Ясна ріко,* твої іскристі,
Твої криштальні води,
Відбили, осяйні і чисті,
Відкрите серце, вільний хист
Дочки Альберто, вічний блиск
Її палкої вроди.
У тебе дивиться вона —
Тремтить гладінь погожа,
Тоді ти, річко чарівна,
На вірне серце схожа,
Де вся краса, як і в тобі,
Відбилася глибоко
Й тремтить, покірна ворожбі
Допитливого ока.