Володар драконів

HI

— Ні, не вийду! — сказав Кремінна борода. Він сидів в утробі свого господаря на золотій скриньці, в якій було серце Кропивника, і з огидою дивився на рідину, що хлюпотіла поблизу, і яка служила дракону для травлення. Звідти здіймалися і били йому в ніс смердючі випари.

— Виходь, чистильнику панцира! — пролунав рик ззовні.

— Ні! — вигукнув Кремінна борода у велетенський стравохід. — Ви обіцяли ніколи більше мене не ковтати! Мені це вже набридло! А раптом я потраплю не в те горло? Якщо я наступного разу потраплю в цю рідину внизу? — він із жахом подивився вниз, туди, де колобродило і булькало.

— Не кажи дурниць! — пролунав згори роздратований голос Кропивника. — Цього зрадника Мухоніжку я ковтав сотні разів, і він жодного разу не потрапив не в те горло!

— Аякже, — пробурмотів Кремінна борода собі під ніс, поправляючи капелюх. — Розповідай казочки! Крім того, мене млоїть, — крикнув він у стравохід. — Від усієї цієї хитавиці. Чи зловили ви цього бляшаного шершня? Щось там унизу його не видно.

— Він від мене вислизнув! — прогарчав Кропивник, і Кремінна борода відчув, як затряслося з люті його величезне тіло. — Він полетів у гори, туди, де до того сидів срібний дракон.

— Ясно, — Кремінна борода невдоволено почухав бороду. — А той тепер де? Показав він вам, де ховаються інші дракони?

— Ні! — люто гаркнув Кропивник. — Він зник! Та виходь ти нарешті! Ти мусиш підвестися туди, де приземлився цей клятий жерстяний шершень. Ти ж бачив, хто в ньому сидів! Павучок-зрадник! Р-р-р! Я його розчавлю, як мокрицю, але спочатку він відведе мене до свого нового господаря.

— Ось як? — Кремінна борода все ще копилив губи. — А що ти мені даси, якщо я його знайду? Його самого і бляшаного шершня? — Він засунув руку під сорочку і намацав обручку Барнабаса Візенгрунда.

— Та як ти смієш! — загарчав Кропивник. — Вилазь негайно, або я струшу тебе вниз, у шлунковий сік!

— Добре, хай буде так, — Кремінна борода, бурмочучи, підвівся і став видиратися вгору стравоходом господаря. — Я починаю розуміти Мухоніжку, — буркнув він собі в бороду. — Так, я його тепер добре розумію.