Чорне й біле в сірих тонах

-18-

Кава захолола. Цигарка зотліла в попільничці. Але Сата цього не помічала. Вона дивилася на пальмове листя, не бачачи пальмового листя. І ні про що не думала.

Нарешті вона підвелася, накинула на себе плащ і вийшла з квартири.

Через півгодини Сата Санта стояла з мандаринками і йогуртом у сумці в лікарні біля реєстратури. Дівчина за склом запитально глянула на неї.

— Пацієнт із ножовим пораненням у ключицю, — сказала Санта, розглядаючи дурнуваті дерева, намальовані на стінах.

— Його сьогодні виписали. Забрала якась красуня в білому.

Сумка впала додолу, мандаринки оранжевими сонечками покотилися лікарняним холом.

«Білі Ангели! Куди він заліз! Придурок! Тепер уже не треба відкривати йому очі на світ! Сам усе збагне!»

Вийшовши з лікарні, Сата піднесла до вуха мобі-токі.

— Алло, Серж, я хочу сьогодні потанцювати.