Поезії

ДО ФАННІ

Прощальний лебединий спів

В озерах Півночі лунає,

Останній звук серед лісів

Тужливо й сумно завмирає.

Таким почув твій голос я,

Моє тремтіло в нім ім'я.

Як промінь сонця, що пройшов

Крізь небо чорне і студене,

Проткнувши хмар нічний покров,

Так погляд твій упав на мене.

Та витримав його сповна

Мій дух, мов скеля кам'яна.

Згадай-но юнака, що зміг

Віддати серце, як офіру,

Він зник у мареві доріг,

В твою красу зберігши віру.

То в жертву принесла раба

Очей погордних ворожба.