Хижа гусінь препогана,
На квіточку сіла,
Брала, пила з неї соки,
Поки квіточка голівки
кволо вниз не похилила
До сімнадцятої річниці
Чорнобильської трагедії
Палить землю суховієм,
Із теплом квапиться весна,
Несподівано підкралась
В Чорнобиль стихія страшна.
Гримнув атом в однім з блоків,
Над Прип'яттю вогнем упав —
Приніс біль всьому народу
І не одне життя забрав...
Не поможуть слова горю,
Чорнобильській тлілій землі —
Плани гнались недолугі
І реакторів монтажі...
Зло карає і не винних
За чужі важкі гріхи —
Це ж споганили чужинці
Чисті води, землі і ліси.
м. Жмеринка
2003 р.