Радощі життя, або Сімейна таємниця

Розділ двадцять перший

Я втратив зв’язки з Дріффілдом. Шукати його товариства мені заважала власна соромливість; крім того, багато часу в мене забирали екзамени. А коли я склав їх, то поїхав за кордон. Пам’ятаю, якось мені потрапило на очі газетне повідомлення про його розлучення з Розі. Від неї не було жодних звісток. Іноді її мати одержувала невеликі суми — по десять, двадцять фунтів. Вони приходили в рекомендованих листах із штампом Нью-Йорка, але без зворотної адреси і без жодного слова, гадали, що вони приходять від Розі, бо для місіс Генн більше нікому було посилати гроші. Потім мати Розі вмерла; мабуть, дочка якимось чином дізналася про це, тому що листи більше не приходили.