Мисливці на мамонтів

ВИПРОБУВАННЯ УА

У землянці палав вогонь. Було душно і пахло димом вогнища.

Біля вогнища сиділи діди та старші мисливці. Перед ними стояв голий Уа і швидко обертав долонями загострену палицю. Нижній кінець її був вставлений у дірку, видовбану в сухій колодці. Палиця крутилася, наче веретено. Від тертя кінець її, обкладений сухим трутом, обвуглився й почав чадіти. Пахучий димок сірим черв'яком здіймався з дірки. Старші зосереджено й діловито стежили за руками Уа. Піт рясно котився по його обличчю. Мокра спина блищала від гарячого поту.

Диму ставало дедалі більше.

Уа припав ниць до своєї дерев'яної «запальнички» й заходився роздмухувати іскру, що блиснула. Він прикрив її сухою травою і дмухав далі що було сили. Обличчя його розчервонілось, а щоки надулися, як пузирі.

Нарешті народився вогонь, трава спалахнула, і юнак заходився підкидати тонкі гілки сухого ялівцю. Вогонь лизнув їх. Да якусь мить полум'я уже весело застрибало й кинулось поглинати товстіші гілки.

— Добре! — сказали діди.

Тупу-Тупу сидів осторонь на купі оленячих шкур і сміявся. Він іще зранку привів до старих сина Уамми і пригнув йому голову так, що той низько схилився перед вогнищем. Це означало, що Тупу-Тупу просить прийняти сина Уамми до гурту мисливців.

Дід Фао поплескав Уа по спині, узяв його за руку й повів до виходу. Усі вийшли за ними.

На лужку за землянками уже чекали на них семеро старших мисливців зі зброєю в руках.

Щоб стати мисливцем, не досить відростити пушок на верхній губі. Потрібно витримати випробування і довести, що ти гідний цього.

Випробування почалось. Уа мав показати, як прудко він бігає, як високо стрибає, як спритно вилазить на дерева.

Далі почалася перевірка зі списом. Чи далеко полетить спис з рук Уа? Чи влучить він у ціль? З якою силою проб'є суху оленячу шкуру?

У ті часи люди ще не знали лука і стріл. А в епоху, коли жили наші герої, найвищим досягненням було вміння влучно кидати списа. Це була нелегка справа. Але син Уамми недаремно цілий рік тренувався. Перед дідами і старшими він показав таку силу й спритність, що йому міг позаздрити й дорослий мисливець.

Але й самого лише вміння володіти зброєю все ще було замало. Треба було знати, як полагодити зламаного списа, як вставити знову кам'яне вістря і міцно закріпити його у горішньому розщепі древка.

Усім цим Уа вже володів досконало, і судді були ним дуже задоволені.

Каллі прийшов, коли всі зібралися в мисливській землянці, щоб приступити до останніх випробувань: Уа мав показати свою витривалість і терпіння.

Юнака примусили довго тримати на простягненій руці важкий камінь. Каллі шмагонув його гнучкою лозиною по голій спині. Його щипали, йому крутили пальцями шкіру на животі. Каллі наказав йому лягти ниць і притулив до тіла розжарений на вогнищі кремінь. Уа мав, не ойкнувши, терпіти, поки камінь охолоне. Уа й тут виявив себе молодцем. Палке бажання швидше стати дорослим допомогло йому стійко витерпіти всі муки.

Це було останнє випробування, і Каллі, найхоробріший мисливець селища, з усмішкою віддав йому свого важкого бойового списа. Налегке випробування витримано.

Діди разом з Тупу-Тупу прийшли в землянку матері Уа — Уамми. Вони перенесли до землянки мисливців речі Уа: його постіль, одяг, його мішки і зброю, яку він собі зробив.

Уамма несподівано для себе заплакала. Вона все ще вважала сина маленьким. І раптом він уже мисливець! Інші жінки теж сплакнули. Менші брати й товариші дивилися на Уа з захопленням і заздрістю.

Увечері на лужку знову кружляли в танку на честь молодят і молодого мисливця Уа. Лише ніч розігнала всіх.

Коли селище затихло, величезний і важкий Каллі вийшов з мисливської землянки. Він оглянувся довкола і поволі рушив понад яром. На самому краю урвища сиділа самотня Ші. Весь вечір вона була одна, не брала участі в танцях. І тепер іще очі в неї щеміли від сліз. Вона засмучено дивилася вдалину, не помічаючи, як навколо густішають сутінки і западає ніч.

Каллі здалеку помітив її, нечутно підійшов і сів поруч.

Обом не хотілося говорити. Вони навіть не дивились одне на одного. Раптом Каллі накрив широкою долонею маленьку руку Ші. Дівчина всміхнулася, і її сумні оченята повеселішали. В тому жесті вона відчула ласку, і їй було приємне тепло його руки. Так сиділи вони до пізньої ночі.