Цеплому Віктору Логіновичу,
жителю с. Станіславічик
Щебече жайворон у яснім чистім небі,
Ллє срібний спів свій у прозору далечінь,
Мов ніжним струменем у хліборобськім серці
Віддзвонює під небом перший весно-грім —
Це ж бо весна — красна гукає, кличе в поле
Невтомні руки і думи трудівників,
Щоб із зерна, в якім вся хліборобська доля,
Зростити копи жнива тугих колосків.
с. Станіславчик
1989 р.