Велика історія України

Словянські племена

Наш найстарший літопис малює вже перед нами таку етнографічну карту східньої Европи, яка усталилася по тих, ближче нам незнаних сторіччях переселенчих хвилювань, припливів та відпливів населення, залежно від того, якими культурно-організаційними силами вони розпоряжали.

Над Ільменським озером на півночі жили в IX сторіччі словіни, на південь від них, поміж Чудським озером, верхньою Волгою й Дніпром - кривичі, над західньою Двиною - полочани, в басейні горішньої Оки - вятичі, на південній захід від них, поміж Дніпром і Сожею - радимичі, на північний захід від них, над Припяттю і Березиною - дреговичі.

Всі ті племена стали згодом підложжям для повстання двох східньословянських народів - москалів та білорусів.

На південь від них жили ті східньо-славянські племена, що з них повстав український народ. Були це: деревляни, що жили поміж Горинню, Припяттю, Дніпром і Тетеревом, поляни, на правому березі Дніпра, поміж Ірпенню й Россю, з головним городом Київом, сіверяни на лівому березі Дніпра, по рр. Десні, Сеймі й Сулі, в нинішній Чернигівщині й Полтавщині. Дуліби, бужани або волиняни, жили за Случею, в нин. Волині, Холмщині й Підляшші, а може й у нин. Галичині, тиверці - поміж Богом і Дністром, та уличі - над морем, поміж Дніпром і Богом. У нинішній Галичині жили хорвати.