І було Слово Господа любити істину і мир.
Дарую слово, а у слові щирість,
І тепла частинку із глибин душі,
Я дарую слово і свою мрійливість,
Що веде до сонця в весняній порі.
Я дарую слово — скарб свій самоцвітний,
Що перлами грає в моєму житті,
Я дарую слово, а у слові силу,
Бо сила та взята з рідної землі.
Я дарую віру і любові ближнім,
Все те, що жадане у кожному дні,
Я дарую слово, а з ним і надію,
Що тепло від слова послужить меті.
м. Жмеринка 1995 р.