Волошкові блакиті теплом літа зігріті,
Умиваються сяйвом золотої пори.
Волошкові блакиті розлилися у житі,
Між колоссям збирають волошків синьову,
Волошкові світанки в чисто-свіжій блакиті
Колискову співають молодому зерну.
Волошкові блакиті тишиною сповиті
В волошкових просторах наливають хліби.
А жита половіють в волошковому цвіті
І пливуть над полями волошкові пилки.
Волошкові блакиті в ранніх росах умиті,
Мов струмують, кохана із твоєї душі,
Ми зайдемо з тобою в волошкові блакиті,
В неозорих просторах де духмянці густі,
Синій цвіт волошків в волошковому світі
Зберем в пишні букети, вип'єм чари п'янкі.
м. Жмеринка
1980 р.