«Сходить сонце, ясний обагрянок...»

Сходить сонце, ясний обагрянок

заглядає у вічі мені:

а чи добрий у мене ранок,

чи не плакала я вві сні?

Ранок — добрий.

А ночі, ночі!

Снишся ти і чужі краї...

Плакали сині очі.

Плакали сірі очі.

Плакали чорні очі.

І всі — мої.

Загрузка...