Дарую слово

Як живете, мої земляки,

Чи в суєтах земних не зблукали?

Чи ще сняться Вам рідні й батьки,

Чи й на мить Ви їх не забували?

Як живете, мої земляки,

Чи не рветься душа до хатини,

Чи не в'януть квітки у серцях,

Що посіяла мати з зернини?..

То ж живіте мої земляки,

Де Вас доля своя приласкала,

Де тримає Вас міцно буття,

Щоб життя і любов розцвітали.

Земляки, земляки, земляки,

Найгарніші мої добрі люди!

Земляки, земляки, земляки,

Я ніколи про Вас не забуду.