Мисливці на мамонтів

ЛІСОВІ ВЕСІЛЛЯ

Зранку дівчата почали готуватися до ігор. З мішків і торбин діставали вони краще вбрання та прикраси: літні безрукавки, гаптовані різноколірними хутрами, гарні намиста з черепашок та молоденьких ялинових шишок, торочки з хвостиків малих звірят і пташиних пір'їн.

Ті, кому дуже хотілося бути вродливішим, підвішували до вух кістяні підвіски. Інші рум'янили щоки оранжевою охрою або проводили червоні смужки на лобі й на плечах.

Цакку начепила на підборіддя блискучий перламутровий кружок, вирізаний з черепашки річкової двостулки. Уже давно для цього в нижній губі в неї зроблено дві дірки. А щоб не заростали, в них був протягнутий шнурочок, скручений з міцних волокон подорожника. Спершу губа боліла, наривала й гноїлась. Було так боляче, що Цакку нишком плакала. Але зате, коли рана загоїлась, вона з гордістю позирала на своїх подруг, у яких бракувало сміливості зробити й собі таке. Її кругле личко сяяло, коли вона вийшла із гри з дорогоцінним перламутром на підборідді. Цакку вважала тепер себе першою красунею селища. Найменше прикрас було на Канді і на Баллі.

Ігри відбувалися на лісовій галявині, недалеко від селища. Після ігор Канда привела за руку свого нареченого Ао до куреня, що його кожна дівчина починала зводити, тільки-но ставала на відданні. Слідом за Кандою почали вертатися й інші пари. Молодята одразу ж заходилися поправляти та розширяти свої весняні гнізда. Майже всі дівчата знайшли собі чоловіків із роду Червоних Лисиць чи з інших селищ. Лише тихенькій Ші не дісталося нареченого.

Ші повернулася з лісу пізно, заплакана. Зате перламутровий кружечок Цакку виправдав себе повністю. Вовча Ніздря — кращий мисливець Червоних Лисиць — був такий засліплений блиском і переливанням перламутру, що покірно дозволив привести себе до її куреня.

Привели нових чоловіків і молоді вдови, чоловіки яких загинули або пропали без вісті. Красуня Балла повернулася з лісу рука в руку з молодим Уллою.