32. Органічний сектор

«Неприхильна до ОУН тодішня українська преса різних політичних партій у своїх виступах проти націоналістів завжди протиставляла їхній діяльності т. зв. „органічну“ працю, себто, працю в легальних українських організаціях, товариствах та установах, і дорікала, що, мовляв, ОУН відтягає українську молодь від позитивної участи в тому „органічному“ секторі. А тим часом якраз члени ОУН були рушійною силою в праці всіх майже легальних українських культурно-освітніх, виховних і спортових організацій, хоч репрезентативні керівні посади в тих організаціях вони залишали, звичайно, не-членам ОУН, щоб не наражати цих організацій на переслідування з боку польської поліції та влади.

Для підсилення нашого твердження ми наведемо звіт із діяльности 30-х клітин Українського Студентського Товариства на західноукраїнських землях за 1932-33 шкільний рік саме в тому „органічному“ секторі. В тих 30-х клітинах було зорганізовано 697 студентів; із них тільки приблизно половина була членами ОУН, але саме вони на 90% були виконавцями охопленої звітом праці в рамцях діяльности „Студентських Громад“, „Просвіти“, „Рідної Школи“, „Відродження“, „Соколів“ і „Лугів“ на старих статутах.

За звітний час ці українські студенти виголосили доповідей — 921, улаштували спільних сходин із доповідями 223, підготовили театральних вистав 206, відбули організаційних поїздок у терен — 484, підготовили святкових концертів-академій 145, влаштували фестинів 57, вечерниць, забав — 51, виголосили святкових промов — 76, провели люстрацій — 116, загальних зборів — 62, анкет 14, фізичних вишколів — 13, керували діяльністю товариств — 27, вели гуртки для неграмотних — 79, заснували нові читальні „Просвіти“ — 4, кружки „Рідної Школи“ — 2, гнізд „Сокола“ і „Лугу“ — 6, спортових гуртків — 2, відділів „Відродження“ 6, інших товариств — 2, театральних гуртків — 5, хорових і музичних гуртків — 14, самоосвітніх гуртків — 22, ощадностевих — 8, спортових товариств 10, інших гуртків — 2, культ.-освітніх курсів — 11, збірних лекцій „Рідної Школи“ 2, вели гуртки — 79, головами товариств були — 6, членами управ 41, працювали при будові „Народніх Домів“ — 99 днів.

І все це зроблено в той час, коли ті студенти вчилися, заробляли на свої студії і — дуже часто — були арештовані за революційну діяльність, що її вони вели як члени ОУН.

На окрему згадку при цьому заслуговує праця членів ОУН — Миколи Дужого, що був довгорічним секретарем Головної Управи матірного товариства „Просвіта“ у Львові та душею всієї просвітянської роботи на західноукраїнських землях, і Ярослава Старуха, ініціятора й організатора освітніх курсів молоді при читальнях „Просвіти“ у Львівщині, що швидко поширилися по всьому краю і стали однією з найважливіших ділянок праці читалень „Просвіти“.


Крайова Екзекутива ОУН особливу увагу присвятила була теж спортово-виховним організаціям на західньоукраїнських землях. Тією ділянкою праці ОУН, у рамках летальних спортових організацій, товариств і секцій, керував Ярослав Рак-„Мортек“, при співпраці інших членів ОУН, як Володимир Повзанюк, Володимир Левицький-„Ґерманік“ та ін. З ініціятиви й силами ОУН у червні 1934 року почав виходити чи не перший український спортово-виховний тижневик „Готові“, що проіснував до вересня 1935 року, коли його закрила польська влада. Редактором перших 6 чисел цього тижневика був інж. Є. Врецьона, а після його ув’язнення, аж до закриття тижневика, популярна серед кіл ОУН Софія Мойсейович-„Мошко“, пізніша дружина Володимира Янева.Щільна співпраця між ОУН і „Пластом“ проявлялася теж і в тому, що майже всі провідні члени ОУН були пластунами й скрізь по пластових куренях займали керівні пости. Тому, хоч формально жадного зв’язку між УВО-ОУН і „Пластом“ ніколи не було, проте фактично саме членству УВО-ОУН „Пласт“ завдячував свій буйний розвиток у двадцяті роки. Але коли польська влада розв’язала „Пласт“, то ОУН неприхильно поставилася до пляну продовжувати діяльність „Пласту“ нелегально. ОУН стала на становищі, що для загально-національної виховної праці молоді треба знаходити нові летальні організаційні форми, а в підпіллі нелегально повинна вести свою діяльність єдина ОУН».

Петро Мірчук,

«Нарис історії ОУН»

Загрузка...