Чорне й біле в сірих тонах

-7-

Сьогодні Добрик зібрався в редакцію лише з однієї причини — забрати в Айзеншпіка свої гроші, які той заборгував ще за попередній роман. Увечері мала прийти Сата й забрати його у свій світ. Для цього, мабуть, знадобляться гроші. Перед такою прогулянкою обов’язково потрібно поголитися, поправити зачіску, почистити й попрасувати одяг.

Лісовий не пішов одразу до зупинки, а вирішив трохи пройтися своїм районом.

На сходах супермаркету, де працювала Єва Грінтик, сидів Олько, хлопчина з її шоу-балету «Еленія».

— Ольку, а коли сьогодні тренування?

— Тренування не буде. Єва має десь виступати й придумує зараз новий танець. Ось так, малята! — Олько витягнув з кишені джинсів прим’яту цигарку й затиснув її губами. Дивно. Досі він не палив. Мабуть, у нього щось погане сталося. Хлопець виглядає кепсько.

Вилазка в агенцію виявилась невдалою. Айзеншпік грошей не дав, зваливши усе на термінову піар-акцію. Як завжди пообіцяв, що завтра-післязавтра гонорар обов’язково лежатиме в кишені Лісового.

Добрик повернувся додому, де все ще лежало, як і після погрому. Лише килим разом зі шторами Добрик зранку виніс на смітник. Що ж, якраз є час, щоб помити вікно в тунельний світ із чотирьох стін.