Я віддав би життя за тебе (збірка)

1

У цьому листі Фіцджеральд написав «entheusiasm» замість належного «enthusiasm» (Тут і далі — примітки перекладача).

2

Так (лат.).

3

1558–1603 роки, час правління англійської королеви Єлизавети Першої.

4

Американський актор (1892–1984), зірка фільмів компанії «Метро-Ґолдвін-Маєр».

5

Американська актриса (1908–1942), номінантка на премію «Оскар».

6

Популярне в США, особливо в XIX столітті, видовище, в якому розігрували комічні сценки з життя негрів і виконували їхні пісні й танці. Містер Боунз, персонаж цього шоу, виступав із ударним музичним інструментом — костями (bones).

7

… розбишакуватих, як апаші, дівчат… У США словом «апаші», яке походить від назви племені північноамериканських індіянців, позначають також паризьких вуличних дівчат, що й ножем уміли орудувати, неформальні угруповання яких діяли на початку 1900-х років. Своєю чергою, «Les Apaches de Belleville» («Апаші Бельвілля») дали назву енергійному танцеві «віку джазу» — «apache dance», у якому партнер і партнерка стусають одне одного, а насамкінець поєднуються у фігурі вальсу.

8

Семюел Батлер (1835–1902) — автор антивікторіанського автобіографічного роману «Шлях усякої плоті» (1903); Теодор Драйзер (1871–1945) — журналіст, автор натуралістичних романів «Сестра Керрі» (1900) і «Американська трагедія» (1925); Джеймс Бранч Кабелл (1879–1958) — романіст, відомий передусім своїм «Юрґеном» (1919) і дальшим судовим переслідуванням самого автора та його видавця за непристойність цього твору.

Часто траплялося, що Фіцджеральд хибно застосовував правило правопису «і перед е» (прикладом цього є написання прізвища одного з героїв «Великого Ґетсбі» — Меєра Вольфсгейма: Wolfshiem) і неправильно писав прізвище Драйзера. Мабуть, у наші часи дістав би діагноз «дислексія»[256]. Як любитель творчості Кабелла, Фіцджеральд писав йому листи, а відповіді наклеював в альбоми, які укладав упродовж більшої частини свого зрілого віку.

9

…парапсихолог, доктор Гарден. З 1885 року, коли засновано Американське товариство дослідників парапсихології, науковці, фізики, психологи, дослідники сну та ясновидці публікували книжки, які містили роздуми на різні теми — від телепатії до загробного життя. Не випадково Фіцджеральд наголошує, що вже в 1913 році, останньому передвоєнному, зростала зацікавленість парапсихологічними експериментами, зокрема спілкуванням із мертвими, а згодом досягла вершини — як природний наслідок розвитку світу, збуреного Першою світовою війною.

10

…призначено 15 квітня. У 1920-х роках ця дата не була загальноприйнятим кінцевим терміном завершення роботи. Однак у видавництві «Скрібнер» повелося публікувати Фіцджеральдові твори наприкінці березня — на початку квітня.

11

…із бакенбардами а-ля Дандрері… Тобто довжелезними й густими. Порівняння походить від імені комічного персонажа п’єси Тома Тейлора «Наш американський кузен» — лорда Дандрері. Ця комедія була відома під назвою «Лорд Дандрері і його дурість», аж поки 14 квітня 1865 року не стала останнім видовищем у житті президента Авраама Лінкольна, вбитого у вашингтонському Театрі Форда.

12

…як Магомет (а може, Мойсей?)… В «Есеях» (1625) Френсіс Бекон сформулював твердження: «Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори». Мойсей зійшов на Гору Синайську (ніколи й мови не було про те, щоб гора прийшла до нього), щоб прийняти Заповіді Божі. Див. Книга Вихід, 19:34.

13

…і Безілів Кінґів… Вільям Бенджамін Безіл Кінґ (1859–1928) — англіканський пастор із канадської провінції Острів Принца Едуарда. На початку 1900-х почав писати успішні романи зі спіритичним ухилом. «Скасування смерті» (1919) має в основі спілкування автора з померлими, зокрема після Перемир’я 11 листопада 1918 року. У 1923-му газета «Гарвард крімсон» охарактеризувала Кінґа як «одну з найвидатніших постатей в американській літературі». Фіцджеральд очевидно висміяв цього письменника, створивши образ доктора Гардена.

14

…зайшли до аптеки випити коктейлю… Вісімнадцята поправка до Конституції США заборонила з січня 1920 року «виробництво, продаж і перевезення алкогольних напоїв, ввіз їх до Сполучених Штатів і вивіз їх зі Сполучених Штатів». Однак у Законі Волстеда, який забезпечував виконання і впровадження в життя Вісімнадцятої поправки, були численні лазівки. Дозволялося виробляти в домашніх умовах і в обмежених кількостях сидр і вино. Лікарі могли легально прописувати міцні спиртні напої, переважно віскі та бренді, які вироблялися в аптеках. Звідти й походить вираз «аптечний коктейль». У шостому розділі «Великого Ґетсбі» Дейзі Б’юкенан каже своєму чоловікові, що Ґетсбі «тримає аптеки, він сам розбудував цілу мережу аптек»[264], і тим самим стверджує, що той, крім усього іншого, ще й бутлеґер.

15

…до хлопчика на побігеньках… Тобто підмайстра, що у старосвітських друкарнях виконував чорну роботу, зокрема й носив шрифти.

16

…клапоть «Філадельфії-пресс». Цю газету закрили 1 жовтня 1920 року.

17

Талія — одна з дев’яти муз, покровителька комедії й легкої пасторальної поезії. Ім’я походить від грецького дієслова «цвісти», тобто «квітуча».

18

Відмастити… В оригіналі — «crocked off». Те, що написав доктор Гарден, — «a crock of shit», тобто «глечик лайна», або ж, делікатніше кажучи, «нісенітниця». Є також інше значення англійського іменника «a crock» чи «old crock»: щось знищене й непридатне для вжитку. Однак це давні значення слів, а Талія послуговується сучасним їй сленґом. Датована 1923 роком реклама від фірми РІТ обіцяє оновити блузи, в яких барвник «has crocked off» (тобто «злиняв»), і це, здається, підхоже значення. А 1924 року це англійське дієслово вжито в оповіданні, яке опублікувала одна з газет у штаті Огайо: тут воно означає, що хтось помер.

19

…на студентському балі… В оригіналі — «prom». Нині таким словом називають шкільні танці наприкінці навчального року, а колись ним називали великі студентські вечірки, приурочені до різних дат і подій упродовж усього академічного року. Стрижнем цих забав був бальний танець. Кожний курс святкував окремо, і найпрестижнішим вважалось одержати запрошення на вечірку випускного курсу. У часи, коли Фіцджеральд був студентом, університетська газета «Дейлі принстоніан» повнилася рекламою найкращих місць, у яких можна було замовити запрошення на вечірки, картки з переліком можливих партнерів у бальних танцях і з інформацією про склад музикантів, а також вишукано оформлені програмки урочистостей. У лютому 1928 року Торнтон Вайлдер, тоді ще студент- післядипломник, що вивчав французьку мову в Принстонському університеті й був старостою в гуртожитку, поскаржився Фіцджеральду: «Я валюся з ніг від утоми. У гуртожитку завжди неспокійно під час зимового семестру, а особливо тепер, напередодні триденної вечірки».

20

Сто п’ятий піхотний полк зі штату Нью-Йорк зазнав великих втрат під Іпром і на Соммі.

21

Сінґ-Сінґ — тюрма з цілковитою ізоляцією в’язнів, побудована над рікою Гадсон (Гудзон) в Оссинінгу (штат Нью-Йорк) і відкрита 1826 року.

22

Чорна Королева — персонаж казки Льюїса Керрола «Аліса в Задзеркаллі» (1871), холодна й сувора. Як і її відповідник — Біла Королева (теж шахова фігура), має велике уподобання до логіки й намагається передати його Алісі.

23

…десять тисяч щороку… 1920 року середньорічна заробітна плата у США трохи перевищувала тисячу доларів.

24

«Толідо блейд»!.. «Акрон ворлд»! Міські газети у штаті Огайо.

25

… п’ятсот тисяч примірників… У 1920–1921 роках продано трохи менш як п’ятдесят тисяч примірників дебютного роману Фіцджеральда «По цей бік раю», і це вважалося великим успіхом.

26

Не хочу (ісп.).

27

У милій місцині Нью-Гемпширу… Очевидно, Фіцджеральд подав збірний образ санаторію в Гленкліффі, що в Нью-Гемпширі, на південному заході Білих гір, і Державної лікарні в Конкорді. Хворі на туберкульоз лікувались у гленкліффському «Сані» від 1909 року до початку 1970-х, а тоді цей заклад став богадільнею. Державну лікарню (спершу вона звалася Нью-гемпширським притулком для душевнохворих) відкрили у 1842-му. У тридцятих роках минулого століття ця установа була розміщена в кількох будинках різного призначення, як і написано в цьому оповіданні.

28

«Легкої кавалерії»… Увертюра цієї оперети австрійського композитора Франца фон Зуппе (1819–1895) стала популярна вже з часу прем’єри в 1866 році.

29

Місіс Міллер… кілька локонів… Натяк на героїчно-комічну поему Александера Поупа «Викрадення локона» (1712). У цьому творі грубіян-аристократ, закоханий у красуню Белінду, підступно обтинає ножицями один із її прекрасних локонів, коли вона, схиливши голову, грає в карти після обіду.

30

Я не знаю англійської мови (ісп.).

31

…із Нью-Йорка, Нью-Гейвена та Гартфорда… Залізниця Нью-Йорка, Нью-Гейвена і Гартфорда була головною лінією сполучення Нью-Йоркського великого центрального вокзалу зі станціями в північно-східному напрямку.

32

…після краху на фондовій біржі… Нью-йоркський біржовий крах, кульмінувавши Чорним четвергом — 28 жовтня 1929 року, став виявом світового колапсу економіки, викликаного спекуляцією на біржах. Ціною краху стали мільярди доларів, а біржові апарати, призначені передавати котирування цінних паперів, повідомляли про катастрофу друком — на тонких паперових стрічках. Самогубства жертв краху — банкірів і керівників ділових підприємств, як-от Дж. Дж. Райордана з компанії «Каунті траст компані» та Роберта М. Серла з компанії «Рочестер ґас енд електрик компані», стали першосторінковими новинами вітчизняних газет. Міщанські балачки про безліч біржових маклерів, що якраз у свято Геловін вискакували з волл-стритських вікон, — цілком безпідставні.

33

…після революцій у Південній Америці… Крім Чорного вівторка, Фіцджеральд вибрав ключові події в економіці, що стали причиною краху кожного з братів Вудзів. Волтер потрапив у психіатричну клініку після революцій, які наприкінці двадцятих — на початку тридцятих років сталися в Мексиці, Бразилії, Перу, Сальвадорі, Нікарагуа та інших латиноамериканських країнах. Джон збожеволів восени 1931 року, коли вартість залізничних цінних паперів зменшилася майже в десять разів, а близько двадцяти залізниць збанкрутувало.

34

…до Рокфеллерівського інституту… 1965 року Рокфеллерівський інститут медичних досліджень перейменовано на Рокфеллерівський університет. Керівники цього нью-йоркського вишу характеризують його як «першу інституцію у Сполучених Штатах, що цілковито присвятила себе біомедичним дослідженням, аби з’ясувати головні причини хвороб». Його засновником став Джон Дейвісон Рокфеллер-старший (1839–1937), перший мільярдер в Америці. Донині університет активно підтримує родинна компанія «Стандард ойл компані оф Огайо», зокрема 101-річний внук Рокфеллера — Дейвід.

35

…маніякально-депресивного психозу. Нині маніякально-депресивний психоз називають біполярним розладом. Зі слів Фіцджеральда, його шурин Ентоні Сер, якому поставили діагноз «маніякальна депресія», вискочив із вікна лікарні, через що й помер влітку 1933-го. 4 травня 1934 року Фіцджеральд написав Зельдиному лікареві, який працював у клініці «Крейґ гаус» (Бікон, штат Нью-Йорк): «Нещодавно я цілковито впевнився, що її брат був не шизофренік, а депресивний маніяк, адже в лікарні, де помер брат, його стан характеризували як депресивний, хоча в нього були вияви суїцидної та гомоцидної манії. Якщо колись у природний спосіб дійде до того, що можна буде пояснити моїй дружині різницю між її схильністю до шизофренії й хворобою її брата, то, як гадаю, було б неоціненною річчю, якби Ви так вчинили. Інакше кажучи, моя дружина матиме ще одну причину запасти в поразництво, якщо вважатиме, з огляду на факти, що недуга родинна й весь рід приречений».

36

Leaves come tumbling dow-wn overhead // Some of them are brown, some are red // Beautiful to see-ee, but reminding me-ee // Of a faded summer lu-uve… «Faded Summer Love» («Зів’яла влітку любов») — пісня в ритмі фокстроту, слова й музику якої 1931 року написав Філ Бакстер. У тридцятих роках її з великим успіхом виконували Рут Еттінґ, Бінґ Кросбі та Руді Валле.

37

Ерготерапія — лікування психічних хвороб фізичними діями й зусиллями. Дослівно кажучи, лікування роботою. У 1920-х роках цей складник госпіталізації та одужання називали також заняттєвою терапією. Одним із її найвідоміших прихильників був психіатр Адольф Маєр (1866–1950), що працював у лікарні Джонса Гопкінза в Балтиморі. Маєр застосовував метод, який назвав ергасіологією, у психіатричній клініці Генрі Фіппса при лікарні Гопкінза, де його пацієнткою була Зельда Фіцджеральд, у 1932-му й згодом, коротко, на початку 1934 року.

38

…безпорадна оболонка… «Мені також шкода, що не буде з чим зустріти тебе, хіба тільки з порожньою оболонкою». З листа Зельди Фіцджеральд Френсісові Фіцджеральду. Червень 1935 року.

39

…гідротерапевтичну процедуру… Гідротерапію — лікування гарячою і холодною водою — широко застосовували в психіатричних закладах на початку двадцятого століття. Холодною водою лікували хворих на психоз, зокрема маніякально-депресивний, і нездатних контролювати свою рухову активність. Теплі купелі призначалися надто збудженим й агресивним пацієнтам. У таких процедурах вода невпинно лилася на хворого, щоб забезпечити чисту купіль. Траплялося, що пацієнти відбували кількаденні сеанси. За всім процесом мав бути нагляд, аби запобігти втопленню.

40

…здібність до гіпнозу… У своєму програмному «Підручнику божевілля» (перекладеному англійською 1905 року) Ріхард фон Краффт- Ебінґ (1840–1902) відзначив успіх лікування неврозів гіпнозом і припустив, що цей метод можна застосувати «для психіатричного лікування у випадках божевілля».

41

…«Еліксер шоп»… У дев’ятнадцятому столітті й на початку двадцятого перукарі масово винаймали площу в аптечних крамницях і аптеках, де пропонували, крім послуг стриження та голення, також аптечні еліксири, начебто чудодійні. Ці засоби, здебільшого виготовлені на спиртовій основі, були малодієві, а то й зовсім недієві.

42

…з боку Філадельфійської магістралі… Один із найстаріших головних східно-західних маршрутів на Східному узбережжі, започаткований 1792 року. Згаданий в оповіданні відрізок магістралі — «Головна лінія» — пролягає через фешенебельні передмістя Філадельфії. Згадаймо місце дії фільму «Філадельфійська історія» (1940) та його героїв — Катрін Гепберн і Карі Ґранта.

43

…шиновий замок зразка 1927 року… 1927 року автомобіль «Форд модель Т» зняли з виробництва, натомість стали випускати «Форд модель А». Інші марки, звичайно, були широкодоступні в США, але молодий лікар, не маючи великих грошей, був змушений обмежитися тим, на що дозволяла кишеня. Хай там яка в нього автомашина, та вона прослужила сім років і була зношена. Замок досить надійно тримав запасну шину на місці, щоб запобігти легкій крадіжці.

44

…наріжних ангелів, яких малювали італійські художники декадансу… Вираз використано в «Коханні останнього магната»: «Просто дівчина зі шкірою, як в одного з наріжних ангелів на картині Рафаеля, і в такому стилі, що двічі озирнешся, щоб пересвідчитися, чи справді її одежа чогось варта».

45

…компанія «Чиказька опера» дає «Луїзу». Співачку Ґрейс Мур (1898–1947) відкрив Джордж M. Коен і 1920 року організував її дебют на Бродвеї в музичному ревю Джерома Керна «Гітчі-Ку». «Теннессійський соловейко» була популярна музична зірка й виступала на сцені «Метрополітен-опера» до кінця 1920-х. Вона також викликала сенсацію в Голлівуді, зігравши Дженні Лінд — головну роль у фільмі Ірвінґа Тальберґа «Моральність леді» (1930). Однією з найвидатніших у її житті стала головна роль Луїзи в однойменній опері Ґюстава Шарпантьє (1900) — бідної швачки, яка завдяки коханому Жульєнові стає Королевою Монмартра. Мур виконувала цю партію наприкінці тридцятих у складі артистів компанії «Чиказька опера» — в Чикаго й на гастролях. Сам Шарпантьє рекомендував Ґрейс Мур знятись у кіноверсії опери. Співачка познайомилася з Фіцджеральдами на Рив’єрі у 1920-х роках.

46

«Колишній торговець жінками»… «Досі одинокий мужчина». Один із тих багатьох рядків в оповіданнях і романах, які Фіцджеральд узяв зі своїх так званих нотатників. Із записів, зроблених на будь-чому — від сторінок у записній книжці до паперових серветок, що правили за підставки під келихи та фужери, Фіцджеральд брав фрази, абзаци, діалоги й ідеї для пізніших творів. Див. «Записники Ф. Скотта Фіцджеральда», запис № 419.

47

…у фонтанах Тіволі… Упродовж багатьох століть сотні фонтанів часів Ренесансу на Віллі Д’Есте в Тіволі були занедбані, але у 1920-х роках їх частково реставрували й знову пустили в дію.

48

…Діамантового Діка… Річард Вейд був вульгарний, у дусі Робіна Гуда, герой вестернів, персонаж, створений багатьма авторами, який уперше з’явився 1878 року в нью-йоркському тижневику «Стріт енд Смітс Нью-Йорк віклі». «Хвацький Діамантовий Дік» став зіркою щотижневих випусків, був також героєм дешевих пригодницьких романів до 1911 року.

49

Чарлі Чаплін. Відомий своїми комедіями у 1920-х роках, коли Білл Гарді був юний. На час дії цього оповідання Чарлі Чаплін (1889–1977) вважався чимсь на зразок голлівудської старовини. Хоча й далі був одним із основних пайовиків студії «Юнайтед артістс», та на нього дивились як на людину німого кіно, й 1931 року Чаплін узяв довгу перерву в кінотворчості.

50

…Ґарбо… Ґрета Ґустафссон (1905–1990), драматична актриса шведського походження, скоріше кіноікона, ніж просто кінозірка, до середини 1930-х років. Ґарбо не була відома як комедійна акторка аж до кінофільму «Ніночка» (1939), в якому вона зіграла одну зі своїх останніх ролей.

51

…Дітріх… Як і Ґрета Ґарбо, Марлен Дітріх (1901–1992) була екзотична зарубіжна зірка, фатальна жінка й драматична актриса, кар’єра якої пригальмувала в середині 1930-х років. Знову стала кінозіркою завдяки комедії-вестерну «Дестрі знову в сідлі» (1939), в якій Дітріх знялася разом із принстонським однокашником Фіцджеральда і його голлівудським приятелем Джиммі Стюартом.

52

…Констанс Беннетт… Останньою хлопчик називає комічну актрису, але недарма доктор Гарді зводить брови. Констанс Беннетт (1904–1965) досягла вершини в кінофільмах Топпера наприкінці 1930-х років, але на час дії цього оповідання її найвідоміша комедія — «Трояндове ложе» (1933), у якій вона зіграла проститутку-злодійку, що її виправила любов Джоела Мак-Крі.

53

…про чотирьох дівчаток на ім’я Меґ, що звалилися в кролячу нору… Хлопець тут змішує «Маленьких жінок» Луїзи Мей Алкотт (1868–1869) і «Алісині пригоди в Дивокраї» (1865) Льюїса Керрола. Меґ — найстарша й найгарніша з чотирьох березневих сестер у «Маленьких жінках». Алісині пригоди починаються на першій сторінці першого розділу «Униз і вглиб кролячою норою». Ці два класичні твори, так би мовити, зливаються в першу книжку з тих «двох сортів», які має хлопець.

54

Не gravement, а chronicquement… — не важко, а хронічно (фр.).

55

Хула-хула — гавайський народний жіночий танець, характерний ритмічним погойдуванням стегон, еротичними та пантомімічними рухами рук.

56

…залишився на задньому відкидному сидінні. Розміститися на такому сидінні в лікаревій машині — це майже те саме, що сісти у відкритий автомобільний багажник. Складане сидіння було фактично зовні автомобіля, над задньою віссю, у відсіку, який можна було відчинити й розмістити багаж або — на коротку поїздку — пасажира.

57

…у пожежній упряжі. Така спеціалізована упряж була дуже важка, призначена для транспортування пожежної хури з великим запасом води. Очевидно, Гарді виконує більшу частину роботи в цій медичній установі.

58

Але ж у наші часи… вже те добре, що взагалі є якась робота… Тобто Велика депресія помститься, і мільйони залишаться без роботи.

59

…з містером Оґастесом Ван-Ґроссі… 1934 року на перегонах яхт за Кубок Америки в Ньюпорті (штат Род-Айленд) переміг Гарольд Вандербілт. Після невдалого початку він на «Веселці» обігнав яхту британського претендента «Спроба» і захистив Кубок.

60

…старша має вийти заміж раніше, ніж молодша. Паралель із п’єсою Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої». Баптіста, у якого дві доньки, відмовляється всерйоз сприймати залицяльників молодшої Б’янки, поки хтось не одружиться з її старшою сестрою Катаріною.

61

Слова gay і gross означають, відповідно, «веселий» і «товстий».

62

…біля величезної вілли Ван-Ґроссі в Ньюпорті… У 1880-х Ньюпорт (штат Род-Айленд) почав розвиватися як літня курортна й відпочинкова місцина для товстосумів. На океанських скелях споруджено масивні кам’яниці, звані «котеджами». Найвідоміші з них — це вілли Позолоченого віку, в багатьох із них відкрито музеї. Це сімдесятикімнатні «Прибійні хвилі» (1893–1895) Корнеліуса Вандербілта Другого, «Рожева скеля» (1898–1902), яку спроектував Станфорд Вайт, і «Мармуровий будинок» (1888–1892) Вільяма Вандербілта.

63

…стояв кошик на білизну… Пов’язано з Мойсеєм, знайденим у комишах (див. Книга Вихід, 2:3), і це виразно зазначив Фіцджеральд у власноруч переробленому варіанті цього оповідання, що доданий після цих приміток. Улюблена золота рибка Ґрейсі зветься Ной — це також кумедна паралель із Біблією.

64

…негайно усиновити хлопчика… Бернз і Аллен, попри всі намагання, були бездітні й наприкінці 1934 року удочерили Сандру Джин Бернз, народжену в серпні, а у вересні 1935-го усиновили тримісячного Ронні. Мабуть, через це нездійснене бажання мати дітей вони неприхильно поставилися до сценарію, який їм запропонував Фіцджеральд влітку 1934 року, і сприйняли цей текст як особистий випад проти них. Чи знав Фіцджеральд про їхній намір удочерити дитину, перш ніж розвинути цю тему в сценарії?

65

Їй доручили охрестити батькове судно. Урочистий спуск суден на воду — давня традиція. У США, в Бостоні, спустили на воду корабель «Старий Айронсайдз» у жовтні 1797 року й охрестили, розбивши пляшку мадери. На таких урочистостях стали використовувати шампанське у 1890-х роках. Те, що Ґрейсі мала розбити пляшку цього напою, означає кінець терміну чинності Сухого закону.

66

Джордж Бернз (1896–1996) і Ґрейсі Аллен (1895–1964) — популярна подружня пара, відома з водевілів, радіопередач і кінофільмів. Джордж часто виступав як партнер комічної актриси Ґрейсі, що виконувала роль тупуватої й обмеженої жінки.

67

Кінець (лат.).

68

…цупко триматися сталевих прутів… Після Громадянської війни у США залізниця стала головним засобом перевезень, і відтоді поширилася практика безплатної їзди товарними потягами. Під час Великої депресії, коли людям бракувало грошей на подорожі, таких подорожніх-зайців побільшало. Найнебезпечніше було їздити під вагонами, над самими шпалами, лежачи на сталевих прутах — частині шасі товарного вагона — і тримаючись за них.

69

Спрингфілд. Містечко в одному зі штатів — Міссурі або Іллінойсі. Від Далласа до цих обох містечок можна добратися за один день залізницею. В оповіданні написано про повільний товарний поїзд, тож, скоріш за все, йдеться про Спрингфілд у Міссурі.

70

…зготувати сяку-таку мішанку… В оригіналі «slummy», сленґове скорочення слова «slumgullion», — тушкована страва, яку волоцюги готували в металевій посудині з усього їстівного, що трапиться під руку.

71

Філер — детектив. В оригіналі «tec» — сленґове скорочення слова «detective».

72

…трохи стéрна… В оригіналі «canned heat», тобто «консервований кайф». Паливо фірми «Стерно» використовували для приготування їжі, а за часів Сухого закону його пили люди, зокрема волоцюги, що не могли знайти чи не мали змоги придбати нелегальні алкогольні напої. «Стерно» виготовляли з денатурованого спирту, до складу якого входив також метанол, тож таке пиття могло стати фатальним.

73

Забирайся, телятко… В оригіналі «Git along, little doggie…» «Get Along, Little Dogies» («Ідіть собі, телята») — класична ковбойська балада. Її приспів — це понукування телят іти битим слідом. 1928 року її записав на грамплатівку Гаррі «Мак» (Мак-Клінток), а після нього — гурт «Беверлі-Гілл Білліз». Звукозапис цієї пісні зробило багато співаків у 1930-х роках.

74

…такі зелені, що видавалися світляними крем’яшками… Для порівняння, у романі Зельди Фіцджеральд «Врятуй мене, вальсе»[265] (1934): «Він перевіряв сам себе в дзеркалі: блякле волосся, як місячне сяйво вісімнадцятого століття; і очі, як гроти, — блакитний грот, зелений грот; із темних зіниць звисають сталактити й малахіти. Він неначе проінвентаризував сам себе перед від’їздом і, пересвідчившись, що є все в наявності, втішився».

75

Призначений для туристів вагон із великими вікнами або весь засклений.

76

…театрика «десять-двадцять-тридцять»… Ця назва пішла від ціни квитка в центах на дешеві видовища, що складалися з коротких сценічних мелодрам і — з часом — короткометражних фільмів. Імпресаріо й актор Корс Пейтон започаткував такі видовища в містечках Середнього Заходу в 1890-х роках, а незабаром він мав невелику мережу театрів у Нью-Йорку та Брукліні. Абонентам-театралам він пропонував вибирати п’єси та інші вистави на наступний сезон.

77

Мій блакитний діамант! Найвідоміший у світі блакитний діамант — це «Надія». Видобутий в Індії, належав французькій королівській родині, аж поки його не вкрали під час Французької революції. Зникнувши, цей діамант з’явився 1839 року — як власність лондонського банкіра Генрі Філіпа Гоупа. Увесь час цей коштовний камінь залишався в приватних руках і викликав зацікавлення. У пресі з’являлися повідомлення про всі нещасливі випадки, що траплялися його власникам, і цього було досить, щоб постала легенда про те, що він проклятий. Зрештою, 1958 року нью-йоркський ювелір Гаррі Вінстон подарував «Надію» Смітсонівському інституту.

78

…Мій батько володів Наяскською лінією сполучення… Для порівняння, у шостому розділі «Великого Ґетсбі» описано історію Дана Коуді й Елли Кей: «Операції з монтанською міддю, що принесли йому кілька мільйонів, не позначилися на його фізичному стані, але вкрай розладнали його психіку, і чимало жінок, відчувши це, намагалися розлучити його з його грошима. Бульварна преса 1902 року охоче смакувала плітки про ті підступи, за допомогою яких журналістка Елла Кей грала роль мадам де Ментенон[266] при підупалому духом багатієві, поки він не втік од неї на своїй яхті».

79

В оригіналі написано «Ashville» замість «Asheville».

80

В оригіналі написано «Suicice Story» замість «Suicide Story».

81

споруджений в італійському дусі готель. Розташований на базі постоялого двору «Лейк Лур інн», у горах, на південно-західному кінці озера Лур, близько сорока кілометрів на південний схід від Ашвілла (штат Північна Кароліна). Цей готель, що поряд із Державним парком Чимні-Рок, відкрито 1927 року. В ньому досі збереглися арки, італійська штукатурка та черепичний дах. Нині гості можуть зупинятися в багатокімнатному номері Фіцджеральда, названому на честь письменника. Насправді той коротко зупинився в однокімнатному номері.

82

чому там не змогли підробити Чимні-Рок… Чимні-Рок — це монолітна гранітна скеля заввишки 96 метрів біля озера Лур, в окрузі Резерфорд (штат Північна Кароліна). З 1902 до 2007 року скеля разом із горою, на якій вона стоїть, і ресторан були приватним маєтком під назвою «Парк Чимні-Рок». Нині це частина мережі парків штату Північна Кароліна. Хоча на вершині скелі є ліфт, та він нині закритий на ремонт. Відвідувачам доводиться сходити на скелю пішки.

83

…коли побачив справжній Версаль… У двадцятих-тридцятих роках ХХ століття кінокомпанію «Метро-Ґолдвін-Маєр» називали Версалем кіно. У кінофільмі «Марія-Антуанетта» (1938) — останньому проекті Ірвінґа Тальберґа як продюсера й не закінченому після його смерті у вересні 1936 року — зображено екстравагантний Версаль, споруджений так, щоб якнайвигідніше показати головну героїню, Марію-Антуанетту, роль якої зіграла Тальберґова дружина Норма Ширер.

84

…відвела очі, схожі на зірки, від столу й спинила погляд, неначе фотографувала… Фіцджеральд використав подібну фразу в «Коханні останнього магната»: «Її волосся мало барву і в’язкість скипілої крові, та в її очах був зоряний посвіт, що справді фотографував».

85

Мдванні. Мдівані — члени аристократичного грузинського роду, які покинули Грузію, коли цю країну окупувала російська радянська Червона армія в 1921 році. На початку двадцятих років три брати й дві сестри Мдівані, всі молоді — на рубежі свого двадцятиліття — й усі вродливі, приїхали до Парижа й швидко дістали прізвисько «Наречені Мдівані» за свої прибуткові одруження. Двоє братів оженилися з відомими актрисами — Мей Маррі й Полою Неґрі, один — зі спадкоємицею Вулвортів Барбарою Гаттон (згодом вона, зокрема, вийшла заміж за Карі Ґранта). Ніна Мдівані вийшла за Деніса — сина Артура Конана Дойла. Пишучи оповідання, в якому йдеться про славу, кохання, самогубство й смерть, Фіцджеральд, природно, має на увазі рід Мдівані. Найстарший брат Сергій розлучився з Неґрі після того, як вона втратила гроші в краху 1929 року, одружився з уродженкою Арканзасу, оперною співачкою Мері Маккормік (1923 року в газеті «Нью-Йорк таймс» її прославили як «Сопрано пастушки»), а згодом покинув її, щоб оженитися з колишньою братовою дружиною. Зрештою 1936 року він загинув від нещасливого випадку під час гри в поло в Палм-Біч (штат Флорида). Агенція «Ассошиейтед пресс» повідомила 15 березня: «Князь, один зі славетних грузинських “наречених” Мдівані, помер за десять хвилин після того, як його вдарив копитом по голові його власний поні». Сергієві було тридцять три. Місяць перед тим загинув ще один брат — Олексій, в автомобільній катастрофі, що сталася в Іспанії. Їхня сестра Русудан («Руссі»), обдарована скульпторка й паризька світська левиця, так і не оговталася від шоку, викликаного смертю братів, і 1938 року померла у швейцарському санаторії, потерпаючи на туберкульоз і депресію. Їй було всього тридцять два роки.

86

Великих димних гір… Місцева назва Аппалачського гірського хребта на відрізку, що простягається на південь — у Північну Кароліну й Теннессі. На кордоні цих двох штатів міститься Національний парк Великі димні гори. Ця назва походить від хмар, які часто покривають гірські вершини та високі долини, коли з лісів на схилах піднімається туман.

87

…Блакитного хребта. Місцева назва Аппалачського гірського хребта на південному заході Вірджинії. Також географічна назва Аппалачських гір, що простягаються від півночі Джорджії на південь Пенсильванії. Блакитний хребет дістав свою назву завдяки туману, викликаному випаровуванням переважно листяних дерев, які здалеку надають горам багатьох відтінків блакиті.

88

…ми подумали, що ви Діллінджер… Чиказький гангстер Джон Діллінджер (1903–1934) у 1930-х роках планував і очолював криваві пограбування банків. Був убитий біля кінотеатру у стрілянині з агентами ФБР після того, як Анна Сейдж, «жінка в червоному», видала його агентам взамін на те, що її не вислали з міста за проституцію (згодом її таки вислали).

89

«Атланта в Калідоні». Алджернон Чарлз Свінберн (1837–1909) опублікував свою поему «Аталанта в Калідоні, трагедія» в 1865 році. Зацитований перший хоровий рефрен поеми свідчить, що Карлі Деланню — освічена людина, яка живе минулим. Фіцджеральд любив цей твір, навчаючись в університеті, і згодом цитував уривки з нього в романі «По цей бік раю» (1920). В оригіналі рефрен звучить так: «When the hounds of Spring are on Winter’s Traces // The mother of months in meadow or plain // Fills the shadows and windy places // With lisp of leaves and ripple of rain».

90

…життя Першинґа і Фоша… Генерал Джон Джозеф («Чорний Джек») Першинґ (1860–1948) очолював Американські експедиційні війська, що воювали проти німецьких військових сил у Першій світовій війні. Маршал Фердінанд Фош (1851–1929) очолював французьку армію, а згодом став верховним головнокомандувачем союзних військ у Першій світовій війні, і це призначення викликало досаду в Першинґа.

91

…спустилася гвинтовими сходами… У готелі «Кліфф двеллерз інн», що біля підніжжя скелі Чимні-Рок, був відповідно обладнаний ресторан із книжковими полицями, плетеними кріслами біля каміна, з товстими гранітними стінами та панорамними оглядовими вікнами.

92

…Міс Ізабелла Панцер… Вибір такого прізвища свідчить про те, що в той час Фіцджеральд і далі мав на думці війну. У німецькій мові слово «панцер» позначає броню, але вже в 1930-х роках так неформально називали танк. Тридцятитонні танки «Sturmpanzerwagen A7V» були у вжитку на Західному фронті в 1917 та 1918 роках.

93

Я б зійшов на найви-и-ищі гори… «I’d climb the highest mountain // if I knew that when I climbed that mountain, I’d find you». («Я б зійшов на найвищу гору, // якби знав, що під час сходження знайду тебе».) 1926 року слова й музику пісні «Я б зійшов на найвищу гору» написали Лью Браун та Сідні Клер. У серпні 1926-го вона стала хітом у виконанні Ала Джолсона. 1931 року Дейв Флейшер створив мультфільм на тему цієї пісні, в якому миша-чоловік силкується витягти свою товсту мишу-дружину на гору, але ця спроба виходить йому на лихо.

94

Я люблю сходить на гору… «I love to climb a mountain». 1935 року пісню «Cheek to Cheek» («Щока до щоки») написав Ірвінґ Берлін для кінофільму Фреда Астера і Джинджер Роджерс «Циліндр» (1935). Виконав її сам Астер. Це була одна з найпопулярніших пісень року, її номінували на премію «Оскар» у 1936-му.

95

…пробував перелетіти Атлантику… На той час багато хто вже це зробив. Перший безпересадковий переліт відбувся 1919 року, а першим одноосібно перелетів Атлантичний океан Чарлз Ліндберґ на літаку «Дух святого Луїса» 20–21 травня 1927 року.

96

…на фестивалі рододендронів в Ашвіллі. Таке щорічне святкування започаткувала 1928 року Ашвілльська торговельна палата, і тривало воно до 1942 року. Влаштовувалися ремісничі ярмарки, концерти горянських мелодій, зокрема в стилі блуґрас, конкурси краси, виставки худоби й танці, проходила процесія прикрашених квітами автомобілів, яка закінчувалася в Ашвілльському парку бейсбольної нижчої ліги, в Маккормік-філді (збудованому 1924 року) — нинішньому Маккормікському польовому домі ашвілльських туристів. Насамкінець вибирали короля і королеву фестивалю. У цьому регіоні досі влаштовують у червні фестивалі рододендронів, зокрема в Бейкерсвіллі (штат Північна Кароліна), на горі Роун, приблизно за годину їзди від Ашвілла.

97

У Давньому Римі щорічні всенародні святкування на честь бога Сатурна, які тривали сім днів під час зимового сонцестояння.

98

Енді Ґамп — пересічний терплячий, многостраждальний чоловік, герой циклу стрип-коміксів «Ґампи», який на замовлення «Чикаґо триб’юн» створив Сідней Сміт у 1917 році.

99

Тіллі Трудівниця (Tillie the Toiler) — Тіллі Джоунз, героїня однойменного циклу стрип-коміксів (публікованого з 1921 по 1959 рік) Расса Вестовера. Ця струнка брюнетка з оленячими очима працювала секретаркою у фірмі жіночого одягу, тож могла йти в ногу з модою.

100

Мун Маллінз (Moon Mullins, Moonshine Mullins) — веселий грубіян у картатих штанах і в котелку, герой циклу стрип-коміксів «Мун Маллінз» (публікованого з 1923 по 1991 рік) Френка Вілларда. Маллінз обходив Сухий закон, робив ставки на кінних скачках, любив жінок, грав в азартні ігри й був, як його описали в «Чикаґо триб’юн», «милим хуліганом із очиськами завбільшки з банджо».

101

Модна в кінці XIX століття частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання пишності фігурі.

102

…коли в тебе зламана рука… У липні 1936 року Фіцджеральд зламав плечову кістку, живучи в готелі «Ґроув парк інн».

103

У «Дивовижному чарівнику країни Оз» добра Чаклунка Півночі цілує в лоба головну героїню твору — дівчинку Дороті.

104

…лиха королева в «Дивовижному чарівнику країни Оз»… Контамінація. Лиха Чаклунка Сходу не згоріла, а засохла на сонці. Її сестра, Лиха Чаклунка Заходу, розчиняється, коли Дороті виливає на неї відро води. «Ноги мертвої чаклунки щезли без сліду, залишивши по собі тільки срібні черевички. — Вона була така стара, — пояснила Чаклунка Півночі, — що просто випарувалася під сонцем»[267]. L. Frank Baum, The Wonderful Wizard of Oz (Chicago and New York: George Hill Co., 1900), p. 25.

105

Capias ad respondum. Capias ad respondendum — наказ про затримання і приведення до суду. Юридичний документ, ухвалений судом із метою вимагати від відповідача у цивільній судовій справі, який не з’явився на її розгляд або ухилився від виконання закону, відповісти на позов. Цей наказ, як бачимо тут, приніс посильний із суду, зобов’язаний доставити відповідача особисто правоохоронцеві, якщо не передбачено необхідної застави.

106

Ще чотири години… Є положення, що передбачають певні терміни здійснення конкретних судових позовів. Деякі злочини — наприклад, убивство — не мають строків давності. У цьому випадку термін, у який Деланню можна притягти до суду в будь-якій цивільній справі про відповідальність директора, від якої він нібито ухилився, закінчувався опівночі цього дня.

107

…як ото Ґарбо. Ґрета Ґарбо (1905–1990) — одна з найпопулярніших і найвидатніших зірок Голлівуду на початку 1930-х років, після того як Ірвінґ Тальберґ і Луїс Б. Маєр підтримали її в 1920-х роках. Із самого початку Ґарбо уникала кінореклами й публічних виступів. Стала широко відомою її репліка, сказана журналістці часопису «Фотоплей» Рут Баєрі в 1928 році: «Я хотіла бути однією». Переуклавши контракт із компанією «Метро-Ґолдвін-Маєр» у 1932 році, Ґарбо здобула право вибирати свої власні кінопроекти. Це вона робила неквапливо та старанно й брала приголомшливі гонорари — по 300 000 доларів за фільм.

108

…не кунжут і лілії… «Кунжут і лілії» — це збірка відомих лекцій про мистецтво та культуру, які Джон Раскін прочитав 1865 року. Перша лекція стосується чоловіків («Про скарбниці королів»), а друга — жінок («Про сади королев»). Раскін риторично зіставив жінок із квітами, а чоловіків із боротьбою — у звичний і традиційний спосіб як на середину вікторіанської епохи. Наприклад: «Чудово, ой як чудово побачити її, пройняту дуже свіжим, невинним почуттям, як вона виходить вранці у свій сад, щоб гратися з торочками плеканих квітів, піднімати їм голівки, якщо вони поникли; у неї щаслива усмішка на обличчі й ні хмаринки на чолі, бо навколо її місця миру та спокою стоїть невелика стіна; і ця жінка серцем знає: якщо шукати знання за межами цієї вкритої трояндами стіни й глянути назовні, то там аж до обрію простилається дика трава, рвана стражданням людей і бита потоком їхньої життєвої крові». Фіцджеральд, схоже, також мав на увазі картини прерафаелітів, які Раскін тривалий час хвалив і пропагував, зокрема «Офелію» Джона Еверетта Мілле (1851–1852), на якій приречена героїня Шекспіра плаває горілиць у струмку й квіти вислизають із її пальців.

109

…біля підніжжя скелі Чимні-Рок. Хоча вершина цієї скелі та доріжки сходження на неї обгороджені перилами та поручнями, траплялися нещасливі випадки й самогубства і в 1930-х роках, і в наші часи.

110

…і залишив після себе зіпсуття. …бажала зоряного сяйва багатьом людям… Два з багатьох відголосків «Великого Ґетсбі» в цьому оповіданні. Розділ 1: «Ні, Ґетсбі наостанку виправдав себе; не він, а те, що тяжіло над ним, та отруйна курява, яку здіймали крила його мрії…» Розділ 4: «Він чекав п’ять років, купив справжній палац, на казкове сяйво якого зліталися хмари всілякої мошви, — і все заради того, щоб мати можливість колись “завітати на часинку” до чужого дому».

111

…Нора, або ж цілий світ… На початку 1935 року в Трайоні (штат Північна Кароліна) Фіцджеральд познайомився з Норою Флінн і Морісом («Шульгою») Флінном, знаючи їхню історію, широко висвітлену в газетах протягом останніх двох десятиліть. «Шульга» (1892–1959) був зіркою футбольної збірної Єльського університету, але в січні 1913 року його виключили — через те, що одружився з хористкою Рібою Лірі. Менш як за рік молода пара розлучилась, і Флінн зустрів Нору Ланґгорн Фіппс (1889–1955), яка доводилася сестрою відомим Ненсі леді Астор та Ірен Ланґгорн — дружині ілюстратора Чарлза Дейни Ґібсона й одній із натурниць його серії рисунків «Дівчина Ґібсона». Одружена з англійським архітектором Полем Фіппсом, Нора ненадовго втекла разом із Флінном у штат Вашингтон. Вони знову зустрілися аж за сімнадцять років, коли Флінн устиг стати кінозіркою й ще двічі одружитися, зокрема (шлюб тривав недовго) з Віолою Дейною, яка 1921 року знялася в німій кінокартині, тепер утраченій, — екранізації Фіцджеральдового оповідання «Прибережний пірат». У 1931-му «Шульга» й Нора одружилися. У червні цього ж року журналіст-колумніст «Коллі Нікербокер» (він же Морі Генрі Біддл Пол, 1890–1942) спитав Нору про майбутнє весілля, й вона відповіла: «Коротко кажучи, мене стримують юридичні обмеження, але я визнаю, що моє найбільше щастя — зразу за межами обрію». Фіцджеральд зробив начерк про Нору, «Шульгу» та їхнє особисте життя, що зберігся в збірці паперів письменника. Примітка про Нору, що дивиться на Фіцджеральда, свідчить про те, що автор ставить себе в позицію як утомленого немолодого чоловіка, так і Мері — невгамовної спостерігачки, позбавленої ревнощів, зате наділеної чималою зарозумілістю.

112

… вона вибиралася до Рено… 1931 року в Неваді запроваджено найліберальніші у США шлюборозлучні закони. Вираз «поїхати до Рено» став позначати старання домогтися швидкого розлучення.

113

Може, ти агент Ікс-9? 1934 року письменник Дашилл Гамметт (автор романів «Худий» і «Мальтійський сокіл») та ілюстратор Алекс Раймонд (автор циклу коміксів «Флеш Ґордон») започаткували стрип-комікс під назвою «Секретний агент Ікс-9». Леслі Чартеріс, творець британського кримінального телесеріалу «Святий», додав сюжетні лінії в перших випусках цього стрип-коміксу.

114

…срібний поясок з отворами у формі зірок… У «Коханні останнього магната» Монро Стар намагається знайти Кетлін Мур і подає її прикмети своїй помічниці міс Дулан. «Пам’ятаю, в неї був срібний поясок, — сказав Стар, — із отворами у формі зірок».

115

Солдат, що під час Громадянської війни у США воював на боці Півдня.

116

«Сімпсонова примха». Бетонний будинок, споруджений наприкінці 1870-х років на пляжному побережжі, біля підніжжя Кенфордських скель, між Пулом і Борнмутом, в Англії. З моменту вивершення (якщо може йти мова про таке) цієї споруди морські хвилі поставили її під загрозу, й вона не годилася для проживання. 1890 року рештки будівлі підірвано динамітом. Фіцджеральд запозичив назву цього знаменитого невдалого будинку й переніс її на руїни готелю, описаного в цьому оповіданні. За зразок, безсумнівно, взято численні руїни готелів, які того часу стояли вздовж гірського пасма в Аппалачах: від готелю «Пойнт готел» у Лукаут-Маунтині, що в Теннессі (згорів у 1908-му), до готелю «Оверлук маунтин гаус» у Вудстоку, що в Нью-Йорку (згорів у 1923-му). Найближчий прообраз — це вишуканий готель «Маунтин парк» у Гот-Спринґсі (штат Північна Кароліна) з двома сотнями номерів, лазнями та гольф-клубом (згорів у 1920-му).

У ранньому рукописному варіанті цього фрагмента, що дістав тимчасовий заголовок «Весела назва», імена персонажів інші й їхні стосунки перед вечіркою більш пристрасні.

(«Весела назва»)

Френсіс Скотт Фіцджеральд

Люди, які влаштували цю вечірку, матимуть мільйонну частку невеличкої речі, яку ти споживаєш щодня. Це щось таке, без чого людство цілком непогано обходилось аж до десяти років тому, а вважає це дуже потрібним. Здогадайся ще раз.

Почесна гостя Лайза носила срібний поясок із отворами у формі зірок. Вона одягла яскраво-сіру вовняну сукню та червоний жилет із замком-блискавкою, в тон до барви вуст. Її волосся було темно-золотаве, неяскравої барви (темне, тьмяне золото), голос звучав тихо, але всі інстинкти були буйні, й ця жінка діяла з розмахом, попри всілякі замішання. Їй пропонували вінець на всяких зустрічах, але Лайза завжди губила його або ж носила набакир. Айк Блекфорд, за якого Лайза мала вийти заміж за кілька місяців (у нього перший шлюб, у неї — другий), зупинився на сходах будинку й у прохолодному вологому повітрі соснового ліска пригорнув її. Всередині оркестр грав мелодію «Любо оком глянути» — molto con brio.

— Ніде не крутися, — шепнув Айк на вухо Лайзі. — Залишайся поруч зі мною, за дві години я буду вже в дорозі.

Її руки пообіцяли це. Тоді Лайза вдихнула на повні груди, скільки могла на вулиці, коли разом із Айком переступала поріг.

117

…вершками у сніданковій каві. «Ти вершки в моїй каві» («You’re Cream in My Coffee») — популярна пісня, музику якої 1928 року написав Рей Гендерсон, а слова — Бадді де Сільва та Лев Браун.

118

…Докторе Крейґ… докторе Мейчен. «Крейґ гаус» — це дорога приватна клініка в Біконі (Нью-Йорк), у якій Зельду Фіцджеральд госпіталізували на початку 1934 року. Мейчен — це дівоче прізвище Зельдиної матері Мінні Сер. У цьому оповіданні Морока неправильно назвала прізвище доктора Гарріса, або ж Фіцджеральд сам помилився.

119

Це симпатектомія. Операція, що полягає в перетині нерва, паралельного до хребта. Крайній засіб з великим ризиком і можливими побічними наслідками, який застосовують, щоб ліквідувати хронічний біль, підвищену пітливість і надмірну чутливість.

120

…під час огляду кролика. Кролики були і є одними з найширше використовуваних тварин для лабораторних досліджень та наочних показів.

121

…ехолалія ідіотського сміху. Ехолалія — автоматичне, неконтрольоване повторення мови когось іншого. Це клінічне слово Зельда часто вживала на письмі. Ще 1922 року Фіцджеральд написав своєму давньому принстонському приятелеві, письменнику й літературному критику Едмундові Вілсону (1895–1972): «Як тобі ідея позначити ехолалією безглузду балаканину?»

122

І тоді він мовив це слово… З дальшого тексту зрозуміло, що доктор Крейґ назвав дівчат сучками. Таке слово було забороненим у кіно 1930-х років, хоча його широко вживали в пресі, а також у літературі, зокрема це робив Ернест Гемінґвей, описуючи своїх жіночих персонажів. Наприклад, Бретт Ашлі в романі «Фієста. І сонце сходить» (1926) добре почувається, вирішивши не бути сучкою; Френсіс Макомбер наприкінці «Короткого щасливого життя Френсіса Макомбера» (1938) сказав своїй жінці Марґо: «Ти сучка».

123

…була танцівницею й виступала по чотири рази на день. Морока працювала танцівницею у водевільних вар’єте. Спектаклі відбувалися по два, три, чотири, а то й більше разів на день. Це була важка робота, як на юну дівчину.

124

За народним повір’ям, такий жест відганяє все лихе й викликає все добре.

125

…Бонтрон, Венскі та Каннінґем. Вільям Бонтрон із Принстонського університету (1912–1983), Юджин Венцке з Університету штату Пенсильванія (1908–1992) і Ґленн Каннінґем з Університету штату Канзас (1909–1988) були американські бігуни на середні дистанції — головно на 1500 метрів і милю. У 1934–1936 роках вони ставили рекорди на першостях Національної студентської спортивної асоціації США. Венцке і Каннінґем стали членами збірної США, яка влітку 1936 року змагалася на Олімпійських іграх у Берліні. Бонтрон не потрапив у число збірників. У Фіцджеральдових паперах збереглася стаття про Бонтрона — витинок із газети «Принстон алумні віклі» тих часів, у якому посередині випалено сигаретою ідеально круглу дірку.

126

Я принесу каву. Кофеїн, що міститься в каві, — це стимулятор, який підвищує кров’яний тиск. Здавна каву й аспірин вважають домашніми аварійними засобами на випадок серцевого нападу.

127

…обмащуючи руки грязюкою… Класичний паліативний засіб у випадку опіків, спричинених хімікатами.

128

…надлишковий палець! Шостий палець або його частина.

129

…поведе нас до «Рейнбов рум»… «Містер Рокфеллерз рейнбов рум» — легендарний нічний клуб і ресторан у Нью-Йорку, відкритий восени 1934 року на шістдесят п’ятому поверсі найвищого з будинків «Рейдіо сіті — Рокфеллер плаза». Після відкриття цього закладу газета «Бруклін дейлі іґл» писала: «Розкішний інтер’єр блідне порівняно з чудовою панорамою Мангеттена за вікнами. …унікальна особливість — це додаткове освітлення у приміщенні, автоматично достосовуване до тональності музики. Якщо, наприклад, свиснути в мікрофон, то стелю заллє яскрава жовтизна. Відповідно до м’яких музичних тонів, кімнату наповнюють м’які барви та відтінки світла (романтика з допомогою робота, га?)».

130

Китайський квартал. 1907 року в газеті «Нью-Йорк таймс» подано поширену думку про Китайський квартал, який «має свій уряд, що стоїть на терорі та хабарництві. Його жертви — китайці й найрозбещеніші білі збираються з усіх частин міста» до тутешніх багатоквартирних будинків, «де вони можуть втамовувати свою спрагу до збоченської розпусти». У 1930-х роках Китайський квартал вважали скоріше туристичним об’єктом, але місіс Таллівер усе одно не дозволяє Ґвен відвідати це місце.

131

…на зразок Акваріума… З 1896 року Нью-Йоркський акваріум містився в парку Баттері паркс касл ґарден (нині Касл Клінтон). У 1941 році голова Нью-Йоркського управління парків Роберт Мозес організував знесення Акваріума, викликане потребою побудувати тунель між Брукліном і Баттері. Тимчасово показ морської фауни влаштували в Бостонському акваріумі, аж поки відкрилася нова будівля на Коні-Айленді.

132

…забиралися на Емпайр стейт білдинґ… блошиний цирк. Дівчата справді бачили варті уваги пам’ятки Мангеттена — від будинку Емпайр стейт білдинґ, відкритого в 1931 році, до химерних видовищ (їх згодом сфотографувала Діана Арбус) у Г’юбертовому десятицентовому музеї та блошиному цирку на Західній сорок другій стрит, 232. Блошиний цирк професора Вільяма Геклера був найяскравішим із тамтешніх видовищ. У ньому блохи тягли колісниці в перегонах, жонглювали і грали у футбол.

133

…просто до готелю «Ріц»… 1898 року Сезар Ріц (1850–1918) відкрив свій перший розкішний готель у Парижі. Незабаром він керував «Карлтоном» у Лондоні (1899). «Ріц-Карлтон Нью-Йорк» відкрито в 1911 році. Ще замолоду Фіцджеральд написав доволі велике оповідання, яке назвав «Діамант у небі». Опубліковане 1922 року й перейменоване на «Діамант завбільшки з готель “Ріц”», залишається одним із його найвідоміших оповідань.

134

…недалеко Саутгемптон і Ньюпорт… З дев’ятнадцятого століття міста Саутгемптон, що на острові Лонг-Айленд, і Ньюпорт (штат Род-Айленд) були місцями відпочинку й розваг для багатіїв. Від цих міст до Кінґсбриджа доволі далеко.

135

…поряд нього стояв водій… На час написання цього оповідання у Нью-Йорку фактично не було регулювання умов роботи водіїв таксі. На таку роботу міг влаштуватися й шістнадцятирічний юнак без досвіду. 1937 року в Нью-Йорку запровадили офіційні ліцензії на таксі та медальйони. Ця система регулювання чинна й донині.

136

…шиншилову пелерину… Шиншила — невеликий сірий гризун, що водиться на західному гірському узбережжі Південної Америки. Через своє дуже м’яке, дорогоцінне хутро ці тварини мало не вимерли наприкінці дев’ятнадцятого — на початку двадцятого столітя.

137

«Цяця» («Goody-Goody»). Популярна пісня 1936 року на слова Джонні Мерсера й на музику Матті Малнека, в якій співак тішиться з того, що колишню його кохану теж, своєю чергою, відкинули: «Ура і алілуя! / Ось і з тобою таке трапилося. / Ти його цяця, / Ти моя цяця. / Сподіваюся, ти задоволена, негіднице».

138

…хотів вступити до коледжу Вільямса. Коледж Вільямса — невеликий, завжди престижний навчальний заклад вільних мистецтв у Вільямстауні (штат Массачусетс), заснований 1793 року.

139

Мене звуть Ітан Аллен Кеннікотт. У юного водія таксі одне з найстаріших імен у Вермонті. Так звався герой Війни за незалежність (1775–1783) Ітан Аллен (1737–1789).

140

…родина Тенбруків володіє землею… Тенбруки — одна з найстаріших і найвидатніших колоніальних родин у штаті Нью-Йорк (точніше — в Нових Нідерландах) — прибули до Америки в 1630-х роках і заснували місто Олбані. У телефонному довіднику Мангеттену за 1940 рік фігурує тільки один Тенбрук — у кварталі Маррі-Гілл.

141

Дачія — латинська назва території, на якій містилися Карпати та частина Дунаю, обмеженої Чорним морем. За часів Фіцджеральда назву «Дачія» мали британський пароплав, який проклав трансокеанські кабелі зв’язку, а також успішна гоночна яхта, споруджена 1892 року.

142

…три схиблені виконавці румби… 1935 року студія «Парамаунт» випустила фільм «Румба» з Керол Ломбард у ролі мангеттенської світської левиці й Джорджем Рафтом у ролі кубинського танцюриста. Рафт, відомий професіональний танцюрист задовго перед тим, як став виконавцем ролей гангстерів у Голлівуді, не врятував цього фільму від фіаско (хоча кінокартина «Болеро» з танцями, у якій він знявся з Ломбард, здобула успіх у 1934 році). Кубинський танець болеро став основою нового бального танцю. Румба була дуже модна на час написання «Перлини і хутра». На відміну від англійських хлопців, у Ґвен уже минулося захоплення румбою.

143

Ітон — одна з найстаріших та найвідоміших шкіл-інтернатів в Англії, заснована 1440 року. Ця назва досі асоціюється з аристократичним привілеєм і соціальною значимістю. На час написання цього оповідання Педдлар був одним із небагатьох американських учнів цієї школи.

144

…з ліліями святого Йосифа… Гібридний амариліс, пов’язаний із Новим Орлеаном.

145

Бомбазин — тканина, в якій вовна переплітається з шовком або бавовною. Блакитна барва сукні Джозі свідчить про симпатії до північан у Громадянській війні. Прізвище Пілґрім, що походить із Массачусетсу, вказує як на суворість, побожність і жорсткість, уособлені в братові Ернестові, так і на схильність до пригод і до пошуків нових надій, втілену в Джозі.

146

Cецеси — сецесіоністи, південці, заколотники. Прихильники Конфедерації.

147

«Лінчберг кур’єр» — місцева газета в Лінчбергу (штат Вірджинія), розквіт якої припав на 1857–1858 роки. У «Пальцях вгору» Тіб після війни подає себе як кореспондента цієї газети.

148

Колір одностроїв у війську Конфедерації, які з самого початку Громадянської війни у США шили з домотканої матерії, пофарбованої виваром із кори та шкаралуп сірого горіха.

149

КША. Конфедеративні Штати Америки, проголошені під час Конвенту Монтгомері (Монтгомері, штат Алабама) у лютому 1861 року й розпущені наприкінці Громадянської війни, у квітні — травні 1865-го.

150

…від Плезонтонових кавалеристів. Альфред Плезонтон (1824–1897), командувач Північного кавалерійського корпусу, відомий передусім завдяки сутичці з кавалерією конфедератів під командуванням Дж. Ю. Б. Стюарта в битві під Бренді-Стейшн (штат Вірджинія) 9 червня 1863 року. На час подій в оповіданні, влітку 1864 року, він командував військами вже не на Сході, а в штаті Міссурі.

151

Те саме, що «янкі».

Здоров був, янку! Походження слова «янкі» в американській історії дуже спірне. Не пізніш як у середині 1700-х років англійці так прозвали американських колоністів. Згодом «янкі» стосувалося тільки жителів Нової Англії, що були британського походження. Під час Громадянської війни південці називали цим словом північан, особливо рядових солдатів.

152

Ви партизани… вбивці, приспішники Мосбі… 1862 року Конфедеративний конгрес ухвалив Закон про партизанів і розвідників, який легітимізував невеликі диверсійні підрозділи солдатів, що діяли в тилу ворога. Федеральні військовики та цивільні північани вважали ці військові угруповання партизанськими й побоювалися їхніх непередбачуваних атак. Джон Сінґлтон Мосбі, «Сірий Привид» (1833–1916), був найвідоміший із партизанських ватажків. Він командував Першим вірджинським кавалерійським полком і коротко воював уже після того, як у квітні 1865 року капітулював головнокомандувач Армії Конфедерації Роберт Лі. У своїй діяльності партизани Мосбі спеціалізувалися також на порушенні засобів зв’язку північан, зокрема на перетинанні телеграфних ліній.

153

…в зоні розташування військ генерала Лі. Роберт Едвард Лі (1807–1870), генерал-конфедерат, командувач Армії Північної Вірджинії.

154

…вишурую кульбабками вашу старечу пику… Під час Громадянської війни голодні солдати-південці споживали кульбабу, особливо листя та коріння. З останнього вони робили сурогат кави.

155

…генерал Ґрант нагорі застеляє ліжка. Улісс Сімпсон Ґрант (1822–1885), на той час командувач Північної армії Потомаку. Тоді Ґрант очолював криваву і в кінцевому підсумку тріумфальну сухопутну кампанію у Вірджинії проти Лі, що зазнав великих втрат у битвах, як-от у «Кривавому куті», що в Спотсильванії, і біля Колд-Гарбора, неподалік Ричмонда.

156

Джефф Дейвіс. У лютому 1861 року президентом Конфедерації став Джефферсон Дейвіс (1808–1889), колишній сенатор США від штату Міссісіпі.

157

Мої очі побачили… Джулія Ворд Гау (1819–1910) написала цей вірш, що в листопаді 1861 року став однією з найпопулярніших пісень північан під час Громадянської війни — «Бойовим гімном республіки».

158

…поранений біля Колд-Гарбора… 3 червня 1864 року, одного з найкривавіших днів війни, конфедератська армія під командуванням Лі, кількісно майже вдвічі більша, відбила атаку військ Ґранта біля Ричмонда (штат Вірджинія) і завдала їм великих втрат. Однак ця битва проклала шлях до кінця війни: Лі мусив спрямувати майже вичерпану силу своєї армії на захист Ричмонда та Пітерсберга. Джозі очевидно схибила, сказавши конфедератам, що її брат був поранений біля Колд-Гарбора. На щастя доктора Пілґріма, розмова швидко переходить на іншу тему — про зуби.

159

…по всьому Мериленді, моєму Мериленді. 1861 року Джеймс Райдер Рандалл (1839–1908) написав вірш «Мериленд, мій Мериленд», який незабаром поклали на музику. У 1939-му ця пісня стала гімном штату Мериленд, попри її пропівденні тематику та слова, як-от «п’ята деспота на моєму березі» і «Ура! Вона топче північне шумовиння!»

160

…одному з достеменних Наполеонів… Мабуть, Фіцджеральд, описуючи цього персонажа, мав на увазі відомого балтиморця Джерома-Наполеона Бонапарта (1805–1870). Двоюрідний брат імператора Наполеона Третього — «Бо» — був плантатором і місцевою знаменитістю, а його син Чарлз Джозеф Бонапарт (1851–1921) служив міністром військово-морського флоту в уряді президента Теодора Рузвельта, а згодом — генеральним прокурором. 1922 року у видавництві Скрібнера опубліковано його біографію, яку написав Джозеф Баклін Бішоп: «Чарлз Джозеф Бонапарт: його життя і державна служба».

161

Тобто Джордж Вашингтон, президент США.

162

Боже мій! (фр.)

163

Ах, це варварське життя! (фр.)

164

…посадити нас у в’язницю Ліббі… Одна з двох головних в’язниць для військовополонених-північан, розміщена у старому складському приміщенні на березі річки Джеймс-Ривер, у Ричмонді (штат Вірджинія) — столиці Конфедерації. Страхітлива й сумнозвісна, Ліббі в 1864 році була переповнена в’язнями, з яких багато хто не зміг вижити.

165

«Лінчбергу, твої гвардійці…» Заснований 1757 року в горах Блакитного хребта (штат Вірджинія), Лінчберг тоді-таки став відомий як Місто пагорбів або ж — на зразок античного Рима — як Місто семи пагорбів.

166

По лінії Мейсона — Діксона. У 1763-му два уродженці Англії, астрономи й геодезисти Чарлз Мейсон (1728–1786) і Джеремая Діксон (1733–1779) згодилися допомогти вирішити спір про кордон між Пенсильванією та Мерилендом — тодішніми колоніями. Лінія, яку ці вчені обстежували у 1763–1767 роках, проходить між Пенсильванією з північного боку й Мерилендом із південного, тоді під прямим кутом повертає на південь і розмежовує округи східного узбережжя Мериленду й штат Делавер. Під час Громадянської війни лінія Мейсона — Діксона стала неофіційним кордоном між Північчю і Півднем.

167

Я з Сьомого вірджинського кавалерійського полку… Цим полком, поточно званим «кавалерією Ешбі», командував Тернер Ешбі до самої смерті в бою 1862 року. Після того командування перебрав на себе капітан, а згодом полковник Річард Генрі Дьюлані, що походив із округу Лаудон (штат Вірджинія). Таке прізвище Фіцджеральд дав Тібові.

168

…ми підвішуємо таких за великі пальці… Під час Громадянської війни так робили і північани, і південці. Навіть деякі офіцери карали в цей спосіб своїх підлеглих за крадіжку або спробу дезертирувати.

169

Cьогодні вночі ми рушимо за пером Мосбі… Командувачі конфедератської кавалерії полюбляли носити пера в головних уборах. Мосбі міг знайти страусине перо на одному з весіль його офіцерів у грудні 1864 року. Зазвичай він носив або біле, або чорне перо. Тіб співає пісню «Їдучи на наскок» із мотивом пісні «Бонні Данді», в якій вихвалено Дж. Ю. Б. Стюарта. Тіб змінив текст, вставивши слова про свого командира Мосбі.

170

…зісковзнув обруч із фіжмів… На 1867 рік криноліни зазвичай мали в собі каркас із обшитих тканиною сталевих обручів, з’єднаних стрічками. Один із таких спідніх обручів зісковзнув із кріплення й упав на ноги Джозі.

171

…«Рошамбо» відпливає вже післязавтра… Цей пакетбот із самого початку ходив у маршрутні рейси й перевозив пошту, а на час подій в оповіданні був уже пасажирським судном. Жан-Батіст, князь де Рошамбо (1725–1807) — французький шляхтич і військовокомандувач. Разом із Джорджем Вашингтоном і маркізом де Лафаєтом воював проти британської армії під час Війни за незалежність США.

172

…великого доктора Еванза… Уродженець Філадельфії Томас Еванз (1823–1897) — один із перших стоматологів, що використав золотий лист для виготовлення зубних коронок. 1848 року він переїхав до Парижа й під патронатом імператора став великим багачем, командором ордена Почесного легіону й власником багатьох інших титулів. Під час Франко-прусської війни, коли на початку вересня 1870 року зламано оборону Парижа, Еванз допоміг імператриці Євгенії, дружині Наполеона Третього, втекти зі столиці до Довілля, а звідти до Англії.

173

Орден Почесного легіону (фр.).

174

Булонський ліс (фр.).

175

Йдеться про Авраама Лінкольна.

176

Вища військова школа в Ґері (Франція).

177

Ось маєш «Об’єднаній Ірландії»… Це гасло стосується руху «Об’єднані ірландці» 1790-х років. З допомогою французів він кульмінував повстанням 1798 року й поразкою від британців.

178

…та «Друзям звільнених рабів»… Після Громадянської війни звільненим рабам допомагало засноване 1865 року Бюро біженців, звільнених рабів і занедбаних земель, яке поточно називали Бюро звільнених рабів. У 1872-му його припинили фінансувати й закрили через те, що реакційні кола чинили завзятий опір Реконструкції. Слова про медаль «зовсім не золото. Якась пробка від пляшки» відображають критичне ставлення до діяльності бюро, доволі рідко підкріпленої справжньою допомогою звільненим рабам.

179

Ось тобі «Об’єднані ветерани Мексиканської війни…» Мексиканська війна (1846–1848) стала наслідком анексії Сполученими Штатами Америки Республіки Техас у 1845 році.

180

На ній написано: «Почесний легіон… рядовому Джорджеві Ейкену…» Ймовірно, Фіцджеральд контамінував драматурга дев’ятнадцятого сторіччя — Джорджа Ейкена, який написав сценічну версію «Хижі дядька Тома», й Ваятта Ейкена, офіцера-конфедерата, який командував Сьомим південнокаролінським піхотним полком. Цей полк зазнав значних втрат під Геттисбергом. Формулювання «…за надзвичайну відвагу…» придумав сам Фіцджеральд. Воно перегукується з написом на медалі Джея Ґетсбі, якого нагородили в Чорногорії.

181

«Ричмонд таймс-диспетч», «Данвілл ньюс» і «Лінчберг кур’єр». Три вірджинські газети.

182

…служить прусському уряду. Франко-прусська війна почалася в липні 1870 року. Див. передслово до цього оповідання.

183

Великий магістр Ордену комунальної гігієни (фр.).

184

Насправді батьки імператриці Євгенії, уродженці Іспанії, ніколи не були громадянами США. З Шотландії походив її дід по матері, Вільям Керкпатрік, який був консулом у Сполучених Штатах.

185

…відповіла імператриця. Євгенія Французька (1826–1920), дружина імператора Наполеона Третього. Дочка іспанського графа і його жінки, наполовину шотландки, вона виховалася в Парижі й 1853 року вийшла заміж за Людовіка-Наполеона. Після повалення уряду імператриця втекла з Парижа до Довілля в супроводі доктора Еванза, а тоді разом із чоловіком та їхнім єдиним сином оселилася в Англії. Цей син, Наполеон (1856–1879), загинув, воюючи в складі британських військ на англо-зулуській війні в Південній Африці.

186

…зроблять нову Марію-Антуанетту… Спостерігаючи натовп, що проминав Тюїльрі, Тіб задумався, чи судитимуть імператрицю революціонери й чи гільйотинують її, як Марію-Антуанетту в 1793 році. Це не просто собі дозвільні роздуми. Падіння Другої імперії після поразки імператора у Франко-прусській війні досягло кульмінації в Парижі — вуличними облогами й другою Паризькою комуною. У травні 1871 року комунари спалили дотла Тюїльрі й бібліотеку в сусідньому Луврі.

187

Трувілль — курортне місто над морем у Нормандії.

188

Порт-Мейо — одна з давніх міських рогаток у Парижі, а також дорога виходу з міста на північний захід, у напрямку до Ла-Маншу.

189

Іль-де-Франс — одна з вісімнадцяти історичних областей, до якої належить Париж.

190

Сер Джон Фокс Берґойн (1782–1871) — британський офіцер, син драматурга, світського лева й генерала армії — «Джентльмена Джонні» Берґойна. Під час Війни за незалежність США війська Берґойна-батька зазнали поразки в боях під Саратогою від американських військ під керуванням Бенедикта Арнольда.

191

…роздавала луїдори… Золоті монети, карбовані перед Французькою революцією. Таким словом також називали й монети, що були у випуску та обігу у Франції під час Першої та Другої імперій.

192

Генерал Ерлі. Влітку 1864 року генерал-конфедерат Джубал А. Ерлі (1816–1894) очолив останній наступ військ Конфедерації на Вашингтон (округ Колумбія). Ерлі, якому бракувало гармат і солдатів, зміг тільки добратися до околиць міста зразу ж після 4 липня, скерувавши удар через округ Колумбія і Балтимор. Наступ відбили війська північан під командуванням Лу Воллеса, що після війни став відомим як автор роману «Бен-Гур: оповідь про Христа» (1880). З’єднання Ерлі відступили Вірджинською долиною (долиною Шенандоа) під тиском армії Філіпа Шерідана, яка остаточно перемогла в битві біля Седар-Крик 19 жовтня 1864 року. Під час кампанії армія північан нищила зібраний урожай, млини, фабрики, комори та будинки, щоб не дати вірджинцям постачати провіант конфедератам.

193

Восени 1866 року… У 1866-му багато людей приїхало до Міннесоти під час буму колонізації, яка почалася після підписання договору з представниками племені оджибве. Мета цього документа полягала в тому, щоб дати доступ золотошукачам до родовищ, які нібито відкрито на індіянських землях. Насправді там були поклади піриту, однак поселенці залишилися. 1849 року столицею території Міннесота став Сент-Пол і зберіг цей статус, коли у 1858-му Міннесота стала штатом. Після Громадянської війни Сент-Пол, як північний кінцевий порт пароплавів на Міссісіпі, дістав прізвисько «Останнє місто Сходу». З 1867 року стрімко зростав Міннеаполіс — нове місто, завдяки буму засноване на тому боці ріки. Доктор Пілґрім каже про не заражене рабством повітря, маючи на увазі те, що в Міннесоті, на відміну від багатьох північних штатів, у вісімнадцятому столітті й на початку дев’ятнадцятого не було рабства.

194

…два руді близнюки. Ці постаті асоціюються з близнюками Тарлтонами в романі Марґарет Мітчелл «Звіяні вітром» (1936) — на той час одній із улюблених книжок Скотті Фіцджеральд та безлічі інших американських дівчат.

195

…знести наші огорожі. «Дакотський конфлікт» і «Повстання сіу» тривали між поселенцями та цими двома індіянськими племенами під час і після Громадянської війни. Головною причиною сутичок стало те, що скотарі й фермери обгороджували великі ділянки землі, перед тим вільно відкриті для індіянців — жителів рівнин. У 1862-му індіянці вирізали білих поселенців, а згодом почалися репресії, під час яких білошкірі вішали червоношкірих. 1863 року Конгрес розпорядився депортувати всіх сіу вниз по ріці, до резервацій у Міннесоті. Конфлікт не вщухав аж до 1890 року, коли сталася жахлива різня біля струмка Вундед-Ні, що в Південній Дакоті.

196

«Єль-Боул» (дослівно «Єльська чаша») — футбольний стадіон Єльського університету. Відкрився 21 листопада 1914 року матчем із командою Гарвардського університету. Має форму чаші, тлом верхніх ярусів якої слугують зелені крутосхили, всіяні деревами. У жовтні 1915 року на цьому стадіоні змагалися футбольні команди Принстонського і Єльського університетів. На цю гру Фіцджеральд привіз Джиневру Кінґ, багату чиказьку дебютантку у світі, яка навчалась у Вестоверській школі й згодом стала натхненницею багатьох жіночих персонажів у його творах. У книжці Джеймса Л. В. Веста Третього «Ідеальна пора: роман Френсіса Скотта Фіцджеральда і Джиневри Кінґ, його першої любові» є уривки з Джиневриного щоденника про їхні зустрічі — зокрема й про цей матч. 1916 року Джиневра разом із подружкою-однокласницею приїхала до Принстона, щоб подивитися на гру принстонців і єльців. Фіцджеральд і ще один принстонський студент відвезли дівчат до Нью-Йорка, а ті на Великому центральному вокзалі проміняли їх на двох єльських студентів.

197

…той малий ґард нападу — Ван-Камп. Це прізвище завдячує Волтерові Чонсі Ван-Кампу (1859–1925), одному із засновників футболу. Він грав на місці півзахисника (важив усього 156 фунтів) і був тренером у команді «Єльські бульдоги». На чолі з ним ця команда здобула шістдесят сім перемог і зазнала дві поразки. Губерт Ван-Камп — це персонаж роману Семюела Р. Крокетта «Гал О’Айронсайд» (1914), популярного в часи молодості Фіцджеральда.

198

Великий центральний вокзал на Сорок другій стрит і Парк-авеню в Нью-Йорку — головний термінал для приміських поїздів, що прибувають до Нью-Йорка з півночі та сходу, відкритий у 1903 році. 1943-го Скотті Фіцджеральд заручилася з випускником Принстонського університету, офіцером ВМС США Семюелем Джексоном («Джеком») Ланаганом (1918–1998) під «Білтморським годинником», в готелі «Білтмор», що біля самого вокзалу. Щоб відзначити цю подію, Зельда намалювала одну зі своїх найзначніших нью-йоркських картин «Великий центральний час Скотті та Джека».

199

Ріп Ван-Вінкль — герой однойменного оповідання Вашингтона Ірвінґа, мешканець селища поблизу Нью-Йорка, що проспав двадцять років у горах і спустився звідти, коли всі його знайомі померли. Цей образ став символом людини, яка відстала від часу й промарнувала своє життя.

200

…оркестр грав «Проминуло» і «Втрачено». «Gone» і «Lost» — популярні пісні, створені 1936 року. «Проминуло» написав Франц Ваксман на слова Ґаса Кана. Композитор пісні «Втрачено» — це Філ Оман, а текст написали Мейсі О. Тітор і Джонні Мерсер. Першу з пісень можна вважати хітом, бо вона прозвучала в кінофільмі «Кохання похапцем», де головні ролі виконали Кларк Ґейбл і Джоан Кроуфорд. У першому розділі роману «Кохання останнього магната» п’яний пасажир, чекаючи в нашвільському аеропорту, «вкинув дві монети по п’ять центів в електричний патефон і лежав, як ото алкоголіки, на лавці, проганяючи сон. Перша пісня, яку він вибрав, — “Проминуло”, прогриміла на всю кімнату, а після невеличкої паузи почалася “Втрачено”, вибрана так само догматично й остаточно». Його не пускають у літак, і Сесілія Брейді жаліє невдаху: «П’яний сів, жахливий на вигляд, але очевидно привабливий, і я пошкодувала його, попри неймовірно поганий вибір музики». У п’ятому розділі Сесілія і Вайлі їдуть угору Лавровим каньйоном, слухаючи по радіо «чи то “Проминуло”, чи то “Втрачено”. Але “Проминуло” і “Втрачено” були не під настрій, тому я покрутила ручку й знайшла “Приємно глянути на неї” — мій різновид поезії».

201

«Цяця» («Goody-Goody»). Популярна пісня 1936 року на слова Джонні Мерсера й на музику Матті Малнека, в якій співак тішиться з того, що колишню його кохану теж, своєю чергою, відкинули: «Ура і алілуя! / Ось і з тобою таке трапилося. / Ти його цяця, / Ти моя цяця. / Сподіваюся, ти задоволена, негіднице».

202

То був список прізвищ… 21 грудня 1940 року, у день своєї смерті, Фіцджеральд складав перелік прізвищ футболістів — минулого й сучасності — на берегах журналу «Принстон алумні віклі» з опублікованим оповіданням Ґілберта Лі (1912–2008) — футболіста року, студента Принстонського університету. Останнє, що в житті написав Фіцджеральд, — це слова поряд з обведеним абзацом оповідання: «Добра проза».

203

…мене хтось чекає в «Тафті»… Готель «Тафт» відкрито 1 січня 1912 року. Президент США Вільям Говард Тафт був одним із найвідоміших людей, що в ньому проживали. З 1920-го по 1933-й (роки Сухого закону) «Тафт» славився одним із найпопулярніших у Нью-Гейвені нелегальним баром у підвалі. На початку 1980-х років готель став житловим будинком.

204

…мати любила «Малого лорда Фонтлероя»… «Малий лорд Фонтлерой» — дитячий роман англо-американської письменниці Френсіс Годжсон Бернетт (1849–1924), опублікований у 1885–1886 роках у журналі «Сент Ніколас маґазин». Художник Реджинальд Берич (1856–1943), зобразивши головного персонажа — Седрика Еррола, сина англійського шляхтича й американки, подав зразок наслідування матерям-читачкам, які стали кучерявити маленьким синам волосся й одягати їх у ренесансні оксамитові костюмчики з широкими мереживними комірами. До таких наслідувачок належала мати містера Ґіттінґза, яка назвала сина Седриком.

205

…у складі археологічної експедиції був на Криті. У двадцятих — тридцятих роках ХХ століття сер Артур Еванз (1851–1941) зробив у Кноссосі відкриття, які стосувалися мікенської цивілізації й про які писала преса всього світу.

206

матч у Дартмуті. У листопаді 1935 року на своєму шляху до перемоги в першості США принстонські футболісти в домашній «Сніговій грі» завдали поразки дартмутцям із рахунком 26:6. Того дня була сильна хуртовина. Тоді ж єльці перемогли гарвардців у Кембриджі, й на тій грі 47 000 уболівальників зазнавали тільки «періодичних снігових шквалів». Проживаючи на Східному узбережжі, Фіцджеральд регулярно відвідував футбольні матчі в Принстоні. Однак восени 1935 року він перебував у Північній Кароліні.

207

…в чайній «Сейчем ті гаус»… У 1930-х роках Сейчем-стрит у Нью-Гейвені була вулицею крамничок та імпозантних будинків, серед яких виділявся Єльський природничий музей Пібоді.

208

Файло Ванс — спритний нью-йоркський детектив, який розгадував таємниці вбивства у дванадцяти романах Вілларда Гантінґтона Райта (1888–1939) — американського літератора, що писав під псевдонімом «С. С. Ван Дайн». Цей створений 1926 року літературний образ багато в чому схожий на його ширше відомого сучасника — персонажа письменниці Дороті Сеєрз, англійського лорда Пітера Вімзі, детектива-аматора, завзятого історика мистецтва, гравця в поло й любителя античності.

209

Еркюль Пуаро — славетний бельгійський детектив, образ якого створила Агата Крісті (1890–1976). Пуаро фігурує в романах, оповіданнях, п’єсах, а також теле- й кіноадаптаціях від 1920 року й донині (попри його смерть 1949 року в романі «Завіса: остання справа Пуаро»).

210

…він вечерятиме в Гарвардському клубі. Головне приміщення цього клубу (Нью-Йорк, Західна сорок четверта стрит, 27), яке запроектувала компанія «Мак-Кім, Мід і Вайт», відкрито 1894 року. Кікі довелося передати через швейцара записку Консідайнові, бо в 1930-х роках і ще тривалий час по тому жінкам не дозволялося входити в більшість кімнат клубу.

211

…вантажний автомобіль, позначений емблемою «Гарвард крімсон»… Заснована 1873 року як «Гарвард маджента», а згодом перейменована як «Гарвард крімсон», найдавніша (з неперервним випуском) у США щоденна університетська газета.

212

…щоб він помер так, як Тед Кой… Едвард Гарріс Кой — американський футболіст, виступав за команду Єльського університету. У 1906–1909 роках його визнавали найкращим фулбеком (захисником) США. Був кумиром для Фіцджеральда в дитинстві. 1933 року він подав на банкрутство. Кой помер сорокасемирічним у вересні 1935 року, а тоді його дружина Лотті заставила золотий медальйон, золотий м’яч, значок «Товариство єльського черепа і кісток» та обручку зі смарагдами. Якось вдову Кой, що працювала на кухні, запитали, чому вона це зробила. «У мене немає грошей, ось вам простесенька відповідь», — відказала вона. Це товариство викупило заставлені речі й віддало їх до Нью-Гейвена. Кой почасти став прообразом Теда Фея, персонажа в оповіданні Фіцджеральда «Зовсім зелений новак» (1928).

213

«Автор не мав наміру брати за зразок будь-кого з реальних людей»… Таку засторогу — або ж, як слушно окреслив Фіцджеральд, відмовку — стали практикувати в Голлівуді. 1932 року студія «Метро-Ґолдвін-Маєр», для якої Фіцджеральд переважно працював, випустила фільм «Распутін та імператриця», дуже успішний для кіноартистів, двох братів і сестри Барріморів — Джона, Лайонела та Етель. У цьому фільмі князь Павло (Джон Баррімор), прообразом якого слугував князь Фелікс Юсупов, убиває Распутіна, запідозреного в спокушанні Павлової нареченої княжни Наташі чи в спробі її зґвалтувати. Фелікс справді вбив Распутіна і хвалився цим вчинком, але немає ніяких доказів того, що мотив Наташі вжито правомірно. Юсупов та його дружина звинуватили кіностудію у втручанні в особисте життя та в наклепі, й 1934 року, згідно з рішенням англійського суду, одержали 20 000 фунтів стерлінгів відшкодування. «Метро-Ґолдвін-Маєр» урегулювала справу без судового розгляду в Нью-Йорку ще на 250 000 доларів. Відтоді таку засторогу поміщають у фільмах і багатьох літературних творах.

214

…з ілюстрованих та звичайних собі видань… Йдеться про журнали та газети, в яких зображення були важливіші, ніж текст, і займали більше місця. У 1930-х роках найбільші газети, як-от «Нью-Йорк таймс», запустили такі додатки, що випускаються донині як розділи видань на вихідні. У 1939 році журнал про фільми й кінозірок «Фотоплей» був одним із найкращих у світі видань такого зразка. Шейла Ґрем, Фіцджеральдова коханка під час його останніх днів у Голлівуді, час від часу дописувала до «Фотоплею».

215

…повернувся з Оміджису… Такого архіпелагу немає. Монсен повернувся до Лос-Анджелеса на кораблі з фіктивною японською назвою, тож мова могла йти про Оміджиму (сьогодні Оумі або Омі) — острівну територію біля південно-західного узбережжя японського острова Хонсю.

216

…розгадував електрокардіограми… Графіки запису серцебиття, які служать для діагностування серцево-судинних розладів. 1924 року Віллем Ейнтховен (1860–1927) дістав Нобелівську премію з медицини за винахід першої практичної електрокардіограмної машини. На 1937 рік такі машини були портативні.

217

…заміський маєток Карлоса Дейвіса… У листопаді 1938 року Фіцджеральд переїхав до каліфорнійського регіону Енсино — в котедж на чотириакровій каліфорнійській садибі Едварда Еверетта Гортона (1886–1970). На цій садибі «Беллі ейкес» містилися головна будівля і два будиночки. В одному з них Фіцджеральд мешкав до 1940 року. Родом із Брукліна, Гортон був водевільний і характерний актор, який мав великий успіх у Голлівуді 1930-х років, особливо в серії фільмів Фреда Астера та Джинджер Роджерс, як-от «Весела розлучена» (1934) та «Циліндр» (1935), — улюблені кінокартини Скотті Фіцджеральд. Багато років партнером Гортона був актор Ґевін Ґордон. Схоже, що в цьому оповіданні Фіцджеральд підкепковує із сексуальності Карлоса Дейвіса: від «ані крихти манірності та штучності, які йому приписували» та «народився рідкісним красенем» до його статусу — «кумир, на якого моляться дівчата». Автор міг вжити такі звороти зі своїх спостережень Гортона та Ґордона.

218

…в сіпаному старому кіно… Через сіпані рухи, брак плавності у старих кінокартинах, демонстрованих за допомогою примітивного кінопроектора з дуговою лампою, донині в англійській мові синонімом слова «фільм» слугує слово «flick», тобто «різкий рух, ривок». Трудомістка кіносистема «Текніколор» була ще порівняно новою в Голлівуді 1939 року, хоча вже у 1938-му Діснеїв фільм «Білосніжка і сім гномів», знятий із застосуванням цієї системи, став високоприбутковим продуктом кіноіндустрії.

219

…залитий травневим сонцем… У квітні 1939 року Фіцджеральд разом із дружиною поїхав на Кубу, й ця подорож стала катастрофічною. Скотт так запивався, що й Зельда мусила допильнувати, щоб він повернувся до лікарні в Нью-Йорку, а тоді поїхала сама до клініки «Гайлендс госпітал», у якій тоді постійно перебувала. Зразу ж після цих подій Фіцджеральд, повернувшись до Лос-Анджелеса, мав консультацію з лікарем, і той прописав пацієнтові ліжковий режим до кінця весни та упродовж більшої частини літа. 6 травня він написав Зельді: «Вибачай, що це машинопис, але мені прописано лежати в постелі тиждень або близько того й дивитися на стелю. Я трохи заперечував проти такого режиму як надто суворого, тож мені дозволили працювати дві години на день». Приятелів і ділових партнерів Скотт повідомив, що він потерпає від туберкульозу. Упродовж цих місяців письменник переглянув оповідання «Пальці вгору» / «Прийом у дантиста» й написав «Жінки в домі». Автор назвав лікаря Кардіффом, зобразив його велетнем, ще й пройдисвітом. Зробив це задля жарту, який полегшує сприйняття твору. «Кардіффський гігант», одна з найвідоміших містифікацій в історії США, — це нібито скам’янілі останки людини, викопані в жовтні 1869 року в Кардіффі (штат Нью-Йорк). Цього гіганта — примітивну різьбу по каменю — досі можна побачити в Куперстауні (штат Нью-Йорк).

220

…стикування двох прогонів греблі в горах Гранд-Кулі. Йдеться про масивну греблю на річці Колумбія (штат Вашингтон) у 1930-х роках. Побудова цієї споруди викликала багато дискусій. Її резервуар забезпечує воду для зрошення сільськогосподарських земель, а завдяки гідроелектричній потужності вона й досі найбільша електростанція в Америці. Ця гребля перешкоджає мігрувати в Колумбії рибам та іншим біологічним видам і затоплює територію 70 500 акрів, яку колись займали індіянські племена. Прогони нижньої частини дамби зістиковано 1938 року.

221

«Секретарське бюро Расті». У травні 1939-го «Агентство зайнятості Расті» відрядило Френсіс Кролл (1916–2015) працювати на Фіцджеральда, коли він жив у Гортоновому маєтку в Енсино. Кролл провела наступні двадцять місяців — до кінця життя Фіцджеральда як секретарка, довірена особа, посильна й приятелька. Вона видрукувала на машинці «Жінки в домі». На відміну від Монсена та Трейнор, Фіцджеральд і Кролл не мали між собою романтичних стосунків. Далі Кролл (згодом Френсіс Кролл Рінґ) працювала машиністкою та редактором у Нью-Йорку (її рідному місті) й Каліфорнії. Вона була вірна Фіцджеральдові й після його смерті — написала листи зі співчуттям Зельді та Скотті, дала лад його фінансовим справам, ретельно збирала й надсилала документи письменника його виконавцеві духівниці, судді Джонові Біґґзу з Вілмінгтона (штат Делавер) — принстонському приятелеві Фіцджеральда. Кролл сама вибрала труну, в якій поховали письменника. Упродовж усього життя вона щедро ділилася своїми спогадами про Фіцджеральда з науковцями та любителями його творчості.

222

…для панів Дьюї та Гувера. Томас Е. Дьюї (1902–1971) — прокурор штату Нью-Йорк, адвокат Мангеттенського округу (згодом політик) — гостро виступав проти організованої злочинності. Джеймс Едґар Гувер (1895–1972) був директором Бюро розслідувань з 1924 року, перейменованого на Федеральне бюро розслідувань у 1935-му. Його вислідження гангстерів на початку 30-х років та успішне викриття агентом ФБР Мелвіном Первісом (якому Гувер заздрив) Красунчика Флойда, Дитячого Личка Нельсона та Джона Діллінґера, що закінчилося смертю всіх трьох у 1934-му, були першорядними новинами у пресі.

223

…приїзд королеви Єлизавети до Канади… У час, коли Фіцджеральд писав це оповідання, Георг VI та королева-мати Єлизавета від середини травня до 17 червня 1939 року об’їздили на потягу з монаршим візитом усі канадські провінції, причому в поїздці відхилилися на південь, щоб відвідати президента Рузвельта у Вашингтоні та в його будинку, що в нью-йоркському Гайд-парку.

224

…рудувате волосся з жовтими пасмами… У Фіцджеральдових творах чимало рудуватих блондинок, почавши із написаного в 1921-му оповідання з назвою «His Russet Witch» (пізніше «O Russet Witch!» — «О, руда відьмо!»). Те, що в Зельди було від природи руде волосся, доводить її локон, що зберігається в подарованій їй і підписаній Фіцджеральдовій книжці «Прекрасні і приречені». Втім, Зельда любила час від часу вибілювати волосся.

225

…то ви дипломатка? Після смерті Фіцджеральда Зельда сказала дочці про розмову з ним щодо дипломатичної діяльності: «Він вважав, що така діяльність йому найбільше подобається — після писання книжок та відігравання ролі футбольного героя».

226

— Невже ви зі Сходу?.. — Я народилася й виросла в Айдахо. Відголосок відомої розмови у «Великому Ґетсбі». Під час поїздки до Мангеттену на обід Ґетсбі каже Нікові Карравею про себе — «сина заможних людей на Середньому Заході». На запитання співрозмовника, що ж це за частина Середнього Заходу, Ґетсбі відповідає: «Сан-Франциско».

227

…кілька оповідань Бута Таркінґтона… Американський письменник Бут Таркінґтон (1869–1946), як і Фіцджеральд, навчався у Принстонському університеті й дописував для «Літературного журналу Нассау» та «Драматургічної асоціації», за часів Фіцджеральда перейменованої на «Трикутниковий клуб». Як і Фіцджеральд, він покинув університет, не здобувши наукового ступеня, хоча ця вища школа згодом дала дипломи обом письменникам. Знову ж таки, як і Фіцджеральд, він походив із Середнього Заходу й доволі пишався цим, використовуючи це як матеріал своїх творів. Таркінґтон двічі здобув Пулітцерівську премію за художню книжку — за «Чудових Амберсонів» у 1919-му й за «Алісу Адамс» у 1922 році. Подібно, як Фіцджеральд, почав свою літературну кар’єру й Таркінґтон. І в «Алісі Адамс», і в популярних романах про Пенрода дійовими особами виступають торговці антикваріатом.

228

Наркомани — вам, миряни («Dope fiends, to you laymen»). Місіс Юїнґ натякає на книжку Алістера Кроулі «Щоденник наркомана» (1922), в якій автор шокував читачів твердженням: «Ніщо в житті не важить більше, ніж наркотик, а сам він насправді не означає нічого життєвого».

229

…опій разом із молоком та грінками. Упродовж усього дев’ятнадцятого століття й на початку двадцятого маленьких дітей та інвалідів харчували грінками, моченими в теплому молоці. Цими словами Монсен натякає на хворобливість чи недієздатність.

230

…ліки, які я дістав у Мельбурні. Йдеться про евкаліпт, рослину із Австралії, який у Європі дев’ятнадцятого століття називали деревом лихоманки. Чай та інші засоби, виготовлені з евкаліптового листя, заспокоюють і лікують багато видів пропасниці.

231

Подібний до Цезаря в тозі, вкритого багатьма ранами… У Фіцджеральдовій бібліотеці було два примірники «Порівняльних життєписів» Плутарха. Ця книжка містить свідчення очевидців про вбивство Юлія Цезаря.

232

«Американські красуні»… «Талісмани»… «Сесіль Брюннер» — різновиди троянд. «Американські красуні» — це сорт квітів червоно-рожевого кольору, привезених до США із Франції наприкінці 1800-х років. Був найпопулярнішим у 1920-х, хоча популярний і досі. «Талісмани» виведено у «вік джазу», це гібридні рожево-оранжеві троянди з мідяно-жовтою облямівкою пелюстків. «Сесіль Брюннер» — це класична нині «Кохана Роза», світло-рожева витка троянда, виведена у Франції 1881 року.

233

39,4 градуса за Цельсієм.

234

Вони споживали сирий стейк… Амміан Марцеллін (бл. 325–391) у своїй історії Риму розповів про гунів, що живуть на коренях і травах із полів, а також на напівсирому м’ясі, що прогрівається між їхніми тілами та кінськими спинами.

235

…ніхто — крім Прісцілли Лейн… Прісцілла Маллікан (1915–1995) разом зі своїми перейменованими сестрами входила до складу водевільного вар’єте «Сестри Лейн» на початку 1930-х років. Керівник ансамблю Фред Верінґ привів її до Голлівуду в 1937 році, й відтоді почалася кар’єра Прісцілли Лейн як кіноактриси, але розвивалася тільки до 1939 року, за винятком випадку, коли Лейн разом із Кері Ґрантом у 1944-му зіграла одну з головних ролей у фільмі «Миш’як і старе мереживо».

236

…репродукції Хуана Ґріса та Пабло Пікассо… Хуан Ґріс (1887–1927) та Пабло Пікассо (1881–1973) — засновники кубістичного руху в мистецтві. На початку 1920-х вони були провідні художники, яких звели докупи й подружили Джеральд і Сара Мерфі у Франції. Подружжя Фіцджеральдів, Пікассо і його перша дружина Ольга, російська балерина, були завсідними гостями в оселі Мерфі — віллі «Америка», що на мисі Антиб.

237

Кілька разів ми мало не поїхали до Невади. У цьому штаті було і є легко дістати шлюбну ліцензію. Там не треба робити аналізів крові на венеричні хвороби й чекати, поки закінчиться випробувальний термін на одруження.

238

Я король людоїдів… У травні 1939 року кінокомпанія «ХХ сенчурі Фокс» випустила фільм «Горила». У цій комедії жахіть служницю тероризує горила, що втекла із зоопарку (тоді як шалений убивця з прізвиськом «Горила» тероризує братів Ріц, а Бела Луґоші виступає в ролі жахливого лакея). Фіцджеральд мав би знати цю кінокартину, бо її реалізував Аллан Двон (1885–1981), один із його друзів за часів, проведених у Ґрейт-Неку, що в Нью-Йорку. Вечірки у Двона слугували прообразом вечірок у Ґетсбі.

239

Це хлоралгідрат! Це спиртне з домішаним наркотиком! У США практика домішувати до спиртного хлоралгідрат й інші наркотичні препарати почалася в 1910-х роках. Такий напій там прозвали «Мікі Фінном». Очевидно, на честь бармена в Чикаго — Майкла «Міккі» Фінна, який це практикував, щоб одурювати й грабувати клієнтів.

240

…особлива причина есклюзії судин… Фіцджеральд мав на увазі оклюзію, тобто закупорення коронарної артерії згустком крові, що буває при серцевому нападі.

241

…з фільмами Бориса Карлоффа… Вільям Пратт (1887–1969) узяв собі сценічне ім’я Борис Карлофф, будучи канадським актором у 1910-х роках. Він став голлівудською зіркою, зігравши в кінофільмі «Франкенштейн» (1931) роль монстра, якого створив доктор Франкенштейн.

242

— Про марихуану, містере Дейвісе. Торговці набивають нею сигарети, а школярі дуріють. 23 лютого 1940 року газета «Лос-Анджелес таймс» опублікувала статтю про пошесть марихуани, що охопила країну, і про безумство, що сіють сигарети з марихуаною. У квітні 1938 року Фіцджеральд написав листа до своїх приятелів Ебена «Піта» й Марґарет Фінні, щоб ті відправили свою дочку Пічіз до Лос-Анджелеса (Пічіз була найкраща подруга Скотті Фіцджеральд) і в цьому листі злегковажив небезпеку від Голлівуду: «Я маю будиночок на пляжі Малібу + організовуватиму для них зустрічі з кінозірками + відвідини кіностудій + постараюся їх зайняти так, щоб не було часу на розпусту й навіть на формування звички до марихуани, яка охоплює дитячі садки. Дівчата не стикатимуться з чимсь таким, чого Ви не схвалюєте (зрештою, краще їм цього не знати)». Подружжя Фінні згодилося.

243

«Анжель Перне», «Черокі»… «Чорні хлопці»… Сорти троянд. «Анжель Перне» — рожево-оранжеві троянди. «Черокі» — зіркоподібні білі кущові, поширені на півдні, вони стали символом штату Джорджія. «Чорні хлопці» — темно-малинові виткі троянди — виведено в Австралії 1919 року. Фіцджеральд багато знав про квіти, в його папках збереглися витяті з друкованих видань їх фотографії, зокрема й троянд. Зельда знала ще більше, любила малювати квіти й вирощувати їх. Фіцджеральд завжди пов’язував дружину з квітами, передусім із трояндами «Черокі», аромат яких Зельда привласнила своїй автобіографічній героїні Алабамі Беґґз у книжці «Врятуй мене, вальсе».

244

…коли Джордж Лоусон Дюбаррі… Френсіс Скотт Фіцджеральд, упродовж усього свого життя великий любитель історії Франції, дав батькові та синові в цьому оповіданні прізвище однієї з найвідоміших королівських коханок в історії — Жанни Бекю, мадам дю Баррі (1743–1793). Після того, як помер її коханець Людовік XV, його наступники Людовік XVI та Марія Антуанетта заслали мадам дю Баррі в монастир. Усіх трьох стратили на гільйотині під час Французької революції.

245

…відвідати свого батька на Кубі… До 1934 року американська військова окупація Куби після іспано-американської війни (з 1898 року) означала, що американські компанії мали привілей на видобування корисних копалин у цій країні, зокрема й нафти. У 1939-му, в час, про який ідеться в оповіданні, Кубою правив генерал Батіста, і там процвітали американські бізнесмени, а також бандити, як-от Меєр Ланскі.

246

…до його кабінету в Панамериканській нафтопереробній компанії… Заснована 1916 року, Панамериканська нафтова і транспортна компанія була глибоко замішана у скандал «Тіпот доум» на початку 1920-х років. Скандал спалахнув через здобутий способом підкупу, на дуже вигідних умовах лізинг видобутку захищених балансових запасів нафти у Вайомінгу. Фіцджеральд натякає про дволичність, давши подібну назву компанії Дюбаррі, а також вибравши місцем дії Кубу.

247

…як католичка… Паралель із фразою в другому розділі «Великого Ґетсбі»: «Дейзі зовсім не була католичкою, і хитрість, прихована в цій брехні, справила на мене неабияке враження».

248

…із запобіганням вагітності? …повідом у ньому про Любу шістнадцятилітку. На час подій, описаних у цьому оповіданні, у більшості американських штатів шлюбний вік становив шістнадцять років. Історично ж цей вік був значно нижчий. Дискусія про запобігання вагітності почалася своєчасно, адже й далі були чинні закони Комстока про заборону використання протизаплідних засобів і у США було дуже важко роздобути такі засоби. Під час Першої світової війни з-поміж солдатів усіх держав тільки американські не одержали презервативів. Аргументи про випадки сифілісу та гонореї, про легкодоступні в Європі презервативи змінили дискусію про контрацептиви у США. 1932 року Маргарет Санґер, активістка контролю над народжуваністю, спонукала лікаря в одній зі своїх клінік замовити протизаплідну діафрагму з Японії. Цей засіб конфісковано, а 1936 року Федеральний суд США розглянув справу про одну пачку японських маткових кілець і постановив, що Закон Комстока не може заборонити постачання контрацептивів ліцензованому медикові. Вордман Еванз має на увазі венеричні хвороби, пишучи про слова лікаря: «Він сказав, що зі мною все гаразд». Юнак стурбований тим, що цілком міг заразитись у Парижі. Єдиним медичним препаратом проти сифілісу в ті часи був сальварсан («магічна куля»). У лікуванні цієї недуги тоді ще не застосовували антибіотиків.

249

66-метрова вежа з карильйоном у Нью-Гейвені. Належить Єльському університету. За часів Фіцджеральда в ній було десять дзвонів, нині — п’ятдесят чотири.

250

…у клубі «Валедеро біч клаб»… Варадеро-Біч — курортна територія на північному заході Куби, приблизно за вісімдесят миль від Гавани. У 1930-х роках ця зона була ексклюзивна й дорога. До американців, які спорудили там дачі, належав, зокрема, Айріні Дюпон, чий маєток «Ханаду» нині є осередком клубу «Варадеро ґолф клаб».

251

…прилітає авіалайнером із Маямі… Ще наприкінці 1930-х років компанія «Пан Американ верлд ервейз» забезпечувала авіасполучення між Маямі та Гаваною.

252

…перед небезпекою «потаємного гріха»… до «такого дому»… Йдеться про онанізм і бордель.

253

«Ель патіо» — донині один із найкращих ресторанів у Гавані.

254

Пінар-дель-Ріо — горбиста місцевість на крайньому заході Куби. На той час переважно сільськогосподарський регіон, у якому вирощували й досі вирощують найкращий кубинський тютюн.

255

Лоусон хотів сказати по-іспанському «дуже дякую», натомість висловився ламаною італійською. Те, що він сказав, дівчата-кубинки могли зрозуміти як «кара-помилування».

256

До побачення (прощавай) (ісп.).

257

…у минуле Америки. Однією з умов, з якими погодилася Іспанія наприкінці іспано-американської війни 1898 року, була передача її володінь, зокрема й Куби, Сполученим Штатам Америки. США здобули право на довічну оренду (яка триває й досі) затоки Гуантанамо і право втручатися у військові, економічні та політичні справи Куби. Дюбаррі — в цьому місці, як і в усьому оповіданні — символізує архаїчний, ба навіть уявний контроль США, який суттєво послабився, наскільки це стосується кубинців, до 1939 року.

258

…в Елктоні, що в штаті Мериленд… На 1939 рік у сусідніх із Мерилендом штатах, на відміну від нього, узаконено, що період очікування шлюбної ліцензії становить сорок вісім годин, а Елктон стоїть неподалік границь між штатами Делавер і Пенсильванія. Читачам Фіцджеральда не треба було пояснювати, що слово «Елктон» означає негайну видачу ліцензії та швидке, легке весілля. Меморіальний знак Мерилендського історичного товариства перед елктонською «Маленькою шлюбною каплицею» стверджує, що 1938 року в місті видано 11 791 шлюбну ліцензію.

259

…можливо, на зразок Бренди Джойс… Кінокомпанія «ХХ сенчурі Фокс» дала Ґрафтіні Лібо (1917–2009) нове сценічне ім’я та прізвище — Бренда Джойс — після її першого фільму «Настали дощі», який вийшов на екрани у вересні 1939 року. Джойс закінчила свою кінокар’єру 1949 року, виступивши партнеркою Джонні Вайсмюллера — виконавши роль Джейн у кінофільмі «Магічне джерело Тарзана».

260

…запрошення Енн на Принстонський студентський бал… Див. примітку до «Боргової записки» на сторінці 397. Взимку 1939 року Скотті Фіцджеральд запросили на такий бал. Батько написав їй: «Я сподіваюся, тобі сподобається принстонський бал… будь ласка, не будь приголомшливою… втім, ні, годі моїх пророцтв… роби свої власні помилки. Дозволь мені лише сказати: “Коли ласка, не будь приголомшливою дрібничкою!” А якщо будеш, то не подавай мого імені як відповідального батька! (І, до речі, ніколи не давай інтерв’ю хоч якому журналістові — формальному чи неформальному. Це мій чітко висловлений[268] та добре обдуманий заклик)».

261

…дрібненька жінка в халаті дипломованої медсестри… Шпигуни, замасковані медсестрами, до 1939 року стали повсюдним явищем у кіно. Наприклад, «Я була шпигунка» (1933), де головну роль зіграла Мадлен Карролл. Звичайно, ці фільми ґрунтувалися на фактах. Медсестри, які також були шпигунками, — від Гаррієт Табман та Сари Едмондс у Громадянській війні до Марти Нокерт Маккенни (мемуари якої стали основою фільму «Я була шпигунка») у Першій світовій війні, — відзначилися в обох своїх професіях.

262

…старомодний волоцюга в стилі Нормана Роквелла… Норман Роквелл (1894–1978), популярний художник та ілюстратор, оформив багато обкладинок журналу «Сатердей івнінґ пост», у якому опубліковано більшість Фіцджеральдових оповідань упродовж 1920-х та початку 1930-х років. У жовтні 1924 року Роквелл змалював свого улюбленого натурника Джеймса К. Ван Бранта для оформлення обкладинки під назвою «Волоцюга і пес», яка залишається однією з його найвідоміших ілюстрацій. Фіцджеральд впровадив образ Ван Бранта (на жаль, без пса) у сценарій задля гумору.

263

…перший рядок пасьянсу «Солітер»… Сценарій Фіцджеральда написано на двадцять років раніше, ніж роман Річарда Кондона «Маньчжурський кандидат» (1959 рік). У цих двох творах дивовижно подібний опис гри в карти шпигунів і коханців. Кондон багато років був рекламним агентом у Голлівуді, де його діяльність перехрещувалася з Фіцджеральдовою.

264

Тут і далі — цитати з перекладу «Великого Ґетсбі» за Маром Пінчевським.

265

Цей роман вийшов 1932 року й більше не перевидавався.

266

Фаворитка, а згодом друга дружина Людовіка XIV.

267

Л. Франк Баум, «Дивовижний чарівник країни Оз». Переклад Анатолія Сагана.

268

У цьому листі Фіцджеральд написав «definate» замість належного «definite».

269

Слово the bridge означає також «міст».

270

…Ґламор О’Гара. Паралель до Скарлетт О’Гари — героїні роману Марґарет Мітчелл «Звіяні вітром» (1936).

271

…магією першої закоханості… На той час відома цитата англійського політика й письменника Бенджаміна Дізраелі (1804–1881), опублікована в «Історії кохання» Генрієтти Темпл (1837): «Магія першого кохання — це наше невідання, що воно може колись дійти кінця».

272

Містер Марблтон і містер Шафтер. Цих джентльменів і їхню вишуканість часто згадують Кейті та Рейнолдс. У вилученому уривку подружжя Рейнолдсів під час суперечки кепкують із Лу, що той не носить такої чепурної одежі, як джентльмени з Філадельфії.

273

…викосив траву… Каррол здивувалася, бо лакеї не мають обов’язку косити траву.

274

…провів день у Єльському клубі… 1915 року Єльський клуб перебрався до свого нинішнього осідку в будинку № 50 на Вандербілт-авеню, на розі Сорок четвертої стрит, поряд із Великим центральним вокзалом. Наприкінці 1910-х і у 1920-х роках для Принстонського клубу реконструювали нове приміщення на розі Парк-авеню та Тридцять дев’ятої стрит, тож клуб поділяв площу з Єльським. У біографічній книжці про Скотта Фіцджеральда (1962) Ендрю Тернбулл повідомив, що 1919 року, коли сам він жив у Нью-Йорку й працював у рекламі, «Фіцджеральд часто їв у Єльському клубі. (…) Одного дня, п’ючи мартіні в салоні нагорі, він оголосив, що зараз вискочить у вікно». Цього він не зробив. У третьому розділі «Великого Ґетсбі» Нік Карравей розмірковує: «Вечеряв я звичайно в Єльському клубі — чомусь для мене це була найбезрадісніша година дня, — а потім ішов нагору, до бібліотеки, і щонайменше годину сумлінно працював, вивчаючи механізми інвестицій та кредитів. У клубі завжди пили-гуляли кілька нероб, але до бібліотеки вони не потикались, і працювалося там добре».

275

…Я Джон Буль… Донині актуальна персоніфікація Англії вісімнадцятого століття. Віддавна карикатуристи зображають Джона Буля як огрядного чоловіка в одязі часів Регентства (1811–1820), іноді в жилеті з барвами прапора Великобританії.

276

…одержала марконі… Одержала бездротову телеграму. Таку технологію, яку розробив Ґульєльмо Марконі (1874–1937), використовували для зв’язку між кораблями та сушею з часів перегонів на Кубок Америки у 1899 році.

277

…припливе сюди на «Мавританії». «Мавританія» — одне з двох круїзних суден. Друге — злощасну «Лузитанію» — 1906 року пустила на воду компанія «Канард лайн». Найбільший у світі корабель, поки компанія «Вайт стар лайн» не пустила в хід три кораблі-конкуренти — «Олімпік», «Титанік» і «Британік». «Мавританія» була трансатлантичним лайнером упродовж 1920-х років. У 1930-му її перевели на маршрут із Нью-Йорка до Галіфакса (Нова Шотландія), а в 1935-му, попри протести, розпиляли на брухт.

278

…побачила револьвер… Закон Саллівана 1911 року вимагав ліцензування у штаті Нью-Йорк усіх зразків вогнепальної та іншої зброї, які легко приховати. Закон стосувався пістолетів, ножів та латунних кастетів.

279

…з підливою а-ля метрдотель… Простий соус із масла, петрушки, лимонного соку, солі та перцю.

280

Я змінив слово «лист» на слово «тиф». У результаті вийшло слово «тифоноша», тобто носій тифу — людина, у якої немає симптомів тифу і яка може поширювати цю хворобу на інших. Найвідоміший приклад в історії — це Мері Маллон (1869–1938) на прізвисько «Мері Тиф». У перші роки двадцятого століття Маллон працювала куховаркою в низці нью-йоркських родин, і члени кожної з них заражалися від неї тифом. Загинуло кілька осіб. Маллон відмовилася перестати працювати куховаркою — навіть після того, як виявилося, що вона носій хвороби, — й часто змінювала своє ім’я, прізвище та місце зайнятості. Від 1915 року до смерті Маллон залишалася в карантині лікарні «Риверсайд госпітал», на острові Норт-Бразер-Айленд, що на річці Нью-Йорк-Іст-Ривер. Жінка воліла жити в ізоляції та в неволі, ніж втратити жовчний міхур, повен активних збудників черевного тифу.

281

…плин життєвих справ… Слова з вірша Роберта Фроста «Відраза» (1913). Цей вірш цілком підхожий «Парі», й Фіцджеральд асоціював його з собакою задля гумору. У січні 1917 року Фрост виступив з літературним читанням у Принстоні, яке спонсорував приятель Фіцджеральда — Джон Піл Бішоп — і його літературний клуб. Фіцджеральд, скоріш за все, брав участь у діяльності цього клубу. Безумовно, він знав вірш і збірку «Воля хлопчика», з якої його взято.

282

…прибуває на острів Елліс… Острів у Нью-Йоркській затоці, з 1892 по 1954 рік — головна інспекційна станція для іммігрантів, які прибували на Східне узбережжя. Однак потоки людей ішли обома шляхами: на Елліс-Айленді також були місця арешту; острів правив за пункт депортації іммігрантів, яким не дозволили в’їхати до країни, а також «іноземців», яких відсилали на батьківщину. На початку цього сценарію дочка-танцівниця вважає, що таке трапилося з її родиною.

283

…балерина Імператорського балету… Імператорський балет (нині Державний академічний Маріїнський театр) процвітав у Петербурзі з початку 1700-х років під різними назвами. Балетна трупа й пов’язана з нею школа — одні з найвідоміших у світі.

284

…контрабандист спиртних напоїв… В оригіналі «rum runner» — контрабандист рому, один із тих, що незаконно перевозили цей напій на кораблях із районів, де його легально виготовляли (наприклад, із Ямайки та Багамів), до Флориди під час Сухого закону (1920–1933). На час написання «Балеток» словосполучення «rum runner» стало загальною назвою бутлеґера, що незаконно достачає будь-яке спиртне в США, причому, як видно в цьому сценарії, переважно човном.

285

…велика Павлова… Анна Павлова (1881–1931) — найславніша прима-балерина своїх часів. Після виступів в Імператорському балеті та в Російському балеті Сергія Дягілева вона сформувала свою балетну трупу. В лютому 1910 року дебютувала в США, у театрі «Метрополітан опера гаус», і на ці гастролі Фіцджеральдів приятель Карл Ван-Вехтен, згодом оглядач танцювального мистецтва в газеті «Нью-Йорк таймс», відгукнувся захопленою рецензією.

286

…на Сто двадцять п’ятій стрит… Нині бульвар Мартіна Лютера Кінґа. У 1930-х роках була головною вулицею Гарлему. На ній розмістилися театри, зокрема театр «Новий бурлеск», перейменований на «Аполлон» у 1934 році, готель «Готел Тереза» і церква святого Йосифа, одна з найдавніших католицьких церков у Нью-Йорку. 1919 року Фіцджеральд, переїхавши до Нью-Йорка й влаштувавшись на роботу в рекламній агенції, поселився в недорогому помешканні в будинку № 200 на Кларемонт-авеню, неподалік від рогу Західної сто двадцять п’ятої стрит і Бродвею.

287

«Лебідь» здіймається… У 1886 році французький композитор Каміль Сен-Санс (1835–1921) написав сюїту «Карнавал тварин». Частина 13 (із чотирнадцяти) — це «Лебідь». Вона також відома як «Лебідь, що вмирає» від 1905 року, коли Михайло Фокін став хореографом чотирихвилинного балетного номера для Павлової у супроводі цієї музики. Цей номер став візитівкою Павлової. Зберігся двохвилинний фільм, у якому Павлова виконує «Лебедя».

288

…які не були на війні. До кінця Першої світової війни різні організації та установи, серед них і редакції газет, постачали солдатів сигаретами, попри протести відділів охорони здоров’я у штатах.

289

…старомодний корсет із китового вуса. З китового вуса виготовляли жорсткий каркас корсетів.

290

…постав католицький собор. Собор Непорочного Зачаття, побудований 1882 року в Канзас-Сіті на перехресті Бродвею та Одинадцятої стрит. Назва свідчить про відданість Діві Марії, з якою пов’язано багато іконопису в соборі.

291

…немов у п’єсі «Чудо»… У п’єсі «Чудо» (1911) Карла Фольмеллера (1878–1948) йдеться про черницю, яка втікає з монастиря разом із коханцем, але зрештою повертається і бачить, що статуя Діви Марії ожила й зайняла місце грішниці, щоб приховати її відсутність. Англомовну екранізацію твору здійснено 1912 року, а в 1924-му леді Даяна Маннерс Купер (1892–1986) зіграла роль Мадонни в популярній бродвейській версії. Скотт і Зельда зустрічалися з Купер у Голлівуді в січні 1927 року, коли вона знімалася в «Чуді» в новій студії «Шрайн одіторіам». Зельда назвала її хоч і холодною та неприступною, однак «наймилішою, найпривабливішою особою, яку я коли-небудь бачила». У «Коханні останнього магната» Фіцджеральд посилається на сценічні фантазійні твори, роботою над якими керував Макс Райнгардт: «Кожні вісім днів компанія має випустити такий самий складний і коштовний витвір, як “Чудо” Райнгардта».

292

…пацієнтів із бубонною чумою. Під час пандемії бубонної чуми, яку назвали чорною смертю, загинуло близько ста мільйонів осіб у Європі в середині XIV століття. Останній спалах цієї хвороби в Європі стався на початку вісімнадцятого століття, та ще за життя Фіцджеральда були випадки чуми в Китаї, Австралії та на Гаваях.

293

В оригіналі приміток упорядника сталася одруківка. Йдеться про дисграфію.