Поезії

ДО ЗАНТЕ

Прекрасний острове, найкращі квіти

Тобі ласкаву назву віддали!

Прекрасних згадок світлі дивоцвіти

Ці овиди у пам'яті принесли, —

Про щастя, що його не повернути,

Про гіркоту утрачених надій,

Про дівчину, якій не позирнути —

Навік уже! Навік! — на берег твій.

Навік! Навік! Цьому судилось слову

Змінити все! Навік моя печаль!

Тепер проклятою землею знову

Я наречу оцю квітучу даль!

О гіацинтів край! Багряний Занте!

Isola d'oro, fior di Levante!*