачепе, я думаю, інтереси і нинішнього губернатора, ну в якійсь…

Кучма: Ну і хуй с ним.

Кравченко: В якійсь мірі. Но, такі кримінальні справи порушені і на великий сумнів. Тому зараз в Дніпропетровську в мене працює, ви мені говорили тоді, група відтіля. Із підрозділів по організованій тоже там Москаль задьоргався, сказав, шо на нього там тисне, та я от. Ну, не на мене особисто, а тиснуть на співробітників, які ведуть розслідування, зустрічають немовби з адміністрації, кажуть: «Вам джипи». То маю направить 6 чоловік відтіля і вони займаються. Так шо по Дніпру воно, так сказать, почало трошки там їх…

Кучма: Шуровать.

Кравченко: Да. Значить, в цілому сітуація, ну, я скажу, за півроку вона стабільно залишається на рівні минулого року. Оці всі зміни, шо ми проводимо, воно не впливає на ситуацію, ну, я думаю, шо скоро ми…

Кучма: [перебиває] Так ми ж з Іваном Степановичем проїхали все-таки, блядь. Настрій в людей інший счас [два слова нерозбірливо].

Кравченко: Я вам скажу, шо сьогодні…

Кучма: Якшо мінтопенергетики, блядь, шо довели до ручки, блядь, шоб…

Кравченко: Я вам скажу, шо сьогодні єсть одна річ отака. Я спілкувався із деканом. В Харкові відбуло, ми випускали 700 працівників органів внутрішніх справ і тисяч десь три було. Люди просто приходили: «Передайте президенту подяку за те, шо зрозуміло, куди ми йдемо». Я це від ним уловив по настрою, шо нема сьогодні такого навіть, як було перед виборами.

Кучма: Да.

Кравченко: Вони бачать, шо єсть стабільність, вони… Тепер, дивіться який показник, значить, я вам десь, якшо вам попала доповідна по шахтарським страйкам. Були максимальні роки, коли в шахтарських страйках приймали до 70 тисяч чоловік. Зараз за 5 місяців ми зробили 14. Ну, от зараз 42 шахтаря біля Дніпропетровська там з Луганська ідуть. Я вже так розумію, шо це в них стало як хобі, знаєте, пройти, полежати.

Кучма: Прийти, полежать, [слово нерозбірливо] зупиняють, палатки ставлять…

Кравченко: Да, да. Ну, я не знаю, чи вони дійдуть, це вже справа така.

Кучма: Волинець голова незалежних [два слова нерозбірливо] отримує там до 9 % десь в Павлограді.

Кравченко: Ну, от і все, от і це показує… Тому, якшо навіть хай ми помиляємся там в підрахунках, якшо 14 тисяч і взять 69 тисяч минулого року? Це свідчить про те, шо гострота цієї проблеми вже трошки спадає. Вона, значить, мабуть, находять десь робочі місця, десь приходять. Тому оця стабільність, яка наступає, вона повинна бути закріплена…

Кучма: Закріплена, да, абсолютно точно.

Кравченко: Закріплена єкономічними оцими важелями, і воно все буде. Тому я не бачу сьогодні от якихось таких, знаєте, ну, навіть два роки тому назад ці гострі виступи були такі злі. Я кажу, шо в основному і цей лівий рух, він якось розповзається.

Кучма: Ну, да, Грач не приїхав на з’їзд.

Кравченко: Грач не приїхав на з’їзд, а я ж якраз з Оболоні їхав, вони стояли, свій підклали. Я не знав, шо з’їзд, я зупинився, думаю, що старики тут дєлают, біля Леніна, думаю, шо смерть, дата смерті, народження, вроді все відомо, нічого ж…

Кучма: [хіхікає].

Кравченко: Подивився, ну, одні пожилі люди, там нема. Значить, по Морозу ми продовжуємо.

Кучма: Мороза [декілька слів нерозбірливо].

Кравченко: Мороз в суботу виходив на мене. Значить, звоне, це ж з виборів він взагалі ніколи не звонив: «Юрій Федорович, це Мороз». Кажу: «Слухаю». «В Чернівецькій області є село Атаки». «Може, єсть, — кажу, — а в чому справа?» «Там працівники ДАІ затримали автобус з дітьми, які їдуть на конкурс в Одесу чи шо…» Кажу: «Ну, так чого вони затримали, може, автобус несправний, це одна справа того, шо гинуть люди, да». «Нє, це адміністрація дала команду того, шо там хтось в конфлікті з кимсь». Ну, я конєчно, оце все послухав, кажу: «Олександре Олександровичу, ви мені скажіть, у вас в кінці кінців колись нормальні розмови взагалі будуть, чи ви думаєте, шо ні у кого ніяких завдань нема, тільки дивитися за Морозом, де Мороз там має якісь зв’язки і таке інше». «Чого це ви так на мене? Я ніде». «Да я ваших публічних виступів стільки наслухався, шо якби ми всі працювали за Морозом, вже за Мороза забули». Але отака розмова була. Я позвонив туди в Чернігівську область, да, дійсно часний автобус, посадили 40 дітей плюс 10 дорослих, тєхосмотр не пройдений. Зупинили сказали: «Як ти? Міняй автобус, ми не випустим його з області того, шо не знаєм, шо буде з цими дітьми». Тому отака може бить, шо воно там в кулуарах така розмова пройде. А так, в цілому, Лєонід Даніловіч, ситуація, в цілому, я хочу сказати, ну, стабільна [стукає по столу].

Кучма: Хорошо.

Кравченко: Я чесно докладаю і воно більш-менш стабілізується. Трошки ми… Я ремонтую міністерство, якшо будуть доповідати, не за бюджетні кошти, значить, я ремонтую за…

Кучма: Я кабінєт хочу ремонтувать [хіхікає].

Кравченко: Ну, в мене буде нормальна територія, така вона буде відповідати.

Кучма: Ох-ох-ох. В відпустку в цьому ж році я раніше іду, блядь.

Кравченко: Якшо дозволите, шоб я…

Кучма: Я всьо тобі намьокую.

Кравченко: Дякую [виходить із кабінету].

Запис розмови Леоніда Кучми з Іваном Плющем, Володимиром Литвином, Євгеном Марчуком та Віктором Ющенком

27 червня 2000 р.

[Запис почато в ході розмови. В приміщенні, окрім Кучми, ще четверо чоловіків, установлені по голосу як Марчук, Плющ, Ющенко і Литвин. Розмова проходить в їдальні, добре чути дзвін посуду, який іноді робить незрозумілими деякі слова та фрази.]

Ющенко: Львів, Харків і Полтава, першу категорію [декілька слів нерозбірливо], десь приблизно у них на 127 мільйонів [слово нерозбірливо].

Кучма: А скільки осталось? Я маю на увазі областей.

Ющенко: Значить, було в нас вісім, одинадцять, чотирнадцять областей, [слово нерозбірливо] боржники. Десь [декілька слів нерозбірливо] числа двадцятого липня ще три [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: [розмовляє з повним ротом] Я сказав 62 % [слово нерозбірливо].

Ющенко: 62 %.

Плющ: Правильно?

Ющенко: 62 % з учорашнього дня. 62 % пенсіонерів…

Плющ: Регулярно оце, да?

Ющенко: Регулярно.

Литвин: [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: Одинадцять областей і всі обласні центри. А там зарплата іще таких [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Ну, шо ж.

Кучма: А шо [декілька слів нерозбірливо] конституційного суду?

Литвин: Кандидатуру ніяк не можуть прийнять. [декілька слів нерозбірливо] це боротьба йде між київским патріархатом і автокефальною церквою.

Плющ: А при чом тут конституційний суд, єсть закон.

Литвин: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, ладно, давай окрошку.

Плющ: Окрошку?

Литвин: І мені окрошку.

Кучма: При чесному товаристві [декілька слів нерозбірливо]. Я не розумію твої кроки в кадровой роботі. Перше: на останньому засіданні координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю, де ти був, я говорив про вражаючі приклади роботи депозитарію цього через Ющенко у цього самого, у цінних цих паперах. Зловживання, я міг би дати доручення [слово нерозбірливо] заарештувати [слово нерозбірливо]. І ти писав таке в листі ж, блядь, для профспілки. У тебе є юрист чи хто, чи нема юриста? Вплоть до розподілу голосів ти замість однієї посади даєш йому три.

Ющенко: Зрозумів.

Кучма: Зрозумів? Ти знаєш, твоя дружина тільки шо була. Проходила тобі [декілька слів нерозбірливо], в приймальні сидить, ну ти хоть за себе подумай, мені до пізди, блядь.

Плющ: Це [два слова нерозбірливо] чи де?

Кучма: Та ні, [два слова нерозбірливо]. У неї ж допуску нема, ти розумієш, вона ж допуск повинна мати для цієї роботи.

Ющенко: Леонід Данилович, так там же всі ці питання ж. Вона не має відношення і вона до [слово нерозбірливо] ніякого відношення не мала, вона [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Вона тіканула, блядь, в Америку, відсиділась, її просто ніхто не чіпає. Зрозумій, ніхто не чіпає.

Ющенко: А я [два слова нерозбірливо] в прокуратурі [декілька слів нерозбірливо] там не було просто. А коли…

Кучма: [перебиває] Тобі треба роз’яснити, шо в тебе одно, хто біля тебе находиться [декілька слів нерозбірливо]. Я б мовчав би взагалі і вважав би шо, знаєш, ладно, шо ти хочеш, те й роби. Но ти ж [декілька слів нерозбірливо], на ній пєчаті ніде ставить. Я почитав ті документи, по [слово нерозбірливо] написав і шо ти там підписав. Ти ж не маєш права таке писати. Даже голоси написав, розподіл голосів хто за кого повинен голосувати. Прем’єр-міністр затверджує, блядь.

Ющенко: Леонід Данилович, там ситуація…

Кучма: Яка там ситуація?

Ющенко: Що [декілька слів нерозбірливо] прем’єр-міністр.

Кучма: Президент це все сказав з високої трибуни, прем’єр-міністр [декілька слів нерозбірливо], його ще піднімає, бо він головою наглядової ради [два слова нерозбірливо], члена комісії по цінним паперам дамо [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: Леонід Данилович, [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Я тобі кажу, я даю доручення прокуратурі, скажу щоб [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Нє, а шо така цінна кадра, нєльзя [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: Я послухав її [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [кричить з повним ротом, мало зрозуміло] у тебе є доручення по результатам, не доручення, а указ президента. А там написано було: «Розібратись і прийняти заходи».

Ющенко: Леонід Данилович, дозвольте, я вам доложу.

Кучма: Я кілька разів з міністерством фінансів розмовляв і там також сказали, що його не можна там тримати, блядь.

Ющенко: Леонід Данилович, можна там інформацію [декілька слів нерозбірливо], прем’єру можна дать інформацію по Мозговому, по цьому [слово нерозбірливо] з таких блоків, які там сформувалися уже декілька років, які кожен розтягує проекти як він того бажає.

Кучма: Я ж не Мозгового, я ж не сказав по Мозговому, я ж по всій системі сказав, шо система то цінних паперів взагалі в Україні не працює. Ти ж це сам добре знаєш. Знаєш чи ні? Знаєш.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Віктор, давай нових людей поставим.

Плющ: [нерозбірливо говорять всі разом], оце рєшеніє.

Кучма: Рєшеніє.

Плющ: Оце рєшеніє. Нових людей.

Кучма: Нових людей дати і все [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: Ага, отлічно, щоб вони там…

Кучма: [говорить емоційно] Віктор, ти себе підставляєш, а мене… Ти себе в першу чергу підставляєш.

Ющенко: Проект, Леонід Данилович, розроблений по депозитарію і слава богу [декілька слів нерозбірливо]. У нас унікальний проект на український депозитарій. Але як тільки стало питання його впровадження, посипались, ви знаєте, з усіх кінців, скільки ворогів скільки, скільки «доброжелатєлів», скільки… Тому, Леонід Данилович, я на слідуючій неділі буду…

Кучма: [перебиває] Він же там мені безпосередньо підпорядковується по закону. Я ж сам вніс пропозиції до парламенту і Фонд державного майна підпорядкувати кабінету міністрів і цей депозитарій, цей самий.

Ющенко: Ну, цінні папери не річ, це особливий статус.

Кучма: Ну, ти там…

Ющенко: Особливий статус, вони для уряду…

Кучма: Но все одно там президент безпосередньо там вносить пропозиції, чи призначає зверху.

Ющенко: Я ж кажу, що то особливий статус, то не урядовий, не урядовий…

Кучма: Це не урядовий, я розумію, це не орган державної влади. А ми записали, шо ним опікується там міністерство фінансів чи хто-то там. Ну, в економічний блок [два слова нерозбірливо].

Ющенко: Ці цінні папери, вони взагалі ніколи разом не [слово не нерозбірливо]. Нацбанк робить свій проект, Мозговий свій, а, значить, Ющенко свій.

Кучма: Звільняти треба і Мозгового цей самий…

Ющенко: Тоді я [декілька слів нерозбірливо], про шо йде мова [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Вони ж дуже там з [слово нерозбірливо] працювали. Подивились, подивились на неї, шо в неї, вона… Конєчно, вони її відправили потихеньку. Вона ж вільно володіє французькою мовою, досконально, багато ж років жила в Парижі, її ж батько дипломат. І англійською володіє так, шо вона все приводить [декілька слів нерозбірливо] активність.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, да.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо], це скільки роботи.

[Недовго, але жваво говорять про їжу].

Кучма: В общім, подивись ти на цю ситуацію…

Ющенко: Леонід Данилович, хвилинку затримаю.

Кучма: Е! Харашо.

Ющенко: Шо боротьбі по комісії і по…

Кучма: Так вони ж під колегією, так сказать.

Плющ: Надо [декілька слів нерозбірливо] від них, надо набирать молодєжь.

Кучма: Ну, канєчно, господі.

Плющ: Нашо воно здалось.

Кучма: Тут вся ситуація «за», і тут [декілька слів нерозбірливо] потім не буде [декілька слів нерозбірливо] першого вересня.

Ющенко: Я ж провірю, я тоже провірю, я завтра провірю, немає проблем, но я [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Значить, там настільки багато невтиків, я тобі передам, ми проаналізували цей документ, так сказать, і скільки там невтиків, то… Ти мої зауваження відправив, там же також іде справа прокурорська, Держінвест. Кстаті, щоб ти… ти ж дивись, Держінвест Кузнєцов із Дніпропетровська, він працював деякий час в мене першим помічником, але коли я бачу, шо він поліз не туди, то я ж не захищаю.

Плющ: Нє, так він же у Валєрія Павловича був, був честь і совість.

Кучма: Ну, то ми знаємо [декілька слів нерозбірливо]. Вони ж створили цю компанію. Створили компанію, вроді би задум нормальний, а він взяв частку цих акцій, які йому дали в управління для цього самого, пороздавав вже іншим в суборенду чи як там називається. [декілька слів нерозбірливо] «Оранти» чи… «Оранти», да, страхової… А по «Оранті» вони счас почали [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] конфлікти.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо] ти шо, ці хлопці свої кармани [слово нерозбірливо] повністю.

Ющенко: 50 % державні, все одно держава стоїть, без емісії вона не може, значить, [декілька слів нерозбірливо]. В нього ресурсу нема, в ньому капіталу нема, через рік ця компанія вже нікому не потрібна. Зараз вона просить: «Давайте я буду розвиватись, накопичувати капітали, страхова діяльність [декілька слів нерозбірливо]».

Кучма: Чого кілька років вона була в них, нічого не робила, не накопичувала і так далі. Значить, накопичувала десь за кордоном чи що.

Ющенко: Нє, ну, зараз стоїть питання, чи вони від хвороби тяпнуть, чи вони залишаються в такому стані, в якому вони є.

Кучма: Слухай, тоді прозоро, став… викинь на біржу цю, на ринок, хай ще хтось прийме участь, ну, не можна [слово нерозбірливо] ж робити такі проекти.

Ющенко: Леонід Данилович, вони роблять емісію, розумієте, емісія іде прозоро, [декілька слів нерозбірливо], дискусія по емісії йшла, а після емісії, якщо держава не може собі пропорційну частку викупити, то доля держави спускається з 51 % до, наприклад, 40 %.

Кучма: Я понімаю.

Ющенко: То єсть, тут питання прозорості не в тому, а в тому, що контроль, контрольний пакет віддавать державного управління, чи оставлять за собою. Одне питання емісії, як Бондарь, шо він каже, у нас, якщо так іще, то через півроку ми просто… нема чим виплачувати, ми витрачаємо на капіталізацію фірми.

Кучма: А я боюся те, що потім це все на державу буде так, як МММ, а вона не наша повністю, от в чому справа. Так це сталося? Бо держава все одно буде відповідати. Це у нас в Європейський суд уже подають [декілька слів нерозбірливо], уже прийнято до розгляду.

Плющ: Слідующий траст.

Кучма: Га?

Плющ: Траст.

Кучма: Слідующий траст, конєчно. Тут же так, шоб подивились з юридичної точки зору, з фінансової точки зору, щоб ми не влипли. Шоб завтра ці створювали по паперах все нормально, а механізми не працюють і опиняються в такому цьому самому, стані.

Ющенко: Я вивчав це питання і питання стоїть в тому, що нам треба рішення, шо ми визначаємося, це державне [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Ну, це треба нам сказати на всю країну.

Плющ: Костусєв, цей же хлопець грамотний, його підключать, як нового чоловіка, він же [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Сама багата цифрова компанія, на другому місці банки, а на третьому все інше.

Марчук: Пенсійні фонди там.

Кучма: Да. Кажуть, в Польші що займається тим, розробляє найсучасніший матеріал в красці, якоби краски.

Плющ: Так вони звідти і приходять, це обязатєльно хтось оттуда один із проектантів. А потом находять тут виконавців. Я відверто їм завжди кажу, цим представникам міжнародних валютних, шо ви нас сучите, це ж ви нам після того [слово нерозбірливо] приносите, шоб ми [декілька слів нерозбірливо] корупція. Де самі більші гроші, там сама більша корупція.

Кучма: Китай не пішов на девальвацію своєї валюти тільки з-за того, шо, кажуть, шо наші сусіди всі на в’єтнамське.

Ющенко: Ну зараз гроші він продає.

Кучма: Га?

Ющенко: Зараз продає.

Кучма: Да?

Ющенко: Да.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: І експорт зменшився.

Плющ: І запаси зменшились. Прирост зменшився.

Ющенко: Недавно була заява про те, що вони не допустять девальвації [декілька слів нерозбірливо], викинули один мільйон, [декілька слів нерозбірливо], викинули один мільярд. Потім, коли публіка зрозуміла, шо центробанк буде стояти, захищати реально до останнього, і спекуляції там не вийдуть.

[Деякий час обговорюють специфічні економічні питання.]

Кучма: Я там отримав від Мітюкова пропозиції по бюджетному, так сказать, процесу [декілька слів нерозбірливо] регіональній політиці.

Плющ: Сьогодні [декілька слів нерозбірливо] приніс на 62 сторінки новий проект закона по бюджетному кодексу.

Кучма: Бюджет подає тільки уряд.

Плющ: Нє, так бюджетний кодекс.

Кучма: А!

Плющ: Бюджетний кодекс приніс, ми уже прийняли у другому читанні, там тисяча поправок, а в першому читанні він прийнятий. А він подогнав, він наполягає, я депутати [декілька слів нерозбірливо], іди до Мітюкова, хай почитає. Турчинов зв’язав їх та й усьо. 62 сторінки.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] пройшов.

Плющ: Пройшов, але після першого читання внесено 3 тисячі поправок. Все перше читання треба перероблять, а я зробив такий, шо влаштує більшість, ну більшість не в розумінні нашої більшості, а більше тих, хто вносив поправки і його легше буде провести. Я коли його ставив в першому читанні, розглядали, перше читання ми проводим, шоб його узгодити. Ми ж не можем без урядового узгодження. Ще, може, помиряться до середи [декілька слів нерозбірливо] Турчинов.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] по центральному бюджету ми з першого січня вийдемо на щоденний баланс коштів на даний [два слова нерозбірливо].

Плющ: У нього там до 15, шоб рахункова палата не провіряла, а контролювала. Тобто, шоб це була така система, шоб кожний день можна було блокувать рахунки, шоб можна… От де французька чітко система працює все.

Кучма: Ну, взагалі роль суду в рахунковій палаті дуже висока.

Плющ: І апарат великий.

Кучма: І апарат великий, да.

Плющ: Коли я зайшов в кімнату, там дихати нічим.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: Там була така конура.

Кучма: Да. Там непогана відчувається команда. У нього перший заступник Мельник, я цього Мельника знаю…

Плющ: Мельничук.

Кучма: А, Мельничук, видатний економіст, він у мене починав працювати.

Плющ: Та він у всіх був. У Мороза, Мороз від нього душі не чаяв.

Литвин: І у Хмари він був.

Кучма: Ну, я поцікавився про нього, він же [декілька слів нерозбірливо].

Литвин: Федоренко.

Кучма: Федоренко, да. Хто ж він такий, мені ж розказали шо за птах.

Плющ: Мороз його не чаяв, бо він же витягував цього, пам’ятаєте, шо отосидів, як це його прізвище. Ото вони там були зв’язані.

Кучма: Серед американців він назвав Мороза, каже: «Самий видатний економіст світу».

Плющ: Да. А він придумав модель, як украсти гроші через соціальне оздоровлення [слово нерозбірливо].

Кучма: Це ж не він придумав, це з радянських часів, [декілька слів нерозбірливо] ВПК [декілька слів нерозбірливо] в Одесі.

Плющ: Гарна газета, «Боженар».

Кучма: «Боженар».

Плющ: Ото вони там разом. А потім Ларису Скорик втравили в ці програми, «Боженар», Медведчук, Лариса.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] вони стояли у вас у приймальні і «Боженар» мені дав сільське подвір’я і на тому сільському подвір’ї план, де [слово нерозбірливо], де пасіка. І така гучна назва була цього проекту, шось «Родина економь», шось таке.

Плющ: Ну вони тоді крепко за цю справу взялися.

Кучма: Я доручення давав [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Але ж [декілька слів нерозбірливо] сказали в інтерв’ю за конституцією, шо він жаліє, шо ті, хто повинен дотримуваться конституції, думають про її зміст. Він там про нас намєкає.

Марчук: Там підборка якась є [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Сьогодні ж короткий день, слухайте, чого ми [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Я ж у вас просив, так ви [декілька слів нерозбірливо; сміється].

Кучма: Треба подумать, чи доцільно, чи не доцільно. Завтра Омельченко хоче виставити на площі Незалежності три проекти із…

Плющ: Це ше макети, макети, які більше набрали.

Кучма: Запрошує подивитись.

Плющ: Ну, треба, від цього вже нікуди не дінетесь, треба вже приймать рішення, йому вже нікуди тягнуть.

Кучма: Це зрозуміло.

Плющ: Тоді ж домовлялись, ви ж тоді їм дали добро, шо [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А поперек де це?

Кучма: На воді.

Плющ: Тепер я знаю, шо все рівно я [слово нерозбірливо; голосно сміються]. Мені казали, шо в «Царському селі», то вже таке придумають, шо свиню в сахарі запікать, в сиропі.

[Деякий час говорять на тему кухні, голосно сміються.]

Литвин: Я вчора подивився, це вже повтор був [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Ой, не трогай, а то я не сплю через нього.

Кучма: А я кусочок подивився, знаєте, співачку оперну, як її.

Литвин: Мірошниченко.

Кучма: Мірошниченко і вона там…

Плющ: А він її все достає, з ким ти і як ти.

[Деякий час обговорюють телебачення і телепередачі, згадують Пустовойтенка, голосно сміються.]

Плющ: А ця газета, вони вже то вже переборщають, оця «Україна і світ», так нема газети, шоб вони оце СДП [о] етого. І вже пішли в таку, а НДП. Я вже відверто Валерію Павловичу сказав, шо не можна, шоб в одній газеті три портрети було.

Литвин: Це колись на нього [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А це по три. Це ще в нас журнал Азарова.

Марчук: Це ше Ткаченко ввів традицію в «Голосі України».

Плющ: Я сьогодні ругався з своїми, ругався, сказав: «Уже дайте…»

Кучма: А із-за чого не змінити Правденка.

Плющ: Ну, він же там обраний, він же не числиться головним редактором.

Кучма: Так тоді він не може бути органом Верховної Ради і перестаньте його фінансувати.

Литвин: Він не має права тоді бути народним депутатом.

Кучма: Канєчно.

Плющ: Так він оце каже: «Я не редактор».

Кучма: А як не редактор.

Плющ: Там є редактор офіційно є всі [слово нерозбірливо]. Він вроді як на громадських, шеф там як.

Литвин: Почесний.

Плющ: Почесний редактор, шеф-редактор.

Кучма: Припиніть фінансування і на цьму крапка.

Плющ: Ну, оце ж думали, шо чоловік одумається. Пам’ятаєте, як я його [слово нерозбірливо] разом після бюджета і так далі. І тоді ж йому чуть-чуть открили двері. Я дивлюся, шо зараз ми всі поприкращаєм, так усі Омельченко собирає, у нього грошики є. У його вже газет п’ять. І вже…

Литвин: «Столиця», «Хрещатик», «Київський вісник», «Вечірній Київ».

Плющ: Да, ще якась уже є, ще якась.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Його, його, уже полностью його. Був Карпенко на самому початку, я інформував Леоніда Даниловича, з пропозицією розкручувати газету, я його відправив.

Кучма: Ну, газета, в якій з запахом антисемітизму взагалі не може буть. На нас же світ дивиться, особливо американці, вони до цього більше ніж зарази. Тим більше він повів нахабно.

Литвин: Всі офшорні ці зони, додатково там же ж в «Столиці» ці [слово нерозбірливо], а це якшо підтвердять, там взагалі треба від нього подалі держаться. Інформація ж була. Де ці капітали утверджуються, там [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А в них же, в них же [декілька слів нерозбірливо] просто. І так [декілька слів нерозбірливо], шоб цікавився туди. Ну, шо в них конкуренція, я оце дивився, я також, я возмущався цім, допустім, «Бульваром», але ж і конкуренція ж, нічого не витіснить їх. Ну, як можна їх закрить, заборонить, тільки конкуренція, а в нас конкуренція шось… нічого не получається. Нічого не получається і всьо.

Кучма: У нас ше нема конкуренції на цьому ринку. На цьому ринку є, в обшім-то, реальні гроші, які бореться один з одним, ше із владою.

Марчук: Там вони все взяли такий, принижений рівень на рівні люмпен с етім жаргоном.

Кучма: Он «Свободу» випускає цей Ляшко. Ну, його ж фінансують, то один, то другий, то один підбирає його, то…

Плющ: А він із служби вродє, я…

Кучма: Хто?

Плющ: Ляшко.

Кучма: Да нє.

Плющ: Ну, якась політічна газета його вродє мала до цього відношення.

Кучма: Це він з «Політики» був, він потім ту закрив «Політику» і організував «Свободу».

Плющ: А-а-а! Так це все нове.

Кучма: Да. Но почерк той же. А з цим самим, із службою він звязаний те, шо на нього є всі матеріали, в том числі записи, чим він займається, так сказать. Ну, там…

Марчук: Ну, це такий авантюрист по складу характеру.

Плющ: В нього хтось [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: По ньому була кримінальна справа в свій час по лінії МВД.

Кучма: [кричить] Да я його випустив, йолкі-палкі! Знав би, не випустив ніколи! А шо там [слово нерозбірливо] на мене шпарить, блядь, в кожній газеті, блядь. Я їх ніколи не читаю, а сьогодні припьор етот самий. Я говорю: «Чьо ти мені приніс сьогодня?»

Плющ: Я ото один раз колись Володимир Михайлович розказував, то я взяв ту газету прочитав. Ото як перехват вродє був, вони тут ловили. Ото тоді і більш не бачив.

Кучма: Ну й, то ж… То вірні речі написані були, а сьогодні ж у багатьох етіх самих структур єсть тепер [декілька слів нерозбірливо]. Говорити сьогодні по простому телефону це так…

Марчук: Це тому, шо на Бесарабці в мегафон [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Все записують, а потім, так сказать, перекручують.

Марчук: Камери купляють, сразу [декілька слів нерозбірливо].

Литвин: Значить, в курсах [хіхікає].

Кучма: Да ось, в сьогоднішній чи коли там була [декілька слів нерозбірливо], шоб мені пройтись показав, шо по Лазаренко чи так [декілька слів нерозбірливо] і по нинішньому, ото шо комуніст там зачитував, так сказать.

Плющ: Ого!

Кучма: Шо по отчьотам 97-го року, по заявам адвокатів, значить, прем’єр тісно, він був його особистим другом там і пішло-поїхало, і переводив гроші на іноземний рахунок. Коли він вирішив стати президентом, тоді…

Плющ: Тоді у Євгенія Кириловича про цю бумагу все от Павла, він же його…

Марчук: Ну, да. Саме з 91-го я його [декілька слів нерозбірливо] поганенько знав.

[Декілька фраз голосно кричать всі разом, сміються.]

Плющ: Ну, раз уже, так я розкажу [голосно сміються]. Я дружив, але пам’ятаєте, як він прем’єром став, я вас у суботу шукаю.

Кучма: Да.

Плющ: Нема Леоніда Даниловича. Де? У Дніпропетровську. Я звоню в Дніпропетровськ: «Де Павло?». Я то приречений, шо його на представника президента у Дніпропетровську, це моє. Було дві кандидатури: Богатир Віктор і він. Ну, це ще ви не були прем’єром, ще був Леонід Маркович.

Марчук: Фокін. Фокін був.

Плющ: Да. І я знаю Богатиря з Москви ще як свого ученіка, шо він м’ягко, він не поганий чоловік, але м’ягкотілий, а треба ж такого, як Павло. А Женя Кулаков — це ж [декілька слів нерозбірливо]. Женя каже: «Це отакий мав працювати» [сміються]. Я тоді сказав слово за Павла. А потом же я шукаю, а ви на «Южмаші».

Кучма: А! Да, да!

Плющ: Я кажу: «Леонід Данилович, ви вже Павла [слово нерозбірливо]». Ви кажете: «Да» [декілька слів нерозбірливо говорить крізь сміх]. Я кажу: «Не треба його брать, ну не ето всьо». Ви кажете: «Скажи йому сам». Тут входить Павло, я кажу: «Павло, так шо, вже [декілька слів нерозбірливо]». «Да, це я вже дав добро». Я кажу: «Павло, не нада тобі це [слово нерозбірливо]». І отака пауза. А ми тоді на другий день поїхали в Запоріжжя і привезли Дем’янова і я вже нічого не міг, уже по [декілька слів нерозбірливо]. Сказать протів Дем’янова, значить, я вродє ето дєло. І тим більше в [слово нерозбірливо] я знаю голову ісполкома, колеги були…

Кучма: [перебиває] Слабенький Дем’янов, да?

Плющ: Да, Володя, да. Ну, вроді й не був сильним головою виконкому, він не вважався таким сильним, от. А Павла тоді я отговорив очно був.

Кучма: Ну, я тоді не настояв все, я тоді вагався просто. Я ж радився з усіма, кого віце-прем’єром по селу брать.

Плющ: Да.

[Голосно говорять разом Кучма і Плющ; декілька слів нерозбірливо.]

Кучма: А є така річ, шо тоді виступав, коли його представником президента, а я пропонував тоді Пустовойтенка, чесно кажучи.

Плющ: Да, і Валерія Павловича була кандидатура, но вона зразу отпала. Його поставили тоді [слово нерозбірливо]. Валерій Павлович дуже хотів.

Кучма: Валерій Павлович дуже хотів. Богатир, абсолютно точно, він був слабий [декілька слів нерозбірливо] побув, він уже послом в Казахстан. Ну, він непогано там працював, так сказать.

Плющ: Валерій Павлович при [слово нерозбірливо] його оце, знаєте, був суд і жінка подала на розвод. І питають: «Ну чого ж, він чоловік такий собі». «Та, — каже, — він чоловік хороший, но я вже не могу, не видержую [декілька слів нерозбірливо]». Каже: «Ото стою, піч топить, він уже [декілька слів нерозбірливо], я уже не можу». Його питають: «А ти шо скажеш?» «Та я, — каже, — оце дивлюсь і слухаю вас, шо я вам скажу, я й зараз хочу». І Валерій Павлович…[всі дуже голосно сміються].

Кучма: Павло не проявлявся остаточно до тих пір, поки він не став прем’єр-міністром, він готував схеми, відпрацьовував все. А потім він пішов уже пішов в відкриту, наглу і…

Плющ: Він як прем’єром став, то він уже думав про слідуюче. Він уже думав про слідуючого [слово нерозбірливо].

Кучма: Такий шовковий на будь-якій нараді.

Марчук: А мені розказують, шо так це коли вас нема, то почули б шо. Це він коли, як не зверху, такий… А як його сам там кишки [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Но в нього даже елементи садізма, в нього проскальзували, вони такі…

Кучма: Вже коли я [два слова нерозбірливо] в Дніпропетровську, вони його боялись, як [слово нерозбірливо], вони й сьогодні його бояться.

Марчук: Дехто ше боїться, да.

Кучма: Боїться. Ну, їхні ж ці вбивства, то всі знають, шо це його рук справа. Не поодинокі ж, так сказать, вбивства, а… А коли він взяв «Матроса», забетонували його так могилу, шо кошмар. Нічим не зрушиш, шоб [декілька слів нерозбірливо] нічого. А коли став ще напочатку там [декілька слів нерозбірливо] вирішили подивиться на той, то внутрі вже нічого не було, все вийнято було.

Плющ: А от росказують, шо дуже батько зараз переживає, дуже плаче, бо постійно… Батько ж, кажуть, дуже порядний.

Кучма: На селі живе.

Плющ: І батько не може ж цього переносити. То це вродилося таке, вродилося таке. Но він… замашка була [декілька слів нерозбірливо] розкривається. Женя ж тоді помалкував, ну а він із замашками був великими ще при радянській системі. От Володя каже, шо він [декілька слів нерозбірливо], а Женя ж був завотдєлом. Женя звонив, значить, там шо жене все ето дєло, а він у Жені начальником управління. Він приїжджав і Жені пропонував такі взятки, вже великі.

Кучма: Вже в ті часи?

Плющ: Да, вже в ті часи, вже в нього була налажена. Допустім, от техніка, допустім, 10 комплектов техніки, допустім 10 тисяч отдаю налічнимі. Це вже була сістема, не він же брав тєхніку, а він ділив уже.

Кучма: За нього взялись органи тоді, коли кинули велику кількість машин для розрахунків по селу.

Плющ: О! О! О!

Кучма: І він там дуже [слово нерозбірливо], потім вже почали розказувать, провів велику…

Плющ: Він обкладав данью оце, ці машини данью обкладав. Я не хочу називать прізвища, мені…

Кучма: [перебиває] Послухай, ну якщо він… Чорнобай: «Ти кого мені прислав? Етот мудак пришьол ко мнє і прєдлагаєт мнє взятку!» Чорнобай. Пєрвий раз прієхал, блядь.

Плющ: Ну, в нього, в нього було.

Кучма: Говоріт: «Прішол, вот так начал схему, я вам туда. Я говорю: вон отсюда к єбаной матері».

Плющ: Мені, я не хочу прізвища, шоб не ето, но мені розказував чоловік з такою вже давно. Звонить він і каже: «Ну, був такий випадок і він із ним зустрівся і шо-то залишив там. Він звонить йому: «Слушай, а сколько у тєбя чєловєк работаєт? Он називає йому цифру, а он говоріт: «Ну і жлоб же ти, йоб твою мать. Ето ж по долару с чєловєка — сколько можно собрать!» [голосно сміється]. Ето ж для Подола [декілька слів нерозбірливо; сміється].

Кучма: Та він ненаситний був, в нього це хвороба.

Марчук: А в аеропорту та уже, коли приїжджав в Дніпропетровськ, вже будучи прем’єром, там вже його зустрічали, то він заставляв там на колінах, якщо хтось шось провинився.

Кучма: Під столом, під стіл, через стіл повзи під столом, і він повз, блядь. Його заступник по цьому самому, який займався піщєблоком…

Марчук: Шось не так зробив.

Кучма: Ну, да, повзи.

Марчук: А де це республіканці [декілька слів нерозбірливо], шо зараз видно [декілька слів нерозбірливо] преса по кількості, по, навіть, обсягах і обласна. [декілька слів нерозбірливо] гроші, шоб тримати таку інфраструктуру засобів.

Плющ: Вони в вибори, вони вдарили здорово.

Кучма: Хто?

Плющ: Мороз.

Кучма: Мороз більше за всіх грошей викинув на вибори.

Плющ: Да. Обкакався здорово. Я ж кажу, обкакався здорово.

Кучма: Всі ж думали, шо його за жопу візьмуть, шо треба ж віддавати гроші.

Плющ: Рудковський оце ж.

Кучма: А счас [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Да, да, да!

Кучма: Мороз просидів разом з Вінським, сказали, чуть не два тижні.

Плющ: Да. І гроші там немалі, і гроші там немалі.

Марчук: Так це не [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Канєчно.

Кучма: У нас же в Швейцарії [декілька слів нерозбірливо] 880 мільйонів [декілька слів нерозбірливо]. 880?

Марчук: То у загальному.

Кучма: 880, а в Швейцарії сто там што-то.

Марчук: Навпаки, в Америці сто з лишнім, а в тому…

Литвин: [два слова нерозбірливо] мільйонів десь йому.

Кучма: Ні, це він, він відмивав сам.

Марчук: Да, вчора прозвучало 880 десь…

Литвин: А в Америці 114.

Кучма: Так шо таке, мільярд зразу віддамо. [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Та ну, кажуть, шо він [декілька слів нерозбірливо], у нього там.

Кучма: Це не всі гроші.

Литвин: Прекрасно можно покрить всі проблеми.

Ющенко: Я знаю [декілька слів нерозбірливо] спеціально поїхав з Бондарем, поїхав, тоді я прихожу до нього: «200 мільйонів на депозит нада в якийсь російський банк.»

Кучма: Резервний?

Ющенко: Резервний. [декілька слів нерозбірливо] взагалі не можна попасти [декілька слів нерозбірливо], но я тоді повірив, шо [два слова нерозбірливо].

Марчук: Ну, він це блєфував.

Кучма: Блефував.

Марчук: [декілька слів нерозбірливо] посилання там це, в природі авантюра, в самій природі чоловіка.

Кучма: А не сам підпис ставив.

Марчук: Не ставив, да.

Кучма: Любого заставляв, а сам не ставив.

Плющ: Який вже Дурдинець, але вже його він підбив.

Кучма: Я кажу: «Василь Васильович, ну шо ви робите?» «А він казав, шо з вами це погодив» [голосно всі разом сміються]. Я кажу: «Треба телефон [слово нерозбірливо]».

Плющ: О-о-о-й! То вже ж боїться так уже ж, а етот його підпис [слово нерозбірливо.]

Ющенко: У нас уже більше фінансової доктрини, чим [декілька слів нерозбірливо]. Сьогодні збирав усіх міністрів і замміністрів [декілька слів нерозбірливо] виконання бюджету і фінансування, 100 % фінансування всіх. Він як [декілька слів нерозбірливо; голосно всі сміються.]

Плющ: Підождіть, я вам розкажу, підождіть я ось вам закінчу, я ось вам розкажу [голосно сміються].

Марчук: Ну, але все працює і…

Плющ: Нє, нє, нє він думав [декілька слів нерозбірливо], тут нема чого даже, гріх казать.

Марчук: Нє, я кажу, шо цей прийом працює, шо…

[Голосно говорять і сміються всі разом.]

Кучма: Може, мені довідку, за мою довідку [голосно сміються]. Головне, шоб довідки були всі, документи були в порядку.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: [декілька слів нерозбірливо], чесний і порядний. Школа така, хорошого першого…

Плющ: А от я його, так коли розслаблялися, то я його, ну невзнаки так поки, він же такий, шо рідко. Я: «Василь Васильович, одного не пойму, чи ви переродився, чи ви переформувався, чи як так, шо ви…» У молодості він же був завсільхозотдєлом ЦК ВЛКСМУ. Ви уявляєте? Це ж, це ж авантюра за авантюрою, це ж [слово нерозбірливо] равна взриву [голосно сміються]. Сільхозотдел ЦК ВЛКСМУ. [Голосно говорять і сміються всі разом] І він бистро, а він каже, шо щастя моє, шо я оттуда вискочив, я куда угодно, но все ж таки був на цій…

Кучма: Я весь час так тихенько запропонував: «Василь Васильович, може, губернатором поїдете?» «Куди?» «В Закарпаття.» «Ні, ні, ні! Я не…» [сміється].

Марчук: А він звідти і там…

Кучма: [перебиває] Да, я [декілька слів нерозбірливо говорять разом]. Я, мабуть, раз 15 йому пропонував, хай би їхав, блядь.

Марчук: До речі, він там би…

Плющ: Там би він навіть [два слова нерозбірливо], но він же боїться хазяйнувать.

Кучма: Ну, там же треба, шоб когось боялись.

Литвин: [прізвище не зрозуміло] каже: «Василь Васильович, а чого вони кажуть, шо ви уходите?» Він каже: «А хто тобі сказав?» [голосно всі сміються]. «Та Пінзеник сказав». «Та він же там [декілька слів нерозбірливо; всі дуже голосно сміються].» Забув вже, шо [декілька слів нерозбірливо; всі сміються].

Кучма: Як він образився, шо на прем’єр-міністра не запропонували. Шалено. Прийшов до мене: «Все, піду, все, працювати не буду, достатньо.» [декілька слів нерозбірливо], потім почав відгрібати назад [хіхікає, голосно позіхає, декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Нє, ну ж куда, державний службовець висшого гатунку, висшого гатунку.

Марчук: І він тримається.

Плющ: Я ж кажу, державний службовець висшого гатунку.

Марчук: Канєчно, з підлеглими, підлеглим з ним не просто.

Плющ: Да-а! Ну, а якшо по великому рахунку, то рєдіска. Ну, ви знаєте, все-таки…

Марчук: А! В цьому плані.

Кучма: От тільки рєдіска Василь Васильович в ніч на 31 на 1 [два слова не зрозуміло], не виходячи звідтіля [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: Да, да, да.

Кучма: Доповідав же: «Ніхто, я заборонив всім, нічого не випили, все [декілька слів нерозбірливо]».

Ющенко: Хороші правила придумали, да [декілька слів нерозбірливо] по всьому світі, по всьому світі. Це мільярди, це не сотні мільярдів навіть, програми переписали, замовлення якісь замовили.

Кучма: Ой-ой-ой! [голосно позіхає].

Плющ: Віктор Андрійович, є така народна мудрість: гроші роблять гроші, а бідність робить дітей [сміються].

Ющенко: А мені як, в прямому смислі розуміть [декілька слів нерозбірливо, сміються].

Плющ: Ну, так нє, це даже в марксистсько-ленінській ідеології, це сущность «Капітала» по Марксу. Або він росте, або він цвіте [декілька слів нерозбірливо].

Ющенко: Я думаю, шо…

Плющ: [перебиває] Поетому, оті, шо технології придумали, то великі гроші, шоб ти знав. Ми віддали гроші ще більше, але придумать, то також великі гроші. Да, там уми працюють і не так просто.

Марчук: Зараз епоха ця телекомунікаційно-інформаційна економіка, то єсть технологія дає майже так, як високоприбуткова галузь економіки.

Ющенко: На першому місці, на першому місці.

Марчук: Да.

Плющ: Це у нас такий ще самий оригінальний в цьому плані фільм [слово нерозбірливо]. Леонід Данилович, [два слова нерозбірливо] перше, як їхав до вас на нараду і конспектів [декілька слів нерозбірливо] Палич [голосно всі сміються].

Кучма: А шо таке [декілька слів нерозбірливо], кармани такі, шо там шаровари.

Ющенко: Сказала [слово нерозбірливо] збираєтесь кудись їхать, Леонід Данилович. А мені він сказав, шо тобі, Вітя [декілька слів нерозбірливо]. Одна молодиця, значить, та ужене баба, їй так сказать, в поліклінікє [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Фокіна, Фокіна.

Ющенко: Приходить до нього, а Фокін, він шось там у валізи пихає речі, дивлюсь так через стіл читаю: сорочки — 2 штуки, труси — 2 штуки, роги з [декілька слів нерозбірливо] — 3 штуки. [всі голосно сміються]. Оце як я їду у Крим, то в мене один список, а як в Москву їду, то другий, шо з собою треба брать в чемодан.

Литвин: [декілька слів нерозбірливо крізь сміх].

Плющ: Добре [декілька слів нерозбірливо] подобається отака [декілька слів нерозбірливо через голосний сміх].

Ющенко: От шо, Леонід Данилович, ви уїдете [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Но зато в них є [два слова нерозбірливо].

Ющенко: Це унікальне явище на [два слова нерозбірливо], зробили два роки назад. Поїхала вона там з [декілька слів нерозбірливо], зробила опит громади і 60 % шведів сказали, шо голокосту не було, 20 % сказали, що, може, й було, але [декілька слів нерозбірливо] і тільки 8 % сказали, шо був голокост. І то з того почали робити вони програму «Розкажи своїм дітям», так програма називалась. За рік — 77 чи 12 тисяч зробили [декілька слів нерозбірливо]. Через рік вийшли на замовлення у кожну родину.

Кучма: У нас же сьогодні також вже буде зовсім інша [слово нерозбірливо]. Ніхто ж в це не вірив, такі скажені були факти.

Марчук: Да. Я був свідком еволюції Леоніда Макаровича Кравчука відносно голодоморів. Ну, як не всі були свідками, не було інформації, не було уявлення. Тоді, коли [декілька слів нерозбірливо] очолював в ЦК партії комісію по разоблачєнію пропагандистской акції Запада о голодоморє і так далєє. Ну, от таке під егідою ЦК. І, може, й добре, шо це було тому, шо коли почали тягати з архіву всі матеріали. А в КДБ не було по голодомору, ну відголоски, а головним чином в архівах державних інших інститутів. І поскільки я також трохи брав в цьому участь, я пам’ятаю, коли це все, а не знав же ніхто. До архівів, ви ж знаєте, до архівів і КДБ не пускали. Середнє звєно ніхто не мав права навіть наблизитись до архіву. І оце, коли ця інформація почала з нею [декілька слів нерозбірливо], а потім стали витягувати…

Кучма: То мене дивує, а як же дійсно не знищили архіви.

[Нерозбірливо говорять разом Марчук і Литвин.]

Марчук: По репресіях, по голодомору то там воно таке, шо, ну, не дуже видно зразу, шо це організована була центральною владою. А по репресіям, то це ж 100 % було. Кожну неділю [декілька слів нерозбірливо], шо за дурницю брали і стріляли нізащо. Вивезли під час війни акуратненько тисячі та, мабуть, міліони томів і привезли назад, повернули і я один раз знайомився із справою [декілька слів нерозбірливо] визволення України. А там декілька грузовиків, але вже розложені акуратненько, і багато папок, там так, коли хтось відкрив один раз ознайомився, треба [декілька слів нерозбірливо]. І я відкривав, ніхто з 29-го року не дотулялась рука, але були вивезені під час війни евакуйовані, повернуто все назад — і ото так там і залишалися. І всі справи, півтора десь, мільйон шістсот по Україні від отаких, де розстріляно три листочки цигаркового паперу [декілька слів нерозбірливо].Так шо система дійсно думала, шо буде на мільйони років.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо] оце під час уже нашого часу, так оце Левко [Лук’яненко], зная це діло, [слово нерозбірливо] із штату Америки мєжду Вашингтоном і Філадельфією привезли вони, і я їх тримав. Ну, я їх приніс, хтось же забрав, і все. А це вже вдруге, коли я прийшов [слово нерозбірливо] і Левко мене задовбав: «Шукай, Іван, бо [декілька слів нерозбірливо], ото шо з Філадельфії тобі привезли». То добре, шо Ніна зберегла. І ми найшли в [декілька слів нерозбірливо], бібліотеці найшли. Тоді люди все отдали, вони десь зараз іще… Крім наших, ще є архіви.

Марчук: Звичайно, да багато, в Відні є величезний масив архівний української історії.

[Нерозбірливо говорять разом декілька людей.]

Литвин: Я таму цих партійних архівах зараз десь у 92-му році [слово нерозбірливо] по 55-й рік [слово нерозбірливо] і то же нікому не видать, тоже, знаєте, [декілька слів нерозбірливо]. Я читав по західній Україні матеріали, я просто не виходив би сутками, читав би там. І там про ці чекістскі операції ведеться [декілька слів нерозбірливо], там просто волосся стає дибки.

Марчук: Да, да.

Литвин: Як зачистки ці робили.

Кучма: Та я…

Литвин: [перебиває] І потім [декілька слів нерозбірливо] їх винищував. Це просто страшне. А найбільше цікавих матеріалів [декілька слів нерозбірливо] не читали, це обласні архіви. Бо всі ті партійні архіви треба було послати [декілька слів нерозбірливо], а там лежить таке. Там одні подвижники працюють. І коли вони бачать, шо в тебе таке відношення серйозне до архіву, вони тобі готові все..

Кучма: [перебиває] І підказати…

Литвин: І підказати. Да. Це кладезь…

Марчук: Взагалі, архіви наші ше не [слово нерозбірливо]. А в Москві які [декілька слів нерозбірливо] архіви української взагалі нашої біографії.

Плющ: Я там бував ще в Саянах в санаторії. Полковник міліції у відставці із Закарпаття Петро, зараз вилетіло прізвище, все життя після війни в міліції і так далі. Ну випили вже добре, він розказує, які зараз настали, які непорядки. Я кажу: «От харашо вам було робить, у вас тоді порядок». «Да ви шо!» Я кажу: «Ну як?» «Іван Степанович, я вам розказую, от я, допустім, начальник міліції, (а він у багатьох районах був начальник міліції). От я віжу — вот так — подозрітєльний чєловєк, руководитель он так нєпокорний, я собіраю матеріал. Насобирав-насобирав, пріхожу к пєрвому і осторожно докладиваю [голосно сміються], какая будєт реакція. Віжу, нормальная, я ему тогда виваліваю. Он говорит: «Знаєш что, давай нє так. Ти завтра приходь, я його приглашу, я заберу білєт, а ти наручніки одінеш». І всьо [всі голосно сміються]. Так-от, я йому тоді кажу: «Йоб же твою, тода значить, так ти считаєш, шо це порядно? Як тобі не це, як тобі не ето?» Шо ви думаєте, перегортаємо [слово нерозбірливо] і очнулися і от чуло моє серце. А ви знаєте, як я туди попав? Кажу: «Як?» «От, — говорить, — нас було два сина у батька. В 44-му році заходять позно ввечері ночью, кажуть: «Давай старшого!» «Куди?»«Давай старшого» Батько там, мати в плач. Вони кажуть откритим текстом: «Хочеш по-харошому, давай одного, а одного тобі оставимо. Не хочеш, будеш вознікать, зараз обох заберем» Каже: «Мати плаче, батько взяв два сірники, один зламав, по головочкам вировняв і каже: «Оце котрий витягне, той і піде». І я витягнув розламаний — і оце я так очутився в міліції». Оце він тут же казав про порядок і тут же розказав…

Марчук: [перебиває, декілька слів нерозбірливо], а потім друга хвиля, коли [декілька слів нерозбірливо], це в 30-ті роки, а потім в 40-і роки. Спецінспекція приїзжала і… читаєш, дивишся, йо, дійсно, розстріляні за те, шо розстрілювали невинних. І написано все так, ніби сьогоднішній документ. Виявлєни там серьйозниє нарушенія соцзаконності, злоупотрєблєнія та-та-та. А потім через три-чотири роки і цих розстріляли або посадили.

Плющ: [декілька слів нерозбірливо] делегати з’їзду, коли Сталіна провалили і йому перший прийшов, хто доложив результати голосування, то він спокойно сказав, каже, шо, оказивается, вони там глупий чєловєк, главноє в виборах нє то как голосуют, а главноє, как счітают. І тут же його набрав, другі результати оголосили, но зато всі знали, як голосувать. І він для того, шоб не було свідків, всіх полностю унічтожив, всіх, хто були делегатами з’їзду. Полностью, вот сістєма работала.

Марчук: А знаєте, як [декілька слів нерозбірливо], ше я був присутній. Не могли ніде знайти в архівах матеріали по цих польських офіцерах розстріляних. Не було ніде в КДБ, ніде. Перерили по всьому Радянському Союзу, коли вже поляки поставили, і випадково це наші українські хлопці [декілька слів нерозбірливо] знайшли в архівах конвойних військ. Думали, шо в КДБ, перевернули все, думали, шо десь хтось заховав, а потім архіви МВС, і знайшли в конвойних військах.

[Чути як всі раптом піднімаються і виходять.]

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

10 липня 2000 р.

Кравченко: Там все заказные. Кулік туди співає.

Кучма: Суркіс і Медведчук платять, канешно. Величезні гроші.

Кравченко: Та там же у них гроші великі.

Кучма: Там їх треба…

Кравченко: Нє, ми матеріали собираємо.

Кучма:…Нада їх.

Кравченко: Ми матеріали собираємо. Буде час «Ч» — ми їх…

Кучма: Ми не можемо їм віддавати всю Україну.

Кравченко: Саме страшне те, що вони за… з тим «Яблоком», з Бродським, а в тих вже є регіональні отдєлєнія, а в регіональних отдєлєніях — фінансисти. Банкири і держателі засобів масової інформації. А це така сітка. Ви знаєте, якщо дати команду, щоб в один день почали лупити по комусь, то це… коли регіональна преса починає підгавкувати…

Кучма: Я вже казав, як Бродський пиздяче в «Киевских Ведомостях»…

Кравченко: Да так Бродський на третій поверх тепер…

Кучма:…Меня вместе… да…

Кравченко: На третий поверх приходить, проглядає кожен номер і дає відповідні вказівки. До цього часу він газету лишив за Бродським, так нехай вони не розповідають. Леонід Данилович, значить, по енергосистемам. Порушено вісім кримінальних справ відносно тих областей, які перевіряються. Значить, по нашим оцінкам ними не сплачено в бюджет десь більше 400 міліонів гривень. По різним обласним енерго — різні суми пішли в офшорні зони. Зараз справи порушені. По частині — люди…

Кучма: В основном Сурківська команда.

Кравченко: В основном. Процентов…

Кучма: Мне останній…

Кравченко: Девяносто.

Кучма: З уряду дав. Його приватні компанії по розрахункам грошима виглядають найгірше.

Кравченко: На нього єсть. Я на вас направив доповідну, так по енергосістемам, я вас… скажу. Дійсно так… які йдуть проплати. Наприклад, забирають Укренерго 96,1 міліон гривен, Прикарпатенерго — 72 міліони гривен — ето 68 %. Фактично, дві третіх йшло в карман и потом вони прокручувались через офшорні зони и уходили ці гроші, так що тут, ну побачимо, як воно буде, розвиток подій. Но слідство запущене, и у вас є відповідна інформація записана, що ми по цьому робимо.

Запис розмови Леоніда Кучми з Юрієм Кравченком

[без дати]

Кравченко: Добрий день.

Кучма: Здраствуй, Юрій Федорович. Благополучно з’іздив, га?

Кравченко: Леонид Данилович, надо показать цім ідіотам на вертолете…

Кучма: Куди, куди?

Кравченко: Ну куди, в Чечню, в Югославію. Щоб вони дивилися, до чого може привести їхня політика. Я вам скажу, що просто страшно летіли. Я не знаю, чи то селище, чи село…

Кучма: А ти не брав з собою кореспондента?

Кравченко: Брав.

Кучма: Ти дав йому інтерв’ю?

Кравченко: Ні, ми зняли. Він покаже, що він зняв. Я хочу сказати не про візит, а про мір и про діяльність презідента. От я зараз думаю, як я вам скажу, просто страх. От п’ятнадцять домів стоїть так, ну ето ж на межі Сербсько-Албанскої. Сербів 4,5 тисяч живуть, албанців 22 тисячи. Значить, з 15-ті домів — шість взорвані, спалені сербами. Два прапора торчать — ці, албанські. Є село, повністю зруйноване. Ну воно ж таке — двоповерхові доміки. Черепічні криші. Земля в них власна. Ну, видно полоски, де обробляють, а ці видно, що нарізані. Ну, а там бур’ян, бур’ян, бур’ян. Ну, по оцінкам — лєт двадцять. Наші конвої водять за 150 кілометров двічі на тиждень. Значить, обязательно або обстріл, каміннями закидують через албанську територію або шаріками розбивають.

Кучма: Блядь, бандити.

Кравченко: Бандити.

Кучма: Ужасний народ.

Кравченко: Ну це теж саме, що чеченці, теж мусульмане. Я попитався розібратися, чим вони відрізняються. Одинакова культура, одинакова річь [мова]. Ну, коли штани снімуть — можна отличить: тот — обрізаний — єдине. Нічого не роблять: викрадення людей, зброя, наркотики і викрадення машин. 80 % машин — без номерів. Серби, коли покинули ці місця, значить, поліції не стало. Поліція уся растворилась, і оце банда сєйчас. Американці вичеркнули їх з терористичної органазації «Армія освобождєнія Косово», так і вони зараз озброєні. Все що хочуть — те роблять. Говорять — настількі жостокі! Не вірте, що серби геноцід устроюють. Сербам не було куди діватися. Вони розстрілювали бандитів, то шо? Вони таке робили, що це неможливо. Ну, коли серби пішли, то й дітей грудних не жаліють, ні стариків. Вирізають усіх, як, ну просто чума. Там просто біда, і, як я знаю, ну, американці там… з воздуха видно, їхня база. Ну, так знову ж, по інформації, що там серйозні корисні копалини, і американці хотіли прийти, вот, витіснить…

Кучма: [перебиває] Всі корисні копалини розташовані в Косово.

Кравченко: Да, да. І амеріканці осідали… Да, Росія. Да, фактично, Югославія контролювала Балкани. Тому вони хотіли іх просто розірвати.

Запис розмови Леоніда Кучми з головою Народного Руху України Геннадієм Удовенком

20 вересня 2000 р.

Удовенко: І останнє, Леонід Данилович, ну, дійсно, ми на грані банкрутства. Ну, немає в мене ніяких… Я ж бюджетник був. Я ж усе був на бюджетi. Ніяких у мене, знаєте, комерційного хисту немає. Бакай ще був, я вас просив, Бакая немає. От. Там нам трошки одній фірмі підкидали газовий конденсат, а вона нам підкидала. Ми зараз голі, у нас нічого немає. Ви обіцяли минулий раз якось…

Кучма: Я счас подумаю, як пiдтримать. Я допоможу.

Удовенко: Так щоб ви знали, які у нас, у нас, ну, витрати — так щоб щомісячно приблизно 25–30 тисяч доларів. Оце на всю партію, це в нас, значить, 200–300 тисяч на рік, півтора мільйона виток, оце наш. Причому, ми не утримуємо постійних організацій так, як інші партії. А потім теж, Леонід Данилович, з нашої фракції жодна людина не вийшла ще. Єдина фракція в парламенті, ніхто не вийшов. У нас 20, у Костенка 21. Сьогодні я, там Федорин є такий, я з Федориним розмовляв, може, він до нас перейде у фракцію. Ну, там три-чотири чоловіки. Конєшно, політично ми повинні вести лінію на…

Кучма: [перебиває] Ну, там по Юлi то все одно, як кажуть, рішення буде прийнято.

Удовенко: Ну, це ненормально, безумовно, що така річ: чоловiк сидить, i у нас… Правда, історія знає таке, коли Молотова жiнка Жемчужная…

Кучма: Нє, ну, слухай, нужно провєріть, там нема нічого на нас. Там все…

Удовенко: Ні! Я все прекрасно…

Кучма: Він же підписував, вона сама, стерва, не підписувала, заставляла його підписувать. В основному його підписи стоять…

Удовенко: Леонід Данилович, у нас…

Кучма:…Під документами офіційними. Ми ж тільки січас, нам Кіпр почав давати документи. До цього часу не було ж ні правової бази, щоб отримати документи. Тому как чо, так пізно. До того ж раніше не було. Ви знаєте, шо тільки після того, як Лазаренко вже попався, почалась, так сказать, епопєя, що Україні почали всі допомагать.

Удовенко: Добре, Леоніде Даниловичу, з «Батьківщиною» у нас нема вiдносин. I ми у себе, і я скрізь публічно говорив, шо ми можемо з Костенком вести переговори про об’єднання, але ж Костенко виступає блоком з «Батьківщиною», тому про яке об’єднання говорити?

Кучма: Наскіки в мене є інформація, значить, позиції самого Костенко всередині Українського Народного Руху дуже похитнулись. Він не користується ніякою повагою в регіонах.

Удовенко: Ну, нам треба все рівно з ними, з Костенком, з Червонієм, Осадчев там. Осадчев заявив в «Вечірньму Києві», що Удовенка президент спеціально направив в Рух, щоб розвалити Рух. Оце ось була… Безумовно, це дуже обідно, що так, навпаки…

Кучма: [перебиває] Но вас особисто запросив Чорновіл [нерозбірливо слово].

Удовенко: Да, i з вами це дійсно погоджувалось.

Кучма: Погоджувалось, іще працював там навіть…

Удовенко: Ну, так воно, в принципі, насправді воно є, що я ваша людина, бо президент — це людина, це вони, безумовно, знають, бо я скрізь в інтерв’ю, на прес-конференціях, в «Русі» там я більш гостро. А так ми підтримуємо курс реформ президента. Прекрасно вчора виступав в Міжнародному інституті лінгвістики і права, 500 студентів було. Я їм сказав: «От я Леоніду Даниловичу говорив, чому прекрасні реформи 94-го року, які він запропонував, не спрацювали. Тому, що у нас єсть у якомусь районі там, мені називали, двадцять років сидить. Був першим секретарем райкому партії, а тепер головою райадміністрації. То як він там це все переламає?» Він не буде вашим сторонником. Навіщо йому ваше…

Кучма: [перебиває] Значить, я підтримую, я фінансово буду підтримувати.

Удовенко: Дай вам бог здоров’я.

Кучма: [сміється] Вам також, тримайтеся. Ми завтра зустрічаємось на [слово нерозбірливо].

Удовенко: Да, завтра з фракцією, да. Я говорив же, шоб, «от треба, шоб з нами президент зустрівся і там трошки ін’єкції дав».

Кучма: [задоволено сміється, відповідає по телефону] Ало! Я з Гайдуком переговорив, йому сказав, щоб… Каже, повірте мені, що ці хлопці не такі безобідні, чi як вiн там скромно сказав, як вони розказують. Вони в боргах серйозних перед етiм самим… перед енергоринком, а те, що це особисто вказівку дала Юлія Тимошенко, блядь, я, каже, нічого зробити не можу.