Мисливці на мамонтів

ЩО ВИРІШИЛИ В МАЙСТЕРНІ ТУПУ-ТУПУ

Тупу-Тупу почав так:

— Червоним треба втікати! — Він свиснув і показав рукою на північ.— Уб'ють, а дружин одведуть до Куолу. Сьогодні захворіла ще одна стара жінка. Ще більше стали боятися. Сердяться на Червоних.

За Червоних Лисиць заступаються лише Уа та він — Тупу-Тупу. Каллі мовчить.

Розмовляли тихо, щоб їхніх голосів не поніс із собою вітер.

Ао запитав:

— Що ж робити?

— Втікати!

— Куди?

Тупу-Тупу вказав рукою на північ.

Із селища Чорнобурих було тільки два довгі шляхи: на північ і на південь, понад берегами Великої річки. На захід простяглася смуга густого лісу. Далеко йти нею було важко. Густі зарості й повалені дерева заступали дорогу. За лісом починався сухий степ. Там бігали стадами сайгаки і табуни коней. Там було мало води.

На сході за річкою починалися заплавні луки. На них ще не просохли болота. Там хмари мух, комарів, гедзів. Далі земля піднімалася і болота змінялися лісами, а за ними знову починався степ.

Йти на південь, у селище Червоних Лисиць?

Це означає проходити повз Куолу! Куолу пильний. Він бачить далеко навкруги. Він занапастить їх усіх до одного. Пройти непомітно до свого селища нема надії. Куолу гнівається на Червоних Лисиць. Він буде їм мститися, як тепер мстить Чорнобурим.

Ні, дорога тільки одна. Туди, звідки тече річка. Куолу не скоро здогадається. Мине п’ять днів і ще п’ять днів, і тоді недобре око Куолу їх не дістане.

Тупу-Тупу відкрив їм дивну таємницю. Він чув це від самої Унги, попередньої Матері матерів Чорнобурих. Вона говорила:

«Боїшся чаклунського ока — іди до Великої криги. Дійдеш до Великої криги — ніхто не знайде. На Великій кризі з'їси серце хумми. Нічиє око не заподіє зла. Сам будеш як хумма».

Ао і Улла посхоплювалися з місць і почали голосно сміятися:

— Туди! Туди! До Великої криги!

Так твердо й вирішили. Вовча Ніздря підніс догори списа. Він теж піде. Він не хоче тут лишатися сам — його вб'ють Чорнобурі. Вони злі тепер на всіх Червоних. Канда, Цакку і Балла підуть з ними. Вони не хочуть іти за дружин до Куолу. Краще Велика крига!

Тупу-Тупу спорядив кожного кращою зброєю. Мисливці взяли по спису й по ножу, Ніздря — важку палицю з міцною рукояткою.

Коли стемніло, дружини мисливців нишком пробралися до своїх куренів. Назад повернулися навантажені всяким скарбом. Вдягнули зимовий одяг, узяли харчі й необхідні кам'яні та кістяні знаряддя чоловіків. Звісно, кожна захопила з собою особливу жіночу торбинку з кістяними амулетами та намистом, підвісками, фарбами для губів, для нігтів, для щік, гарними черепашками, кістяними голками та моточками тонкого сухожилля. Балла, крім усього іншого, начепила на спину мішок, з якого виглядала кругла голівка малого Курру. Він звик спати в такому положенні. Як тільки хутряна колиска заколихалась на материній спині, оченята його заплющились; він мирно почав посопувати носиком і міцно заснув.

Балла прихопила також дерев'яне огниво, гострий кинджал, виточений з кістки мамонта, з рукояткою, схожою на оленя. Ао взяв мішок з фігуркою Матері матерів Червоних Лисиць. Під її захистом ночував себе сміливіше. З нею він спокійніше думав про далеку дорогу.

Опівночі з'явився Уа. Він приніс свого списа і торбинку з речами.

— Навіщо приніс? — запитав Тупу-Тупу.

— Уа піде з ними.

Юнак показав на Ао і Канду. Уа піде до Великої криги. Він хоче покуштувати серце хумми. Він не хоче більше боятися Куолу.

А ось і новини. Бабуся Тхі помирає. Її корчить і гне. Зовсім посиніла. Останні сили втрачає...

Старі діди та старі жінки поглядають, як вовки. Вони кажуть:

— Помре Тхі, убити треба Червоних! Нехай їхні дружини йдуть просити Куолу. Нехай бере їх, аби не гнівався.

У мисливській землянці вирішили вранці силою взяти Баллу і Канду, а їхніх чоловіків убити. Тоді вони послухаються.

Уа не залишиться з тими, хто хоче убити Ао і Уллу. Він не хоче віддавати Канду чаклунові, він піде разом з ними, і нехай тільки Куолу спробує з'явитися — дізнається, чи вміє Уа кидати списа.

Втікачі нишком спустилися до берега. Тупу-Тупу провів їх до річки. Він порадив їм іти водою: адже у воді не лишаються сліди. Ніхто й не дізнається, в якому напрямі вони пішли.

Тупу-Тупу довго дивився, як сім втікачів обережно простували річкою. Далі вони розтанули в сутінках. Зброяр довго прислухався до хлюпотіння води й поволі побрів до свого самотнього куреня.