Ранком

  Світанок. Перша електричка.

  Вікно рожеве і зелене.

  А дівчина з худеньким личком

  схиляється весь час до мене...

  Ніяковіє, червоніє:

  «Даруйте, зміна уночі...»

  Та раптом обважніли вії,

  заснула на моїм плечі.

  Така чутлива, як билинка.

  На косах промінь виграє...

Дорогі мої друзі! Скоро моя зупинка.

обережніше, тихше, пересядьте на місце моє.

Загрузка...