Пiснi

Лисий я, во­лос­ся спа­ло,

Решта білая, як сніг,

Недалеко моя яма,

Та я в яму ще не ліг;

Що збіліло - за­ма­люю

Ще й но­во­го на­куп­лю -

Полюби ме­не, дівчи­но,

То-то я те­бе люб­лю!

Небагато в ме­не мізку,

Та і пус­то в го­лові,

Та я змал­ку оже­нив­ся

На ба­гатій удові;

І я собі узяв гроші,

А бог - ми­лую мою -

Полюби ме­не, дівчи­но,

То-то срібла на­даю!

Не ло­жив я свої шиї

На прав­дивії ва­ги,

Погнув її не їдно­му

Аж до са­мої но­ги.

Зато те­пер, як бин­да­ми,

Собі шию обів'єш -

Полюби ме­не, дівчи­но,

То-то сла­ви на­жиєш!

Скаменіло моє сер­це,

Хоч і м'якше не бу­ло,

Як ди­ти­на - не га­дає,

Що доб­ро і що то зло;

Але за­то як ча­са­ми

Кілька ка­пельок прий­му…

Полюби ме­не, дівчи­но,

То-то щи­ро обійму!