Чорне й біле в сірих тонах

-6-

Іграшка. Нова іграшка, яка називається «Добрий Добрик». Ідіот!.. Як можна бути таким?! Так наївно вірити в свої ідеали і так невміло їх захищати? Як же легко довести йому, хто він насправді, де його місце й чого вартує його писанина. Писати про те, чого й близько не знаєш? Вигадувати речі, яких не пережив, якими не перехворів, і годувати цим читача? Ось і народжується така нудота, як романи Добрика. Бачити погнуту іржаву арматуру — й писати про важку працю древніх ковалів? Не мати хисту й упертості заробляти своїм талантом гроші — і розповідати про щедрість королів? Відвертатись від пластикових квітів на смітниках — й описувати квітучий рай? Дібровник… Осінній Грибочок…

Шкода Лісового. Дивне почуття, межує з огидою. Сьогодні Добрик втратив двох героїв, завтра зникне ще один із його казкових персонажів. Усі стануть антигероями. Тоді від Добрика залишиться лише половина від нього самого. Тоді він зміниться!

Сата Санта пройшла крізь двері з детектором і піднялася на платформу. Кована решітка відкритого ліфта плавно понеслася вгору повз струмені спірального водоспаду, який витікав із труби десь на рівні п’ятнадцятого поверху. Маленький, закручений між камінням і карликовими деревцями водоспад, що колом відмежовував ліфтову шахту від сходів. Коли Сата вперше побачила цю красу, зіткану з води, каменюк, рослин і металу, то відразу збагнула, що хоче жити саме тут і ніде більше. Це вартує її! А завтра доведеться навідатися до Добрика. Тоді знову, мабуть, виникне почуття жалю до нього, яке так схоже на огиду.

Зайшовши до власної квартири, Сата загубила плащ у коридорі й зупинилася перед величезним дзеркалом із чавунною рамою. Як вона сьогодні виглядає? Як Чорна Королева чи як утомлений письменник? Помилувавшись собою, Сата однозначно вирішила — як Чорна Королева.

Хтось у білій масці з вузькими прорізями для очей також милувався нею, стоячи за спиною. У руці пістолет. Переляканий погляд господині зіткнувся на блискучій дзеркальній поверхні з байдужим поглядом убивці. Сата Санта стрибнула на диван і перекотилася через нього. Пострілу не було чути, лише задзвеніло, осипаючись, дзеркало. Друга куля прошила спинку дивана й засіла в стіні. Вихопивши із сумочки струмовик, жінка враз побачила в уламку дзеркала на підлозі білу маску. Чоловік повільно виліз на диван і саме перегинався через продірявлену спинку, тримаючи пістолет у витягнутій руці. У трикутному дзеркальному осколкові на паркеті видно, як очі в прорізях бігають туди-сюди, шукаючи жертву. Чоловік у масці натиснув на гашетку і в ту ж мить блакитний промінь з-під дивана вдарив у нього. Нападник звалився на килим, вигинаючись у судомі. Сата різко підвелася, зірвала маску й знову розрядила струмовик у молодика, що широко розкрив рота біля її ніг, намагаючись чи то набрати повітря в легені, чи щось вимовити. Після другого максимального розряду чоловік застиг. У холі запахло паленою синтетичною тканиною й присмаленим м’ясом.

Хто? Як?

Хто хоче убити її? Як вдалося проникнути сюди крізь багаторівневий захист, оминути всі ці вигадливі засоби безпеки, які коштують купу грошей?!

Фани Лісового! Братство Білих Ангелів. Клуб його шанувальників! Його послідовники! Ось тобі й добре фентезі!

Але як Він, заради Кого вона стільки всього зробила, як Він допустив замах на її життя?

І невже сам Добрик знав про заплановане своїми фанами убивство? Навряд… Хоча можливо…

Можливо!