Пiснi

Голубонько-дівчинонько,

Зіронько моя!

Не пи­тай­ся, моя ми­ла,

Чого сму­тен я!

Живо-живо то­го смут­ку

І ти не ми­неш!..

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш…

Голубонько-дівчинонько,

Мій ро­же­вий цвіт!

Ти ве­се­ла, світом ра­да,

Тобі ми­лий світ!..

Живо-живо світом зну­диш,

Тяженько здих­неш…

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш!..

Гудуть пчо­ли ко­ло те­бе,

Ти, як лист, дри­жиш…

Ти їх го­ниш, не од­го­ниш

І са­ма біжиш…

Живо-живо під ті співи,

Як ди­тя, зас­неш…

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш…

Ти за­то­пиш очі в очі -

Очі не схиб­нуть!

Тобі див­но, що чужії

Від твоїх змиг­нуть…

Живо-живо са­ма гля­неш -

І са­ма змиг­неш.

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш…

Ти вітаєш, обіймаєш

Своїх і чу­жих!

Як ди­ти­на, ти, дівчи­но,

Ластишся до них…

Живо-живо од чу­жо­го

Руки од­ви­неш…

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш…

Прийде ра­нок - ти ве­се­ла,

Других ве­се­лиш…

Прийде нічка - ти в пос­телі,

Як го­луб­ка, спиш…

Живо-живо цілі ноч­ки

Оком не ски­неш…

Отоді ти, моя ми­ла,

Мене спом'янеш…