«Моє серце, мабуть, болітиме...»

Моє серце, мабуть, болітиме,

Як не стрінемось ми в житті.

Я привітами-самоцвітами

зупинила б тебе в путі.

Вийду в поле, сяду на камені

та й заплачу — така біда мені,

та й заплачу — така біда мені,

що одна я сиджу на камені.

Але хто ж в самоті моїй винен —

чи негоди, чи хуртовини?

Ні негоди, ні хуртовини —

ти єдиний у цьому винен.

Загрузка...