ДО ГЕЛЕНИ


Твоя, Гелено, ніжна врода, —

Нікейська лодь із древніх днів,

Котра через рахманні води

Несе з утом чужих морів

До рідних берегів.


Ти вабиш із морів і зим

Лукавим поглядом наяди,

Античним профілем своїм

До слави вічної Еллади,

У величавий Рим.


Стоїш в осяянім вікні,

Як статуя легка й крилата,

В руках світильник із агату,

Віщуєш здалеку мені

Душевне свято.




Загрузка...