Пiснi

Ти не моя, дівчи­но до­ро­гая!

І не мені кра­са твоя;

Віщує ду­монька смут­ная,

Що ти, дівчи­но, не моя!

Ти не моя! За лич­ко гар­не

Справляє хтось ко­лодія…

Мої ж літа про­хо­дять мар­не,

Бо ти, дівчи­но, не моя!..

Ти не моя!.. І бро­ви чорні

Милує інший, а не я,

І інший хтось те­бе при­гор­не,

А ти, дівчи­но, не моя!..

Ти не моя, го­луб­ка си­ва!..

Щаслива до­ленька твоя,

Моя же до­ля не­щас­ли­ва,

Бо ти, дівчи­но, не моя!..

Ти не моя! Но що ж я маю?

Чим пох­ва­люсь тобі і я?

Хіба лиш тим, що тя ко­хаю;

Но ти, дівчи­но, не моя!..