Червоно-чорне: 100 бандерівських оповідок

96. Дарка Гусяк

Під час виконання останнього завдання від Романа Шухевича, Дарка Гусяк потрапила у руки МДБ. При затриманні вона не встигла скористатися ані зброєю, ані отрутою. Відтак довелося пережити усі тортури, на які були здатні радянські слідчі.

Дарка належала до найближчого оточення Командира УПА. В підпілля вона потрапила разом із мамою — з нею організовувала конспіративні криївки для Шухевича. Їй належало й виконання спецзавдань: підробка документів та розвідувальні поїздки до Києва та Полтави. А взимку 1950 року Дарка Гусяк навіть відвідає Москву — їй було доручено простежити, на скільки пильно охороняється американське посольство.

Ув’язнення, яке відбулося 3 березня 1950 року, розпочне зовсім новий, двадцятип’ятилітній, етап в житті підпільниці. Спочатку їй відрізали косу, а далі били усім, чим тільки можна й куди лише можна було вцілити. Це не допомагало розговорити зв’язкову Шухевича і тоді, через фанерну перегородку, відбувалося побиття її матері. Останнім етапом тортур було випробування психотропними речовинами.

В записці до Шухевича «Нуся» (псевдо Дарки) з в’язниці писала: «Мої дорогі! Майте на увазі, що я потрапила до більшовицької в’язниці, де немає людини, яка б пройшла те, що на мене чекає, і не зламалася. Після першої стадії я тримаюсь, але не знаю, що буде далі...».

Але Дарка Гусяк це все перетерпіла і вже до березня 1975 року місцем її проживання стануть Володимирський централ і табори Мордовії. Двадцять з двадцятип’яти років Дарка відсидить у в’язниці, хоча максимальний термін ув’язнення в Радянському Союзі становив 15 років. Та під тиском світової громадськості, останні шість років тюрми буде замінено на табір.

Уже після відбутого покарання Дарка Гусяк, якій буде заборонено проживати в Західній Україні, разом із Катериною Зарицькою поселиться на Хмельниччині. Оунівки не припинять націоналістичної діяльності, а КДБ не припинить переслідувань — сусідів змусять доносити на подруг, невідомі битимуть вікна, ламатимуть на подвір’ї квіти, погрожуватимуть через анонімні листи.

В 90-х роках, отримавши квартиру у Львові, Дарка Гусяк перетворить її на офіс Ліги Українських Жінок та склад націоналістичної літератури. З далекого 1944-го й по сьогодні, Дарка Гусяк не припиняла своєї націоналістичної діяльності й стала яскравим символом жінки-націоналістки.