Третя світова: Битва за Україну

57

Володимир Рибак — спікер українського парламенту (2012–2014). Класичний номенклатурник. Народився у Донецьку 3 жовтня 1946 року. Закінчив будівельний технікум, потім Донецький державний університет за спеціальністю «економіст» (1973). Після закінчення університету отримав скерування на партійну роботу в один з районів Донецька, де працював головою партійної комісії. Як і належить партійним кар’єристам, закінчив Вищу партійну школу при ЦК Компартії України та повернувся до Донецька, очоливши місцевий райком партії.

Багато партійних номенклатурників після проголошення незалежності України з секретарів райкомів перетворилися на голів районів та голів райвиконкомів, а на рівні областей — у представників президента в областях. Так було і з Рибаком. Рибак займав посаду донецького міського голови з 1993-го до 2002 р., ініціював створення Партії регіонів. З 1998 р. він був депутатом Верховної Ради від Донецька; з 2002 р. — від блоку «За єдину Україну»; з 2006 р. — депутатом за партійними списками Партії регіонів під номером 13. Перейшов на роботу віце-прем’єром й міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, «очоливши житлово-комунальну мафію України» (як тонко помітили спостерігачі).

На дострокових парламентських виборах 2008 року Рибак знову став депутатом від ПР під тим же 13-м номером. Паралельно з роботою у законодавчій та виконавчій гілках влади Рибак ріс і як партійний функціонер. З 1997-го по 2000 р. він був головою, а з 2001-го по 2003 р. заступником голови ПР; з 2010 р. першим заступником голови. Як вірний соратник по партії та земляк, Рибак у Донецьку стає довіреною особою кандидата на пост президента Януковича. У 2012 р на парламентських виборах Рибак став народним депутатом від ПР і був обраний на пост спікера Ради. Непомітно став доктором економічних наук. Після захоплення влади опозицією подав у відставку й виїхав «лікуватися» до Донецька.