Дарую слово

Ой, Боже, мій Боже, Всевишній, мій Боже,

Хто ж моєму горю то й помогти зможе?,

Хто розрадить душу і рану загоїть.

Хто прийде до неньки, щиро заговорить?

Ой, ви дітки, мої ясночолі,

Чом ви так рано пішли в небуття?,

Чому горе гірке, полинове,

Все спопелило до щенту життя?

Ой, синочки, мої яснокрилі,

Чом прийшла невідрадна пора —

Залишили ви матір у горі,

Що й не висушить сльози весна?

Покосило вас смертнеє лихо,

Ви ж бо в пеклі спасали життя,

Хто промовить — матусенько — тихо,

Мамо, нене ви рідненька моя?

Ой, скажіть, мої любії дітки,

Щоб почули усі ваші слова,

Що Чорнобильське пекло навіки

Болить в серці і плаче душа...

Щоби Ангел-спаситель із неба

Захистив Україночку всю,

Щоб святії заступники Божі

Запалили за здравні свічки.

Ой, Боже, мій Боже, Всесильний, мій Боже,

Хто ж моєму горю тепер допоможе?