Не був би я в своєї матері за сина
І чоловіче ймення гордо не носив,
Якби не славив я природу в молодінні
І щоб красу довкола ніжно не любив.
Не був би я нащадком генів в родоводі,
У пламені кохання палко не горів,
Якби не прагнув осідлати роки — коні,
Шляхами прадідів промчатись не хотів.
Не був би я людиною, як всі — земною,
Не мав би права я на білім світі жить,
Якби не прагнув за народ іти до бою
І добрий слід в житті нащадкам залишить.
с. Станіславчик
1996 р.