Палючий жар на щоки ліг
Тобі у час вінчання,
Хоч світ вистелював до ніг
Щасливі дні кохання.
А промінь у твоїх очах,
Що все сліпив собою,
(Що він ховав: тріумф чи крах?)
Обпік мене красою.
Дівочий сором то, мабуть,
Твої рум'янив щоки,
Та щему в серці не забуть,
Згубив навіки спокій
Хто бачив, як на щоки ліг
Рум'янець в час вінчання,
Хоч світ стелив тобі до ніг
Щасливі дні кохання.