Червоно-чорне: 100 бандерівських оповідок

25. «Націоналіст у краватці» та «салонний революціонер»

Однією із легенд 30-х років XX століття було ім’я Зенона Коссака — беззаперечного провідника Дрогобича-Борислава. Цей район був відомим великою концентрацією робітництва, а разом з тим й поширенням соціалістичних ідей. Саме Коссаку належала провідна роль у пропаганді націоналізму у цьому регіоні.

Ще навчаючись у гімназії він прославився боротьбою проти «хрунів» — студентів, які, порушуючи загальні домовленості, навчалися в польських університетах. За це й поплатився — Зенона було виключено із гімназії. Та на цьому принципове протистояння Коссака і польської державної машини не припинилось — спочатку, через неблагонадійність, йому було відмовлено в офіцерському званні, хоч він перебував у старшинській школі, а потім, через арешти, він так і не закінчив правничий факультет Львівського університету.

За голову Коссака було призначено винагороду у 1500 злотих і коли він таки потрапив у руки поліції, до нього було застосовано «четвертий ступінь тортур» — штучне утеплення. Коссак пройшов це випробування, не подавши жодної інформації, хоч, як перший бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН, міг багато розповісти.

Незважаючи на те, що інформації щодо діяльності Зенона Коссака поляки не мали, на процесі Біласа-Данилишина, його, як організатора «ексів» та політичних атентатів, мали засудити на смертну кару. Друзі порятували Коссака в незвичний спосіб — підкупили суддю, від якого залежав вирок.

Прокурор у своїй завершальній промові сказав: «Я є переконаний, що всі закиди, які робить йому акт обвинувачення, є правильні і що Коссак є у всьому винний. Але тут маємо справу з цілком іншою, ніж решта, людиною. Це надзвичайно інтелігентний і вироблений хлопець. Зенон Коссак — це націоналіст у краватці і салонний революціонер. Його не легко спіймати».

Впродовж семилітнього ув’язнення Коссак став старостою українських в’язнів, йому належало полагодження всіх тюремних справ і навіть польські наглядачі зверталися до нього на «ви», через «панє Коссак».

У в’язниці він став співавтором «44 правил життя українського націоналіста», а коли вийшов на волю — пішов воювати за незалежність Карпатської України.

Зенон Коссак загинув від мадярської кулі, відмовляючись покинути Закарпаття. На той момент йому ще не виповнилося 32 роки...