Дарую слово

Я зрілий плід шовковиці зірву

У літній час, у батьківськім садку,

А ягідка вже спіла і пручка,

Під ясним сонцем визріла вона,

Торкнусь губами ніжно соку я,

Скуштую чуть блаженного плода,

Впізнаю смаку тонкощі усі

Наповню денця спраглої душі.